§ 2. Управління справлянням податків в Україні

У процесі адміністрування податків інтереси держави представляють певні її ор­гани - фіскальні служби. За чинним в Україні законодавством вони названі контролюючими органами. Вітчизняна система органів, що контролюють надходження коштів у бюджети у формі податків і зборів, представлена двома службами - податковою та митною. Для них різним є місце і значення повноважень, пов'язаних з контролем за рухом цих платежів від платників до бюджетів, серед всіх їх повноважень.

Податкові органи реалізують відповідну діяльність без яких-небудь додаткових умов. Вони створені спеціально для функціонування лише в сфері оподаткування. Однак передбачається можливість та необхідність реалізації ними контролю за дотриманням також іншого законодавства. Це пов'язано зі спектром функцій державної податкової служби, який включає окремі питання в частині забезпечен­ня дотримання порядку здійснення господарюючими суб'єктами валютних операцій, застосування реєстраторів розрахункових операцій тощо.

Митні органи здійснюють управління у сфері оподаткування нарівні зі своєю основною діяльністю. Вони забезпечують контроль за надходженням податків і зборів та здобувають статус, аналогічний по­датковим органам, тільки за певних умов. Такими умовами є переміщення товарів через митний кордон та виникнення при цьому обов'язку щодо сплати податків і зборів (мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у випадку ввезення або вивезення (пересилання) товарів і предметів).

Діяльність контролюючих органів передбачає необхідність налагодження тісної взаємодії з іншими державними службами, функціонування яких може бути пов'язане з оподаткуванням або може створю­вати інформаційні передумови для оподаткування, попередження незаконних дій платників, встанов­лення обставин і змісту податкових правопорушень, реалізації перевірочних заходів тощо.

§ 3. Визначення сум податкових та грошових зобов'язань платників податків

Розглядаючи питання визначення сум зобов'язань платника податків перед державою, слід зазначи­ти, що у практиці розрізняють податкові та грошові зобов'язання. Отже, потрібно з'ясувати змістовне співвідношення між ними.

У розділі І Податкового кодексу України визначено:

податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, пови­нен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством;

грошове зобов'язання сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюд­жету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З наведеного слідує, що більш широким поняттям є грошове зобов'язання, яке включає податкове як складову. Та інколи за сумою вони можуть і співпадати (якщо платник не припускався ніяких пору­шень, до нього не застосовувалися штрафні (фінансові) санкції та санкції за недотримання законодав­ства у сфері зовнішньо-економічної діяльності).

Існує три шляхи обчислення й узгодження податкового та грошового зобов'язання: самостійно платником; податковим агентом; контролюючим органом.