В тексті заборонено вживати:
техніцизми та професіоналізми;
для одного поняття різні науково-технічні терміни, близькі за змістом, а також іншомовні слова та терміни за наявності рівнозначних слів та термінів в українській мові;
довільні словосполучення;
у формулах використовувати знак математичної дії множення у вигляді наступних позначень, як “*”, “” тощо;( тільки дозволяється «×» )
скорочення слів, крім встановлених правилами українського правопису та чинними стандартами.
звороти розмовної мови.
Крім того, за винятком формул, таблиць і рисунків, не дозволяється вживати:
математичний знак (-) перед від’ємним значенням величин (треба писати слово “мінус”);
без числових значень математичні знаки, наприклад: (більше), (менше), (рівне), (більше або дорівнює), (менше або дорівнює), (не дорівнює), а також № (номер), % (відсотки) та С (градус Цельсія).
Переліки
У пунктах або підпунктах, за потреби, можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку. За наявності в тексті переліків одного рівня підпорядкованості, на який в документі не посилаються, перед кожною його позицією необхідно ставити дефіс.
За наявності в тексті переліків різних рівнів підпорядкованості найвищим рівнем є перелік, який позначають малими літерами української абетки, середній рівень позначають арабськими цифрами, найнижчий - дефіс. Після цифри або літери, якою позначено певну позицію переліку, ставлять круглу дужку. Приклад:
Класифікація основних фондів проводиться за рядом ознак:
а) за участю у виробничому процесі;
б) за джерелами формування:
1) власні:
– __________________________________
– __________________________________
2) орендовані;
в) за функціональним призначенням.
Якщо в тексті наводяться посилання на переліки, то в такому випадку використовують рівні переліки позначення літерами та цифрами.
В межах одного структурного елемента не слід використовувати однотипні літературні або цифрові позначки.
Текст кожної позиції переліку треба починати з малої літери та з абзацного відступу відносно попереднього рівня підпорядкованості.
Нумерація
Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №. Вона має бути наскрізною, причому першою сторінкою є титульний аркуш, але на ньому номер сторінки не ставиться. Сторінки із списком літератури входять у наскрізну нумерацію. Номер сторінки проставляється у правому верхньому куті сторінки без будь-яких знаків (крапки у кінці, виділення рисками, дужками тощо). Номер розділу ставиться після слова “РОЗДІЛ”, наприклад, “РОЗДІЛ 1.”.
Підрозділи нумеруються у межах розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та порядкового номера, розділених крапкою. У кінці також ставиться крапка, наприклад, “2.1.” (перший підрозділ (параграф) другого розділу). Пункти нумеруються арабськими цифрами у межах кожного підрозділу. Номер пункту має складатися із номера розділу, підрозділу і пункту (свого порядкового номера), розділених крапками. У кінці номера пункту також ставиться крапка, наприклад, 2.1.3.” (третій пункт першого підрозділу другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Номери підрозділів і пунктів ставляться на їх початку, номер пункту - на початку першого рядка абзацу, яким розпочинається відповідний пункт. Цифра номера пункту не повинна виступати за межі абзацу.