Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Naukovo-praktichny_komentar_do_KPK_TOM_2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
10.53 Mб
Скачать
  1. Слідчий, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайом­ лення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріа­ лів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлен­ ня загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріа­ лах досудового розслідування, не допускається.

  2. Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування осо­ ба, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії.

1. На будь-якому з етапів досудового розслідування до його завершення сторона захисту та потерпілий мають право звернутися до слідчого, прокурора, який здійснює досудове розслідування, з клопотанням про надання їм для озна­йомлення матеріалів досудового розслідування. За загальним правилом таке клопотання підлягає задоволенню, окрім випадків, встановлених ч. 1 коменто­ваної статті. Не підлягають наданню для ознайомлення будь-кому матеріали до­судового розслідування, в яких відображені відомості про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, оскільки розкриття таких даних стороннім особам може зашкодити законним інтересам, життю, здоров'ю осіб, взятих законом під охорону. Слідчий, прокурор може відмовити у наданні матеріалів для ознайомлення, якщо, на його думку, на цій

478

стадії кримінального провадження це може зашкодити досудовому розсліду­ванню. Про відмову у задоволенні клопотання слідчий, прокурор виносить вмотивовану постанову, копію якої вручає заявнику, а оригінал долучає до ма­теріалів досудового розслідування. Докладного розкриття мотивів відмови у наданні матеріалів для ознайомлення законодавець не вимагає, але така відмова в загальних рисах повинна бути зрозумілою для заявника.

  1. Ознайомлення з окремими матеріалами прямо заборонене деякими статтями КПК, наприклад, заборонено показувати особі, яка впізнає, зобра­ ження осіб чи речі, що підлягають впізнанню (див. ст.ст. 228, 229 КПК). Не можуть бути наданими для ознайомлення матеріали, за якими на певний час проводяться судово-експертні дослідження, оскільки вилучення їх у експерта може призвести до порушення ходу досліджень. Водночас, доцільно пояснити заявнику, що дозвіл на ознайомлення з певними матеріалами може бути нада­ ним згодом після того, як відпадуть певні перешкоди. Проте якщо матеріали досудового розслідування містять загальнодоступні відомості, ознайомлення з оригіналами таких документів не може зашкодити інтересам кримінального провадження, тоді відмова у їх наданні для ознайомлення стороні захисту чи потерпілому забороняється.

  2. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування може здій­ снюватись лише в присутності слідчого, прокурора, на якого покладається обов'язок забезпечення збереження всіх матеріалів провадження. Особа, що здійснює ознайомлення, має право робити необхідні виписки, знімати копії документів, не допускаючи при цьому пошкодження наданих матеріалів або внесення до них змін, позначок, які можуть спотворити зміст чи змінити влас­ тивості таких матеріалів.

Стаття 222. Недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування

  1. Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

  2. У необхідних випадках слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньо­ му, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Не­ законне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

1. Заборона розкриття відомостей досудового розслідування зумовлена особливостями кримінального провадження, зокрема, необхідністю встанов­лення та розшуку осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, запобігання знищенню слідів та інших доказів винними особами або їх спільниками чи ін­шими зацікавленими в результатах досудового розслідування особами. Перед­часне і неконтрольоване розголошення даних досудового розслідування може

479

не тільки вплинути на хід досудового розслідування, завдати шкоди повноті й об'єктивності встановлення обставин кримінального правопорушення, а й інтересам потерпілого, підозрюваного й інших учасників кримінального про­вадження. Лише слідчий, прокурор як уповноважені на проведення досудового розслідування особи визначають зміст та обсяг даних досудового розслідуван­ня, які можуть бути оприлюднені і стати відомими певному або невизначеному колу осіб, зокрема, іншим учасникам кримінального провадження. Відомості, що розкривають обставини приватного життя учасників кримінального судо­чинства, можуть бути розкриті не лише за дозволом слідчого, прокурора, а й тільки після попереднього узгодження з особами, чиї обставини приватного життя можуть стати відомими стороннім особам. В таких випадках згода учас­ника кримінального провадження на розголошення відомостей про його при­ватне життя повинна мати вираз у письмовій формі і додаватися до матеріалів провадження.

  1. Попередження слідчим, прокурором осіб, яким стали відомі відомос­ ті досудового розслідування у зв'язку з участю в ньому, про нерозголошення таких відомостей без його дозволу здійснюється шляхом відбирання письмо­ вого зобов'язання у формі підписки з роз'ясненням відповідальності, що може настати за незаконне розголошення відомостей, яка долучається до матеріалів кримінального провадження. Таку підписку про нерозголошення відомостей до­ судового розслідування слідчий, прокурор може відібрати від будь-якої особи, незалежно від процесуального статусу, ролі як учасника слідчої (розшукової) дії, джерела чи способу отримання ними даних про досудове розслідування.

  2. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 387 Кримінального ко­ дексу України.

480