Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Naukovo-praktichny_komentar_do_KPK_TOM_2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
16.01.2020
Размер:
10.53 Mб
Скачать
  1. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може пе­ ревищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначаєть­ ся згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.

  2. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістде­ сяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного за­ ходу.

1. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може тривати більше сімдесяти двох годин з визначеного законом моменту затримання, - з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися по­ряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному упо­вноваженою службовою особою. Строк затримання обраховується в годинах, тому він закінчується в останню хвилину останньої години (ч. 2 ст. 115 КПК). Цей строк надається: уповноваженій службовій особі для доставления затри­маного до найближчого органу досудового розслідування, процесуального оформлення затримання та, у разі потреби, для особистого обшуку затрима­ного, роз'яснення затриманій особі її прав та виконання інших передбачених

458

законом процесуальних дій, пов'язаних із затриманням; слідчому, прокурору для з'ясування причетності цієї особи до вчинення злочину, доставления її до слідчого судді, суду для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; для слідчого судді, суду для вирішення ним питання про обрання щодо затриманого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2. Оскільки затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставле­на до суду для розгляду клопотання про обрання до неї запобіжного заходу, по закінченні цих строків, зокрема, при відмові слідчим суддею, судом в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, затримана особа негайно звільняється з-під варти службовою особою підрозділу органу досудового слід­ства, відповідальною за перебування затриманих.

У випадку, коли затримана без ухвали слідчого судді, суду особа утриму­ється в установі попереднього ув'язнення по закінченні цих строків, якщо на день їх закінчення не надійшла ухвала слідчого судді, суду про обрання до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, начальник установи попе­реднього ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити затриманого з-під варти. При цьому начальник установи попереднього ув'язнення надсилає повідомлен­ня особі чи органу, які здійснюють кримінальне провадження, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів при проведенні досу­дового розслідування (ч. З ст. 20 Закону України «Про попереднє ув'язнення»).

Стаття212. Особа, відповідальна за перебування затриманих

  1. У підрозділі органу досудового розслідування мають бути призна­ чені одна або декілька службових осіб, відповідальних за перебування за­ триманих.

  1. Відповідальними за перебування затриманих не можуть бути слідчі.

3. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов'язана:

1) негайно зареєструвати затриманого;

2) роз'яснити затриманому підстави його затримання, права і обов'язки;

  1. звільнити затриманого негайно після зникнення підстави для за­ тримання або спливу строку для затримання, передбаченого статтею 211 цього Кодексу;

  2. забезпечити належне поводження із затриманим та дотримання його прав, передбачених Конституцією України, цим Кодексом та іншими законами України;

  3. забезпечити запис усіх дій, що проводяться із залученням затрима­ ного, у тому числі час їх початку та закінчення, а також осіб, які проводили такі дії або були присутні при проведенні таких дій;

6) забезпечити невідкладне надання належної медичної допомоги та фіксацію медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень або

459

погіршення стану здоров'я затриманого. До складу осіб, що надають за­триманому медичну допомогу, за його бажанням може бути допущена кон­кретна особа, що маг право на зайняття медичною діяльністю.

Коментована стаття КПК передбачає запровадження шляхом призначення у підрозділах органів досудового розслідування однієї або кількох службових осіб, відповідальних за перебування затриманих, якими не можуть бути слідчі, та визначає їх процесуальні обов'язки, виконання яких спрямоване на фіксу­вання процесуально значимих дій та обставин, пов'язаних із перебуванням за­триманих (негайна реєстрація затриманого; запис усіх дій, що проводяться із залученням затриманого, в тому числі їх початку та закінчення, а також осіб, які проводили такі дії або були присутніми при проведенні таких дій), та дотри­мання процесуальних, конституційних та інших прав затриманого (роз'яснення затриманому підстави його затримання, прав і обов'язків, звільнення затрима­ного негайно після зникнення підстави для затримання або спливу шістдеся-тигодинного (сімдесятидвохгодинного) строку для затримання (ст. 211 КПК), забезпечення належного поводження із затриманим та дотримання його прав, передбачених Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України, забезпечення надання невідкладної на­лежної медичної допомоги, в тому числі шляхом можливості допущення до складу осіб, що надають затриманому медичну допомогу, за його бажанням, конкретної особи, що має право на зайняття медичною діяльністю, а також за­безпечення фіксації медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень або погіршення стану здоров'я затриманого.

Стаття213. Повідомлення інших осіб про затримання

1. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за вибором цієї особи.

Якщо уповноважена службова особа, що здійснила затримання, мас підстави для обгрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашкодити досудовому розслідуванню, вона може здійснити таке повідомлення самостійно, проте без порушення вимоги щодо його не­гайності.

  1. У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це його батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування.

  2. У разі затримання співробітника кадрового складу розвідувально­ го органу України при виконанні ним службових обов'язків уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідоми­ ти про це відповідний розвідувальний орган.

460

4. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. У разі неприбуття в установле­ ний законодавством строк захисника, призначеного органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, уповно­ важена службова особа негайно повідомляє про це відповідний орган (уста­ нову), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

5. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, зобов'язана перевірити дотримання вимог цієї статті, а в разі нездійснен­ ня повідомлення про затримання - здійснити передбачені цією статтею дії самостійно.

1. Обов'язок надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім'ї, визначен­ ня яких міститься в приписі п. 1 ч. 1 ст. З КПК, чи інших осіб за вибором цієї особи, покладений на уповноважену службову особу, що здійснила затримання. Спосіб повідомлення визначається залежно від конкретних обставин та можли­ востей. Він і сам факт повідомлення фіксуються відповідним чином службовою особою, відповідальною за перебування затриманого.

Уповноважена службова особа, котра затримала, вправі самостійно здій­снити таке повідомлення, віконавши його без порушення вимог щодо негай­ності, лише у разі наявності в неї підстав для обгрунтованої підозри, що при повідомленні про затримання ця особа може зашкодити досудовому розсліду­ванню.

  1. У разі затримання неповнолітньої особи, співробітника кадрового скла­ ду розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків, обов'язок негайного повідомлення про це, відповідно, батьків неповнолітньої особи або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклуван­ ня, відповідний розвідувальний орган покладено виключно на уповноважену службову особу, що здійснила затримання.

  2. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання, для вчасно­ го забезпечення затриманого захисником зобов'язана негайно повідомити про затримання орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. Уповноваженими Законом України «Про безоплатну право­ ву допомогу» від 2 червня 2011 р. установами та особами сьогодні є: 1) цен­ три з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу на постійній основі за контрактом; 3) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі на підставі дого­ вору (ст. 15). Уповноважена службова особа, у разі неприбуття в установлений законодавством строк, призначеного для надання безоплатної правової допомо­ ги захисника, негайно повідомляє про це відповідний орган (установу), уповно­ важений законом на надання безоплатної правової допомоги.

461

Перевірка дотримання уповноваженою службовою особою, що здійснила затримання, вимог ст. 213 КПК, здійснюється службовою особою, відповідаль­ною за перебування затриманих. Службова особа, відповідальна за перебуван­ня затриманих, у разі неповідомлення про затримання зобов'язана здійснити таке повідомлення самостійно.

Розділ III. Досудове розслідування