1. Участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забез­ печується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

2. В інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:

1) щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кри­ мінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є

повнолітньою;

2. щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліт­ тя або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;

3. Щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, слі­ пі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту вста­ новлення цих вад;

4) Щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне про­ вадження, - з моменту встановлення цього факту;

164

5. щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосуван­ ня, - і моменту встановлення факту наявності в особи психічного захво­ рювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;

6. Щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи.

1. Основним випадком обов'язкової участі захисника у кримінальному провадженні є наявність підозри або обвинувачення особи у вчиненні особли­ во тяжкого злочину. Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі. Моментом набуття особою статусу підозрюваного у вчиненні особливо тяжкого злочину, з яко­ го особами, які здійснюють кримінальне провадження, має забезпечуватися обов'язкова участь захисника, є момент вручення особі слідчим або прокуро­ ром письмового повідомлення про підозру (див. ст. 278 КПК).

2. При вирішенні питання про забезпечення обов'язкової участі захисника за п. 1 ч. 2 ст. 52 КПК необхідно брати до уваги факт недосягнення особою 18 років на момент вчинення нею кримінального правопорушення.

Водночас, формулювання п. 1 ч. 2 ст. 52 КПК дає підстави для висновку про те, що в ньому йдеться про забезпечення обов'язкової участі захисника особі, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального право­порушення, і вчиняла це правопорушення у віці до 18 років і не досягла віку 18 років, тобто повноліття, як на момент вчинення кримінального правопо­рушення, так і на момент вирішення питання про забезпечення обов'язкової участі захисника, або ж є обгрунтовані сумніви в тому, що вона досягла на цей (другий) момент повноліття.

3. Вік неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого встановлюється за документами, в яких вказана дата його народження - за паспортом чи свідо­ цтвом про народження. У разі їх відсутності відповідні дані можна отримати із книги реєстрації актів цивільного стану, довідок органів внутрішніх справ за місцем реєстрації громадян, журналу обліку новонароджених тощо. За від­ сутності відповідних документів і неможливості їх одержання вік неповноліт­ нього встановлюється судово-медичною експертизою. У цьому випадку днем народження вважається останній день того року, який названий експертом. При визначенні віку мінімальною і максимальною кількістю років слідчий, проку­ рор, слідчий суддя, суд приймає рішення, виходячи із встановленого експертом мінімального віку.

4. Про осіб, щодо яких законом передбачено застосування лише примусо­ вих заходів виховного характеру, див. ст. 498 КПК.

5. Фізичні вади можуть бути встановлені висновком чи довідкою медич­ ної установи, психічні - лікарським висновком чи довідкою медичної устано­ ви або ж висновком судово-психіатричної експертизи щодо психічного стану

165

підозрюваного, обвинуваченого. Факт наявності в особи психічного захворю­вання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності, встанов­люється висновком судово-психіатричної експертизи (див. ст. 509 КПК).

6. Про мову, якою здійснюється кримінальне провадження, див. ст. 29 КПК та коментар до неї. Факт неволодіння особою мовою, якою здійснюється кри­мінальне провадження, встановлюється слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом під час безпосереднього спілкування з нею безпосередньо перед або під час проведення затримання, допиту, інших процесуальних дій із з'ясуванням особи підозрюваного чи обвинуваченого під час як досудового розслідування, так і судового провадження, повідомленням її процесуальних прав та обов'язків і з'ясуванням, чи зрозумілі вони їй, так само, як і суть запитань, які їй ставлять­ся, чи потребує вона перекладача. Беручи до уваги, що підозрюваний, обвину­вачений у кожний конкретний момент кримінального провадження щодо нього повинен мати змогу правильно зрозуміти, що саме відбувається у цьому про­вадженні і своєчасно та повною мірою скористатися своїми процесуальними правами для захисту своїх законних інтересів, тому не тільки повне незнання, а й недостатнє знання ним мови, якою здійснюється провадження, зобов'язує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд для реалізації процесуального статусу і активної процесуальної участі підозрюваного, обвинуваченого у проведенні як найпершої, так і подальших процесуальних дій негайно вжити заходів до забезпечення участі у провадженні і перекладача, і захисника.

7. Згідно з п. 12 ст. 14 Закону «Про безоплатну правову допомогу» право на безоплатну вторинну правову допомогу мають особи, реабілітовані відпо­відно до законодавства України. Якщо підозрюваний, обвинувачений помер, то за загальним правилом кримінальне провадження закривається постановою прокурора. У випадках, коли провадження є необхідним для реабілітації по­мерлої особи, то близькі родичі померлого (про близьких родичів див. п. 1 ч. 1 ст. З КПК) мають право заперечувати проти закриття провадження за такою нереабілітуючою підставою, як смерть особи, яка вчинила кримінальне право­порушення, і провадження продовжується.

У ході подальшого провадження участь захисника є обов'язковою, якщо підозра чи обвинувачення не підтвердилися, і судом було ухвалено виправду­вальний вирок (див. ч. 1 ст. 373 КПК), або прокурор закрив провадження за однією з реабілітуючих особу підстав (див. ч. 1 ст. 284 КПК), то з метою віднов­лення репутації померлого підозрюваного, обвинуваченого слідчий, прокурор або суд зобов'язані на прохання його близьких родичів у місячний строк пись­мово повідомити про своє рішення трудовий колектив, в якому працювала по­мерла особа, або за її колишнім місцем проживання. Якщо ж відомості про за­судження або про притягнення до кримінальної відповідальності, застосування до неї як запобіжного заходу взяття під варту були поширені в засобах масової інформації, то на вимогу його родичів чи слідчого, прокурора або суду засоби масової інформації протягом одного місяця роблять повідомлення про рішення, що реабілітує громадянина, відповідно до чинного законодавства України (див.

166

ст. 11 Закону України «Про порядок відшкодування громадянинові шкоди, за­вданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»).

Стаття 53. Залучення захисника для проведення окремої процесу­альної дії

1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, виключно у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесу­ альної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюва­ ний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.

2. Запросити захисника до участі у окремій процесуальній дії має право і сам підозрюваний, обвинувачений. Якщо потреби у проведенні невідклад­ них процесуальних дій за участю захисника немає і коли неможливе прибут­ тя захисника, обраного підозрюваним, обвинуваченим, протягом двадцяти чотирьох годин, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право запропо­ нувати підозрюваному, обвинуваченому залучити іншого захисника.

3. Під час проведення окремої процесуальної дії захисник має ті ж самі права й обов'язки, що й захисник, який здійснює захист протягом кримінального провадження.

4. Захисник як до процесуальної дії, так і після неї має право зустрі­ чатися з підозрюваним, обвинуваченим для підготовки до проведення про­ цесуальної дії або обговорення її результатів.

5. Здійснення захисту під час проведення окремої процесуальної дії не покладає на захисника обов'язку надалі здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні або на окремій його стадії.

1. Положення ч. 1 коментованої статті визначають необхідність забезпе­ чення обов'язкової участі захисника в проведенні окремої невідкладної про­ цесуальної дії, тобто такої процесуальної дії, зволікання з проведенням якої може спричинити втрату доказів (огляд, допит свідка чи потерпілого, обшук тощо) або ж дії, щодо якої КПК встановлює конкретні стислі строки її про­ ведення, наприклад, письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання (див. ч. 2 ст. 278 КПК). При цьому, якщо участь захисника в такому провадженні є обов'язковою, а підозрюваний, обвинувачений не запросив захисника, то слід­ чий, прокурор чи суд призначають захисника для участі в цій процесуальній дії.

2. Якщо процесуальна дія не є невідкладною і обраний підозрюваним, об­ винуваченим захисник не може прибути протягом 24 годин для участі у цій процесуальній дії, то підозрюваному, обвинуваченому пропонується запросити

- 167

іншого захисника, а за відсутності такої можливості, слідчий, прокурор чи суд призначають захисника (див. п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК).

3. Після участі в проведенні конкретної процесуальної дії захисник не зобов'язаний, але має право, якщо на це є прохання або згода підозрюваного, обвинуваченого за договором з останнім (див. ст. 51 КПК), і надалі здійснювати захист у цьому провадженні.

С т а т т я 54. Відмова від захисника або його заміна