1. Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони за­ ймають місця, відведені їм головуючим.

2. За пропозицією головуючого присяжні складають присягу тако­ го змісту: «Я (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді до­ кази, при вирішенні питань керуватись законом, своїм внутрішнім переко­ нанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині».

Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.

1. Відповідно до ч. 1 ст. 388 КПК після закінчення відбору основних і за­ пасних присяжних вони займають місця в залі судового засідання, які відведені

їм головуючим.

2. За пропозицією головуючого присягу складають як основні, так і запас­ ні присяжні. Присяга являє собою урочисту офіційну обіцянку додержуватися певних зобов'язань, коло яких визначено законом. Присяга є клятвою вірності обраній справі. Текст присяги містить оціночні поняття: внутрішнє переконан-

812

ня, совість. Ці категорії запозичені з етики. Законодавець відводить саме вну­трішньому переконанню найважливішу роль у процесі оцінки доказів. Історія дослідження цієї категорії достатньо давня: від повної свободи внутрішнього переконання суддів у суді геліастів у Стародавній Греції та присяжних суддів у Стародавньому Римі до вільної оцінки доказів за внутрішнім переконанням суддями у сучасних умовах. Внутрішнім переконанням присяжного є тверда, міцно усталена думка про обставини та особу, щодо якої реалізовується кримі­нальне провадження. Совість присяжного виступає як усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки, передусім, перед самим собою, суспільством. Вона проявляється через моральні принципи, по­гляди та переконання. Саме тому законом пред'являються високі вимоги до осіб, які можуть бути присяжними у суді.

Текст присяги має зачитати кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.

3. Відмова присяжного прийняти присягу спричинює його відвід. При цьому основний присяжний, який відмовився від присяги, може бути заміне­ний запасним.

С т а т т я 389. Недопустимість незаконного впливу на присяжного 1. Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримі­нального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спіл­куватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.

1. Прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримі­ нального провадження заборонено протягом усього судового процесу спілкува­ тися з присяжними інакше, ніж за правилами, передбаченими КПК.

Незалежність суддів та самостійність суду, підпорядкування їх Конститу­ції і закону забезпечується тим, що процедура судочинства в суді присяжних сприяє відмежуванню суддів від незаконного впливу заінтересованих осіб. Для пересічних громадян ця умова є важливою гарантією верховенства прав люди­ни і громадянина.

2. З іншого боку, присяжний зобов'язаний не спілкуватись без дозволу го­ ловуючого з особами, які не входять до складу суду (див. п. 4 ч. 2 ст. 386 КПК).

3. Недопустимість незаконного впливу на присяжного забезпечується і тим, що він і члени його сім'ї знаходяться під особливим захистом держави. Відповідно до ч. З ст. 62 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на присяжного в повному обсязі поширюються гарантії незалежності і недотор­ канності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків зі здій­ снення правосуддя (див. також ст. 48 цього Закону).

Стаття 390. Усунення присяжного

1. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:

813

1. у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених частиною другою статті 386 цього Кодексу;

2. за наявності обгрунтованих підстав вважати, шо присяжний у ре­ зультаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для ви­ рішення питань кримінального провадження відповідно до закону.

2. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішен­ ням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється мотивованою ухвалою.

3. У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі від­ сутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому цим параграфом, після чого судове провадження розпочинається з початку.

1. Коментована стаття передбачає підстави та порядок усунення присяж­ ного від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження.

2. Підставами для усунення присяжного є: 1) невиконання присяжним обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 386 КПК; 2) наявність обгрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу (зустрічі та бесіди з родичами та друзями обвинуваченого, потерпілого, іншими учасниками про­ цесу, ознайомлення з письмовими матеріалами провадження тощо) втратив не­ упередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.

3. Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому роз- ■ гляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням біль­ шості від складу суду присяжних. Таке рішення приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою.

4. У випадку усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується.

5. Якщо відсутній запасний присяжний, то здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому параграфом 2 глави ЗО КПК. Після від­ бору нового присяжного судове провадження розпочинається з початку.

С т а т т я 391. Порядок наради і голосування в суді присяжних

1. Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ста­ вить на обговорення питання, передбачені статтею 368 цього Кодексу, про­ водить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

2. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.

3. Ніхто із складу суду присяжних не має права утримуватися від голо­ сування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому

814

разі голос того, хто утримався, додасться до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжнос­тей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питан­ня вирішується шляхом голосування.

4. Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

5. У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні професійні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу при­ сяжним у складенні судового рішення.

1. Стаття 391 КПК визначає порядок наради і голосування в суді присяжних.

2. Головуючий керує нарадою суду присяжних, послідовно ставить на об­ говорення питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку (ст. 368 КПК), проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів. Головуючий діє від імені всього суду і за його згодою. Він спрямовує кримінальне провадження, будучи наділеним організаційно-розпорядчими повноваженнями.

3. Кожне з питань, передбачених ст. 368 КПК, вирішується простою біль­ шістю голосів. Головуючий голосує останнім. Положення закону про те, що головуючий голосує останнім, спрямоване на забезпечення свободи волевияв­ лення кожним суддею і виключення будь-якого впливу головуючого на інших суддів, які входять до суду присяжних.

4. Частина 3 ст. 391 КПК містить вимогу, що ніхто зі складу суду присяж­ них не має права утриматися від голосування, крім одного випадку. Мова йде про вирішення питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосували за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, до­ дається до голосів, поданих за найсприятливіше рішення для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.

5. Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку. Вона не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріа­ лів провадження і є відкритою для ознайомлення.

Окрема думка є гарантом реалізації рівності, незалежності, верховенства права та об'єктивної правової позиції суду. У регламенті Європейського суду з прав людини (правило 74 § 2) зазначено: «Будь-який суддя, що брав участь у розгляді справи, має право додати до рішення або свою окрему думку, що збігається чи розходиться з рішенням, або просто констатацію своєї незгоди». Така норма є актуальною і для України, оскільки безпосередньо кореспонду­ється з главою 4 Закону України від 23 лютого 2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», норми якого зобов'язують державу при розгляді справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 p., практику Євро­пейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

815

6. Головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні су­дового рішення, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, від­сутні професійні судді.

Розділ V. Судове провадження з перегляду судових рішень

816