Світовий фінансовий ринок

План

1. Поняття світового фінансового ринку

2. Міжнародні валютні ринки і ринки євровалют

3. Ринок FOREX

4. Міжнародні кредитні ринки

5. Міжнародні ринки цінних паперів

1. Поняття світового фінансового ринку

Світовий фінансовий ринок —

це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію та перерозподіл міжнародних фінансових потоків.

Світовий фінансовий ринок —

складне переплетіння, взаємозалежність, інтеграція національних та міжнародних ринків, що забезпечує перелив грошово-кредитних ресурсів між країнами, регіонами, галузями та окремими суб'єктами бізнесу.

Це глобальний механізм, що забезпечує балансування світового попиту і пропозиції на капітал.

Характерні риси світового фінансового ринку:

величезний обсяг фінансових ресурсів та операцій;

глобальність (відсутність територіальних обмежень);

цілодобовий режим операцій;

залучення до операцій суб'єктів/інституцій із високим рейтингом/репутацією;

широкий діапазон використовуваних фінансових інструментів;

уніфікація правил та стандартів операцій;

високий рівень використання інформаційних технологій.

Основна функція світових фінансових ринків –

забезпечення міжнародної ліквідності, тобто можливості швидко залучити достатню кількість грошових засобів в різних формах на вигідних умовах на наднаціональному рівні.

2. Міжнародні валютні ринки і ринки євровалют

Валютний ринок —

це сфера економічних відносин, які виникають при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів, деномінованих в іноземній валюті, а також операцій з інвестування капіталу в іноземній валюті.

Передумови створення валютних ринків

розвиток міжнародних економічних відносин;

розвиток світової валютної системи, поширення кредитних засобів міжнародних розрахунків;

розвиток банківських систем та кореспондентських зв’язків між банками різних країн;

удосконалення засобів зв'язку та інформаційних технологій.

Головні функції валютних ринків:

забезпечення здійснення міжнародних розрахунків;

страхування валютних ризиків;

забезпечення кредитування в іноземній валюті;

диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав;

отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку;

вплив на державне регулювання національної економіки й узгодження валютної політики на рівні світового господарства.

Види валютних ринків

За масштабом:

міжнародні;

регіональні;

національні валютні ринки

Види валютних ринків

За рівнем організації:

організовані

та неорганізовані валютні ринки

Міжбанківський ринок залежно від видів угод з валютою може мати три сегменти:

1) спот-ринок (ринок торгівлі з негайним постачанням валюти (65 % усього обороту валюти);

2) форвардний ринок (ринок угод на термін (10% валютних операцій);

3) своп-ринок (ринок, що об'єднує операції з купівлі-продажу валюти на умовах "спот" і "форвард“ (25% усіх валютних операцій).

Євровалюта —

це валюта, що розміщена на депозитах банків поза межами країни, якою вона була випущена.

Найпоширенішою євровалютою є євродолари.

Крім них існують:

єврофранки,

єврофунти,

євроєни,

і навіть євроєвро.

Основні сегменти євровалютного ринку

1. Євродепозити

Терміни депозитів становлять від 1 дня до 1 року, інколи до 2 років. Типова сума міжбанківських депозитів — 5-10млн.дол., інколи в кілька разів більше.

2. Єврокредити

Єврокредити — міжнародні кредити, що надаються великими комерційними банками за рахунок ресурсів євровалютного ринку.

Єврооблігації

Єврооблігації — боргові зобов'язання, що є одним із видів цінних паперів, котрі випускаються позичальниками при отриманні довготермінових кредитів на євроринку.

Єврооблігації мають усі ознаки облігацій, а також деякі особливості, а саме:

розмішаються одночасно на ринках кількох країн, а не однієї;

валюта єврооблігаційної позики для кредиторів є іноземною (за винятком банків США, для них — національною);

єврооблігації розміщуються переважно створеним банками кількох країн емісійним синдикатом, котрий виступає гарантом позиції.

Переваги ринку євровалют порівняно з національними валютними ринками і ринками позичкових капіталів:

Великі розміри

Відсутність чітких меж.

Інституційна особливість — виділення категорії євробанків і міжнародних банківських консорціумів.

Це оптовий, а не роздрібний ринок, оскільки оперують на ньому, як правило, великими сумами.

Процент формується за попитом та пропозицією на ринку, тобто для кожної трансакції він узгоджується індивідуально.