3.5. Зміна величини статутного капіталу акціонерного товариства

Можливі такі варіанти змін акціонерного капіталу: концентрація, розмивання, збільшення, зменшення.

Концентрація акціонерного капіталу та перерозподіл корпоративного контролю може відбуватися шляхом:

• викупу товариством акцій дрібних акціонерів (працівників і сторонніх осіб) з подальшим перерозподілом між керівництвом;

• викупу акцій товариства торговцями цінними паперами з метою їх концентрації і перепродажу за більш високими цінами;

• придбання голосуючих і контролюючих пакетів акцій товариства через інвестиційні фонди і компанії, комерційні банки, довірчі товариства, біржі;

• здійснення представницької діяльності з цінними паперами від імені, за рахунок і на імя власників цінних паперів;

• погашення акціями товариства боргових зобов’язань перед кредиторами;

• обміну цінними паперами між товариствами-партнерами з метою зміцнення ділових стосунків.

Розмивання акціонерного капіталу відбувається внаслідок недобросовісного розподілу додаткової емісії акцій: незабезпечення переважних прав акціонерів при купівлі додаткових акцій, неправильна індексація акцій відповідно до зміненого розміру статутного капіталу, здійснення додаткової емісії акцій, що не підкріплена реальними активами, тощо.

Величина статутного капіталу АТ може збільшуватись або зменшуватись. Рішення про зміни СК приймаються загальними зборами акціонерів або правлінням. Правління може прийняти рішення про зміни СК на суму, яка не перевищує 1/3 його величини і тільки в тому разі, якщо це передбачено статутом АТ.

Збільшення статутного капіталу переслідує відповідні цілі. До них відносяться:

• залучення додаткових фінансових ресурсів з метою забезпечення діяльності АТ;

• проведення реструктуризації власного капіталу АТ;

• проведення реструктуризації зобов’язань АТ.

До джерел фінансування збільшення СК відносяться:

• додаткові внески учасників;

• прибуток, якщо він спрямовується на збільшення СК шляхом проведення виплати дивідендів акціями (в даному випадку має місце реструктуризація власного капіталу АТ);

• реструктуризація боргових зобов’язань АТ ( переведення боргових зобов’язань у власний капітал);

• індексація СК.

Використовуються такі способи збільшення СК АТ:

• збільшення кількості акцій того самого номіналу;

• збільшення номінальної вартості однієї акції при незмінній кількості;

• проведення обміну облігацій АТ на акції. У цьому випадку має місце реструктуризація боргових зобов’язань підприємства у власний капітал.

При цьому випуск додаткової кількості акцій з метою збільшення СК може здійснюватись в процесі використання будь-якого з названих вище джерел збільшення СК. А збільшення номінальної вартості акцій використовується тільки у разі реструктуризації власного капіталу АТ і проведення індексації СК. При проведенні збільшення СК першим способом випускаються і розміщуються (на умовах, передбачених емітентом) акції додаткової емісії.

У разі збільшення СК другим способом акції, які емітовані АТ, мають бути вилученими. Далі проводиться емісія нових акцій у тій самій кількості, але з більшим номіналом.

Більш складним є третій спосіб збільшення СК АТ. В цьому випадку проводиться конверсія облігацій підприємства в акції. Під конверсією розуміють обмін одного виду цінних паперів (облігацій) на інший вид цінних паперів (акції) того самого емітента. Обмін проводиться у відповідності з ціною конверсії. Ціна конверсії – це така ціна акції, що приймається за основу при розрахунку обміну облігації на акції. Коефіцієнт конверсії показує, яку кількість акцій одержить власник облігації при обміні її на акції.

Розглянемо переваги й недоліки здійснення додаткової емісії акцій за рахунок різних джерел.

Додаткова емісія за рахунок додаткових внесків акціонерів дозволяє здійснювати перерозподіл прав власності на підприємство. Внески акціонерів є вигідним джерело поповнення обігових коштів чи модернізації виробничих потужностей підприємства з точки зору оподаткування. Внески акціонерів коштами або майном до СК є прямою інвестицією, а відтак, не включаються до складу валового доходу згідно з діючим законодавством. Цінні папери не є товарами на етапах емісії. Таким чином, внески акціонерів для підприємства є більш дешевими інвестиційними ресурсами, хоча підприємство й матиме певні фінансові витрати, пов’язані з організацією додаткової емісії. ПДВ на дану операцію не нараховується.

Емісія акцій за рахунок реінвестиції балансової вартості основних фондів не призводить до перерозподілу прав власності на підприємство. Продаж акцій в такому випадку не здійснюється. Виплата дивідендів акціями додаткового випуску та збільшення СК за рахунок індексації балансової вартості основних засобів не змінюють пропорції участі акціонерів у СК емітента (збільшиться тільки абсолютна величина частки кожного акціонера в СК, хоча розмір СК збільшиться. За сутністю реінвестиція дивідендів є додатковою емісією за рахунок прибутку підприємства. Переваги у цьому випадку в тому, що підприємство не робить авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 25% суми дивідендів, призначених для виплати, за умови, що така виплата не змінює пропорцій участі всіх акціонерів. Така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При збільшенні СК за рахунок індексації основних фондів додаткова кількість акцій розподіляється серед акціонерів пропорційно їх частині в СК або здійснюється обмін старої номінальної вартості акцій попереднього випуску на акції нової номінальної вартості відповідно до кількості, якою володіє акціонер.

Додаткова емісія акцій зачіпає суттєві майнові інтереси широкого кола співвласників підприємства та осіб, які мають намір придбати підприємство.

Правила успішного здійснення додаткової емісії акцій такі.

• Не можна випускати акції для покриття збитків, пов’язаних з господарською діяльністю підприємства.

• Необхідно забезпечити збереження частки засновників в СК підприємства протягом двох років.

• Не можна поєднувати шляхи та джерела збільшення СК.

• Оплата акцій проводиться за ціною, яка не може бути нижчою за номінальну вартість.

• Не можна оплачувати акції векселями, коштами, отриманими в кредит та під заставу, бюджетними коштами.

• Не можуть бути учасниками (акціонерами) АТ державні підприємства.

• Рішення про збільшення СК може бути прийняте тільки загальними зборами акціонерів.

• Акціонерам має бути надане рівне переважне право на придбання акцій у кількості, пропорційній їх частці у СК на дату прийняття рішення про емісію.

• Підприємство повинно чітко додержуватись порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів, оплати акцій згідно чинного законодавства.

Зменшення статутного капіталу переслідує, як правило, вирішення таких задач:

1. Приведення пасивного капіталу АТ до величини активного капіталу.

2. Установлення раціонального співвідношення між ринковою ціною і номіналом акції.

3. Формування доходів (санаційного прибутку) з метою фінансування збитків АТ.

4. Проведення перерозподілу власності на акції між акціонерами.

Приведення пасивного капіталу у відповідності з величиною активного капіталу АТ шляхом зменшення СК має місце в тому випадку. Якщо активний капітал значно менше власного капіталу. Коли ринкова ціна акції стає нижче за номінал, тоді шляхом зменшення СК можна досягти встановлення їх більш раціонального співвідношення.

Проведення перерозподілу власності між акціонерами, як правило, здійснюється в процесі реструктуризації акціонерної власності.

У випадках, коли підприємство має збитки і джерела їх покриття відсутні, збори акціонерів можуть прийняти рішення про зменшення СК. Для цього емітент повинен одержати безкоштовно від акціонерів або викупити частину своїх акцій за цінами нижче номіналу. Результатом буде одержання санаційного прибутку, що може бути використаним для фінансування збитків АТ.

Санаційний прибуток – це дохід, що виникає унаслідок викупу акціонерним товариством своїх акцій за цінами нижче номіналу або в результаті їх безкоштовної передачі емітенту з метою анулювання. Такий дохід розраховується як різниця між номінальною вартістю переданих безкоштовно, або частково викуплених акцій АТ і ціною їх викупу (з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням таких операцій і зменшенням СК). У деяких випадках акціонери виявляються зацікавленими у формуванні санаційного прибутку, тому що без такого фонду підприємство може зазнати банкрутства.

Величина СК АТ може бути зменшена такими способами:

• шляхом зменшення номінальної вартості акцій (деномінація);

• зменшенням кількості акцій (при незмінній їх номінальній вартості) шляхом викупу їх у акціонерів та анулювання.