
- •Розділ 8. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці.
- •Тема 8.1. Державне управління охороною праці. Державний нагляд.
- •Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:
- •Планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю).
- •Тема 8.2. Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці.
- •Розділ 9. Соціальне страхування від нещасних випадків. Тема 9.1. Суб'єкти та об'єкти страхування. Види страхування.
- •Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку
- •Основними принципами страхування від нещасного випадку є:
- •Основними принципами страхування від нещасного випадку є:
- •Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •1) Безперешкодно та в будь-який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;
- •Тема 9.2. Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
- •Профілактика нещасних випадків.
Тема 8.2. Відповідальність працівників за порушення законодавства про охорону праці.
Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
Створення безпечних і здорових умов праці для найманих працівників - закріплений законодавством обов'язок роботодавця, невиконання якого тягне за собою відповідальність, у тому числі кримінальну.
Кримінальний кодекс містить п'ять статей, які передбачають покарання за порушення правил безпеки виробництва:
ст. 271 КК України «Порушення вимог законодавства про охорону праці»; ст. 272 КК «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою»;
ст. 273 КК «Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або вибухонебезпечних цехах»;
ст. 274 КК «Порушення ядерної або радіаційної безпеки»;
ст. 275 КК «Порушення правил, що стосуються безпечного використання
промислової продукції і безпечної експлуатації будівель і споруд».
Суб'єктом передбаченого в ст.. 271 КК злочину є виключно посадова особа підприємства, установи,організації, що на підставі наказу адміністрації, посадової інструкції або займаної посади має спеціальні обов'язки з охорони праці, або громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності. Якщо ж призвівши до кримінально-правових наслідків порушення законодавства про охорону праці буде скоєне іншим посадовцем, то він буде залучатися не по зазначеній статті, а за злочини у сфері службової діяльності, якщо рядовим працівником - за злочин проти життя і здоров'я людини.
Що стосується суб'єктів злочинів, передбачених статтями 272-274 КК, то ними також можуть бути особи, на яких покладено обов'язок забезпечувати дотримання правил безпеки при виконанні певних робіт або на певних підприємствах (суб'єкти підприємницької діяльності, керівники робіт, інженерно-технічні працівники, працівники та службовці підприємств (цехів) і виробництв).
Але можуть бути і сторонні особи (екскурсанти, працівники інших підприємств та установ), якщо до їх відома в установленому порядку були доведені правила на відповідних об'єктах.
Поняття «шкоду здоров'ю потерпілого» охоплює випадки, пов'язані із заподіянням особі середньої тяжкості або легких тілесних ушкоджень. Поняття «загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків» слід розуміти як зміни у стані виробничих об'єктів,внаслідок яких «виникає реальна небезпека життю людей або реальна небезпека заподіяння (настання) шкоди вказаним у цих статтях благ». А тяжкість ймовірних наслідків визначається залежно від розміру матеріальної шкоди, цінності благ, які зазнали загрозу, кількості осіб, які можуть постраждати від небезпечних дій і т.д.
Відповідальність за злочини, передбачені статтями 271-275 КК України, настає незалежно від форми власності підприємства, на якій працює винна особа.
Розділ 9. Соціальне страхування від нещасних випадків. Тема 9.1. Суб'єкти та об'єкти страхування. Види страхування.
Завдання страхування від нещасного випадку.
Всі питання страхування від нещасного випадку регламентовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Завданнями страхування від нещасного випадку є:
проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;
відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.
Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності. Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності. Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору.