42. Основи кошторисного фінансування.

Кошторисне фінансування охоплює соціально-культурну сфе­ру, науку, управління, армію. Суть кошторисного фінансування полягає у виділенні бюджетних асигнувань на основі спеціально­го розрахункового документа — кошторису. Визначення обсягів фінансування ґрунтується на:

1) показниках, що характеризують кількісні параметри діяль­ності бюджетної установи (оперативно-сітьові показники);

2) нормативах видатків у розрахунку на певний кількісний показник.

Оперативно-сітьові показники поділяються на дві групи:

а) виробничі показники, які характеризують профільну діяль­ність даної установи (наприклад, кількість учнів у школі), що, в свою чергу, розмежовуються на:

* вихідні — об'єктивно існуючі на даний період;

* похідні — визначаються за певними нормами (наприклад, кількість класів у школі залежить від кількості учнів і норми гра­ничної наповнюваності класів);

б) загальні показники, які характеризують будівлю бюджетної Установи (наприклад, площа приміщень, кубатура будівлі, санітарно-технічний устрій).

кошторис витрат характеризують обсяг витрат на одну розра­хункову одиницю.

Залежно від бази розрахунку розрізняють узагальнені та постійні нормативи.

Правоохоронна діяльність та забезпечення безпеки держави включає:

органи внутрішніх справ; внутрішні війська; суди; прокуратуру; кримінально-виправну систему; прикордонні війська; митні органи; Службу безпеки України; професійно-пожежну охорону; Національну гвардію України; Головне управління урядового зв'язку; інші правоохоронні органи.

Фінансування органів управління здійснюється за кошторисом. В основі фінансування лежить штатний розпис. Чисельність пер­соналу та ставки зарплати встановлюються відповідними керівни­ми структурами. Особливе місце займають видатки на утримання та експлуатацію автотранспорту і поштові й телеграфні витрати.

Основи кошторисного фінансування соціальної сфери

Кошторисно-бюджетне фінансування — це метод безповорот­ного, безоплатного надання коштів на утримання установ, що пе­ребувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінан­сових планів — кошторисів витрат. Основним плановим документом бюджетної установи є кош­торис, який надає повноваження бюджетній установі щодо отри­мання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямуван­ня коштів для виконання установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Кошторис складається з трьох частин. У першій частині зазначається: 1) назва та адреса установи; 2) бюджет, з якого здійснюється фінансування; 3) зведені витрати за статтями кошторису. Кошторис має дві складові: загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на ви­конання бюджетною установою своїх функцій; спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класи­фікацією на здійснення відповідних видатків згідно з законодав­ством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних із виконанням установою основних функцій. До соціальної сфери національної економіки вхо­дять такі складові: освіта, охорона здоров'я, культура і мистецт­во, туризм, фізична культура і спорт, соціальний захист і соці­альне забезпечення населення. їхня діяльність значною мірою за­лежить від організації фінансового забезпечення. Система фінансового забезпечення соціальної сфери включає три основні складові: джерела фінансування; інструменти фор­мування джерел фінансування; напрями фінансування. Інструментами формування цих джерел фінансування соціаль­них проектів і програм є податки соціально-економічного харак­теру, які стягуються в основному з населення, і державно-економічного характеру.

Облік і звітність виконання кошторисів бюджетних установ

Звітність про виконання Державного бюджету України (кошторисів бюджетнихустанов) включає фінансову та бюджетну звітність.

Фінансова звітність бюджетних установ складається згідно з національними поло­женнями (стандартами) бухгалтерського обліку та за формами, що затверджуютьсяМіністерством фінансів України.

Порядок заповнення форм фінансової звітності бюджетних установ встановлю­ється Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансівУкраїни.

Бюджетна звітність відображає стан виконання бюджету, містить інформацію врозрізі бюджетної класифікації.

Форми бюджетної звітності бюджетних установ і органів Державного казначей­стваУкраїни та порядок їх заповнення встановлюються Державним казначействомУкраїни за погодженням з Міністерством фінансів України.

2.   Зведення, складання та подання звітності про виконання Державного бюджетуУкраїни здійснюються Державним казначейством України.

Державне казначейство України забезпечує достовірність інформації про виконанняДержавного бюджету України.

3.  Головний бухгалтер бюджетної установи забезпечує складання та подання фінан­сової і бюджетної звітності відповідно до встановлених вимог.

4.  Звітність про виконання Державного бюджету України є оперативною, місячною,квартальною та річною.

Звіти розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів і зведені фінансові звіти голо­вними розпорядниками бюджетних коштів складаються в гривнях з копійками.

Форми фінансової звітності та пояснювальні записки підписуються керівниками установ та організацій і головними бухгалтерами (керівниками фінансових служб). Без таких підписів звіти вважаються недійсними.

Головні розпорядники коштів державного або місцевих бюджетів можуть установлювати для підвідомчих установ додаткові довідки до пояснювальної записки та отримувати від них додаткову інформацію.