29 Склад і структура державних видатків

Видатки бюджету обумовлюються насамперед їхнім сусп. призначенням.Екон. функцію держави забезпечують видатки на екон. діяльність та науку, соціальну — видатки на соц.. захист населення, соц. Забезп. та соціальну сферу, оборонну — на оборону, управлінську — на утримання управлінських структур та на міжн. діяльність. Окремо в бюджеті виділяються видатки, пов'язані з системою державного кредиту, — на обслуговування вн. і зовн. державного боргу.

Видатки бюджету на ек. діяльність в Україні охоплюють державні капітальні вкладення, бюджетні кредити підприємствам, державні субсидії й дотації, операційні витрати .Вони спрямовуються в галузі економічного комплексу.

Видатки бюджету на соц. захист — це державні субсидії і допомоги окремим громадянам, які внаслідок об'єктивних, незалежних від них причин не можуть самостійно забезпечити себе. Видатки на соц. сферу структуруються за галузевими ознаками: на освіту, охорону здоров'я, духовне і фізичне виховання.Видатки бюджету на науку відбивають фінансування держ. і міжд.науково-техн. програм, фундаментальних досліджень. Видатки бюджету на оборону охоплюють витрати на закупівлю озброєнь і військової техніки та на утримання військових частин. Крім того, до них також належать витрати на наукові дослідження у сфері оборони і на виплату пенсій військовослужбовцям.

Видатки у сфері міжн. діяльності — це сплата внесків до міжн. організацій, членом яких є Україна, утримання дипломатичних представництв за кордоном, відрядження за кордон представників органів державної влади.

Видатки на обслуговування держ. боргу — це витрати на погашення заборгованості та виплату процентів за державними позиками.

30 Бюджетне фінансування

-безповоротний безвідплатний відпуск коштів з державного та місцевого бюджетів на виконання загальнодерж. функцій, функцій місцевого самоврядування та забезпечення функціонування бюджетних підприємств, установ та організацій.

Бюджетне фінансування видатків, відбиваючи перерозподіл отриманих державою доходів, відображається у формуванні вторинних, а в окремих випадках, і первинних доходів юр.і фіз..осіб. Воно може мати прямий і непрямий характер. Прямий має формування доходів конкретних отримувачів бюджетних асигнувань — розпорядників бюджетних коштів, непрямий — споживачів суспільних благ, які забезпечуються за рахунок бюджету.

Особливості бюджетного фінансування: 1) кошти на покриття витрат відпускаються тільки з одного бюджету за підпорядкованістю підприємства, установи чи організації.; 2) бюджетні установи фінансуються на основі встановлених економічно і науково обґрунтованих нормативів залежно від сфер діяльності.

Бюджетне фінансування покладається на спеціально для цього уповноважених посадових осіб (керівників бюджетних установ) — розпорядників бюджетних коштів.

Розпорядники бюджетних коштів — це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету

БЮДЖЕТНЕ ФІНАНСУВАННЯ. МЕТОДИ,ФОРМИ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Бюджетне фінансування – це плановий, цільовий, безповоротний і безвідплатний відпуск коштів за умови оптимального поєднання власних, кредитних і бюджетних джерел фінансування, проводиться  в міру планового виконання загальнодержавних функцій, а також для утримання соціально-культурної сфери, забезпечення соціальних гарантій та зобов’язань держави з дотриманням режиму економії при здійсненні постійного контролю.

Суб’єктами фінансування є державні органи, підаприємства, установи та організації державної та комунальної форм власності. Бюджетне асигнування — повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Незалежно від джерел покриття фінансування здійснюється на основі таких принципів: цільового спрямування коштів; безповоротності та безвідплатності; ефективного використання коштів; оптимального поєднання власних, кредитних і бюджетних джерел; додержання режиму економії та здійснення постійного контролю за їхнім використанням.

Нині використовуються наступні форми бюджетного фінансування:  кошторисне; державне фінансування інвестицій; позики з бюджету державним підприємствам; державні дотації.

В практиці застосовуються  два методи бюджетного фінансування:

Метод єдиного казначейського рахунку. Цей метод використовується для фінансування заходів з державного бюджету України. Метод перерахування бюджетних коштів з поточних рахунків місцевих бюджетів на рахунки головних розпорядників бюджетних коштів. Суть його полягає в тому, що відповідно до бюджетного розпису фінансові органи перераховують кошти бюджету головним розпорядникам у порядку фінансування, на їхні рахунки згідно з кошторисом.

ФОРМИ БЮДЖЕТНОГО ФІНАНСУВАННЯ

Нині використовуються наступні форми бюджетного фінансування:

Ø кошторисне;

Ø державне фінансування інвестицій;

Ø позики з бюджету державним підприємствам;

Ø державні дотації.

Кошторисне фінансування — забезпечення державними грошовими коштами установ і організацій соціально-культурної сфери, оборони, органів державного управління.

Вони отримують кошти на своє утримання із бюджету на підставі фінансових документів — кошторисів. Так фінансується майже вся невиробнича так звана бюджетна сфера. Установи й організації, які діють у цій сфері, є бюджетними установами.

До бюджетної сфери належать соціально-культурні заходи й установи, фундаментальні дослідження, національна оборона, правоохоронна діяльність і органи безпеки, судова система і органи прокуратури України, утримання законодавчої і виконавчої влади держави.

Державне фінансування інвестицій. Відповідно до бюджетної класифікації видатків фінансування будівництва об'єднано в одну групу разом з архітектурою і вміщує в собі державні інвестиції на основні об'єкти економічного і соціального роз­витку України за ринкових умов.

Позики з бюджету державним підприємствам — це фінансова підтримка державних та інших підприємств, у яких понад 50% майна є державною власністю. Здійснюється вона з бюджетних асигнувань, як правило, на поворотній основі під затверджені проекти використання коштів, що надаються як державна підтримка. Фінансову підтримку як бюджетну позику надає Міністерство фінансів на договірних засадах.

Державні дотації. Це форма бюджетного фінансування, яка застосовується при фінансуванні планово-збиткових підприємств, організації і установ, які надають послуги або виробляють необхідні товари, витрати на виробництво яких перевищує ціну продажу.

Форми бюджетного фінансування визначаються економічними умовами, із змінами яких міняються як форми бюджетного фінансування, так і їхнє застосування. Нині, при переході до ринкових відносин, визріла потреба в удосконаленні форм бюджетного фінансування.

Види бюджетної класифікації видатків

Розрізняють такі види класифікації видатків бюджету:

1)            функціональну;

2)            відомчу;

3)            програмну;

4)            економічні.

Функціональна класифікація видатків (скорочено — КФКВК) характеризує склад видатків бюджету за галузями господарської дія-льності (державне управління, судова влада, національна оборона, освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, охорона здоров’я, культура і мистецтво, фізична культура і спорт тощо). Відомча класифікація видатків (скорочено — КВК) представле-на у вигляді переліку головних розпорядників бюджетних коштів (мі-ністерства, управління, відомства, комітети, служби). Наприклад, Мі-ністерству освіти і науки України присвоєно код 220, а Національній академії наук України — код 654 тощо.Програмна класифікація видатків (скорочено — КПК) застосо-вується для формування бюджет за програмно-цільовим методом, тобто бюджет складають з урахуванням конкретних цільових програм головних розпорядників коштів, яким надаватимуться відповідні ко-ди. Програмну класифікацію видатків та кредитування державного бюджету відповідно до вимог ст. 38 . Таким чином, якщо перші три групи виконують адресну функ-цію щодо видатків відповідних РК і мають обмежене використання в процесі бухгалтерського обліку, то економічна класифікація видатків має безпосереднє застосування в межах облікової системи, адже від-повідно до кодів економічної класифікації видатків (далі — КЕКВ) здійснюється планування та облік видатків бюджетних установ.

Розпорядники бюджетних коштів

Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Кошти бюджету надають фізичним особам та юридичним особам, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачам бюджетних коштів) лише через розпорядника бюджетних коштів.

Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет із дотриманням умов, установлених Бюджетним кодексом.

Повноваження головного розпорядника бюджетних коштів такі:

розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій,;

розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу;

отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет;

затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;

здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів;

одержує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів.

Кошторис доходів і видатків – основий фінансовий план бюджетної установи

Бюджетна установа - це установа, повністю чи переважно фінансована з державного або місцевого бюджету. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації (надалі - кошторис) є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік, відповідно до бюджетних призначень. Порядок складання і виконання кошторису визначений на урядовому рівні Постановою Кабінету Міністрів України "Про Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій". Кошторис має дві складові:

загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за певною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою, організацією (надалі установа) основних функцій;

спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за певною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

Кожна бюджетна установа, незалежно від того, веде вона облік самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваною нею функцією.

Форма плану асигнувань затверджується також Мінфіном України, є невід'ємною частиною кошторису і затверджується разом з кошторисом. Затвердження кошторисів і планів асигнувань, а також здійснення видатків у сумах, що перевищують затверджені бюджетом асигнування, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством.

31 Виконання Державного бюджету України за видатками 1. Стадіями виконання Державного бюджету України за видатками

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів 2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів; 3) взяття бюджетних зобов'язань; 4) отримання товарів, робіт та послуг; 5) здійснення платежів; 6) використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм. Розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України. Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом.

Після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

33 Видатки бюджету на економічну діяльність в Україні охоп¬люють державні капітальні вкладення, бюджетні кредити підприємствам, державні субсидії й дотації, операційні витрати Вони спрямовуються в галузі економічного комплексу. При цьому видаткам бюджету відводи¬ться допоміжна і регулятивна роль у системі фінансового забез¬печення економіки, основними формами якого є самофінансування і кредитування. Фінансування капіталовкладень може здійснюватись за двома напрямами:а) у відомчому розрізі;б) у розрізі інвестиційних проектів.Галузевий підхід полягає в тому, що загальна сума виділених бюд­жетом капіталовкладень направляється міністерствам і відомствам, які, в свою чергу, розподіляють цю суму між підприємствами та організаціями. Фінансування інвестиційних проекті дозволяє концентрувати ресурси на реалізації основних завдань.Обсяг капіталовкладень, що фінансуються з бюджету, визначається двома чинниками:можливостями бюджету;наявністю необхідних та ефективних проектів.Виділення з бюджету фінансування на капіталовкладення на даний час не має ніякої нормативної бази Державні субсидії являють собою форму надання державної фінансової допомоги юридичним та фізичним особам. Державні дотації — це надання коштів з бюджету на покриття збитків підприємств. В основному вони стосуються державних підприємств.. Бюджетні кредити являють собою форму надання державним підприємствам тимчасової фінансової допомоги на умовах поворотності. Операційні витрати, які являють собою видатки бюджету на утримання виробничої інфраструктури, включають:фінансування геолого-розвідувальних робіт;фінансування лісового і водного господарства;землевпорядкувальні роботи;заходи по боротьбі зі шкідниками рослин, хворобами тварин та епідеміями;утримання насіннєвих станцій і племінних господарств