23. Бюджетна класифікація.

Бюдж. класифікація Укр. застосовується для здійснення контролю за фін. д-тю органів влади,органів влади АРК,органів місц. самоврядув., ін. розпорядників бюдж. коштів, проведення аналізу в розрізі доходів,а також організаційних, функціональних та ек. категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Бюдж. класиф. – це єдине систематизоване згрупування доходів,видатків (у т.ч. кредитування за вирахуванням погашення) та формування бюдж. за ознаками організаційного устрою, ек. сутності, функціональної д-ті та ін. ознаками відповідно до законодавства Укр. та міжнар. стандартів.

Міністр фінансів затверджує бюдж. класиф., а також зміни до неї, та в обов’язковому порядку інформує про це ВРУ.

Бюдж. класиф. України є єдиною для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, її використовують у бюджетному плануванні в процесі складання проектів бюджетів різних рівнів, розробці індивідуальних і зведених кошторисів витрат для бюджетних установ. Бюдж. класиф. використовується на всіх стадіях бюджетного процесу. Вона дозволяє враховувати надходження доходів і фінансування витрат згідно з затвердженим бюдж. розписом. На підставі бюдж. класиф. складається звітність про виконання бюдж. України.

Використання бюдж. класиф. дозволяє проводити аналіз надходження доходів за кожним видом, фінансування витрат за їхніми направленнями, співставлення кошторисних витрат за однотипними установами.

Складові бюдж. класиф.:

• класифікація доходів бюдж.;

• класиф. видатків бюджету;

• класиф. формування бюджету

• класиф. боргу

Класиф. доходів бюдж. класифікується за такими розділами: податк. надх, неподатк. надх., дох. від операцій з капіталом, операційні трансферти.

Податковими надх. визнаються передбачені законами Укр. загальнодерж. податки,збори та ін. обов’язкові платежі.

Неподатк. надх. визнаються: дох. від власності та підприємницької д-ті; адміністративні збори та платежі, дох. від некомерц. д-ті та побічного продажу; ін. неподатк. надх.

Видатки з бюдж. класифікуються: ф-ціями з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна класиф. видатків); ек. характеристика операцій при проведенні яких здійсн. ці видатки (ек. класифікація видатків); за ознакою гол. Розпорядника бюдж. коштів (відомча класиф. видатків); за бюдж. програмами (програмна класиф. видатків).

24. Податкова система України.Загальна характеристика

Податкова система – сукупність установлених у країні податків та механізму їх справляння.

Побудова податкової система повинна спиратись на наукові основи, які передбачають застосування таких вимог, як системність, встановлення визначальної бази цієї системи та формування вихідних принципів. Вимога системності полягає в тому, що податки повинні бути взаємопов’язані між собою, органічно доповнювати один одного, не заходити в суперечність із системою в цілому та іншими її елементами. Визначальної базою побудови податкової системи є обсяг коштів, які потребує держава для виконання покладених на неї функцій.

Податкова система Укр. відповідно до ЗУ “Про систему оподаткування”, який був прийнятий 1991 р. включає загальнодержавні та місцеві податки і обов’язкові платежі.

Загальнодержавні податки та обов’язкові платежі включають чотири групи: прямі й непрямі податки, платежі за ресурси та інші обов’язкові платежі, внески у цільові фонди.

До складу цих груп входять:

а) прямі податки: (податок на прибуток підприємств;податок на доходи фізичних осіб;податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;податок на нерухоме майно (нерухомість);плата (податок) за землю;податок на промисел;)

б) непрямі податки: (ПДВ;акцизний збір;мито)

в) платежі за ресурси та інші обов’язкові платежі: (збір за спеціальне використання природних ресурсів; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок бюджету;відрахування та збори на будівництво, ремонт і утримання автомобільних доріг;рентні платежі;державне мито;плата за торговельний патент за деякі види підприємницької діяльності)

г) внески до цільових фондів: (збір на обов’язкове соціальне страхування; обов’язкове державне пенсійне страхування; на страхування на випадок безробіття;збір до Державного інноваційного фонду;збір за забруднення навколишнього природного середовища;збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства)

До місцевих податків та зборів належать: (податок з реклами;комунальний податок;готельний збір; збір за припаркування автотранспорту;ринковий збір;збір за видачу ордера на квартиру;курортний збір;збір за участь у бігах на іподромі;збір за право використання місцевої символіки;збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу й лотерей;збір з власників собак та ін.)

НЕПРЯМІ І ПРЯМІ ПОДАТКИ - ВИДИ , КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Податки можна класифікувати за різними ознаками.

Здавна за методом встановлення податків їх почали поділяти на прямі і непрямі.

Прямі податки встановлюються безпосередньо на дохід або майно платника податків, а непрямі - вводять до ціни товарів (робіт, послуг). Непрямі податки називають податками на споживання. Прямі податки — податки, що стягуються державою безпосередньо з доходів або майна платника податків. Історично є найбільш ранньою формою оподатковування.

Прямі податки поділяються на:

• реальні (майнові)( податки на землю, майно , капітал , тощо), якими обкладаються продаж, покупка або володіння майном;

• особисті(податки на доходи фіз..та юр.ос.,т.ч. із спадщини).

Особливості в Україні

Прямими податками в Україні є податки на доходи фізичних осіб, на нерухомість, а також податки на прибутки, отримані у вигляді відсотків, у тому числі податки на доходи від користування позиками, орендної плати, роялті та всіх інших видів прибутків.

Непрямі податки — податки на товари і послуги, що встановлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу, оплачуються покупцями при купівлі товарів та отриманні послуг, а в бюджет вносяться продавцями чи рідше виробниками цих товарів та послуг. Існують три види непрямих податків: акцизи, фіскальні монопольні і мито. Hині в Україні стягуються акцизи, мито та податок на додану вартість.

БЮДЖЕТНА КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ

Класифікація доходів бюджету означає їх групування відповідно до джерел формування, визначених законодавчими актами.

Визначальною базою формування складу й обсягів доходів, форм їх мобілізації до державного й місцевих бюджетів є відносини власності, рівень соціально-економічного розвитку національної економіки, обсяг бюджетних видатків.

Класифікація доходів бюджету

1. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

2. Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов’язкові платежі).

3. Неподатковими надходженнями визнаються:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності;

3) інші неподаткові надходження.

4. Трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.