Тема 2.

(сем.3)

Фінансова звітність, її зміст та інтерпретація

1. Основоположні принципи і допущення при складанні фінансової звітності.

2. Якісні характеристики інформації фінансових звітів.

3. Фінансова звітність компанії

1.Основоположні принципи і допущення при складанні фінансової звітності.

Вимоги і допущення, що стосуються процесу вимірювання і розпізнання фактів господарської діяльності, а також засобів їх розкриття в звіті, в свою чергу поділяються на такі групи:

1). Допущення відносно того, як фірма веде облік і складає свою зв’язність.

2). Власне основні принципи, або методики, якими керується фірма при веденні обліку і відображенні в звітності фактів господарського життя.

3). Вимоги, які повинні витримуватись при веденні фінансового обліку і складанні звітності.

Допущення включають в себе такі твердження:

• допущення єдиного ізольованого підприємства (автономність). Це допущення вважає, що дане підприємство існує як єдине і в той же час воно єсамостійною організацією, яка відділена в економічній діяльності як від своїх власників, так і від всіх інших контрагентів. Це допущення дозволяє сконцентруватися на даних, що відносяться тільки до даного підприємства.

• Допущення безперервності. Це допущення передбачає, що одного разу створене підприємство буде існувати протягом невизначено довгого проміжку часу

• Допущення використання грошового вимірника, відповідно до якого в звітності можуть відбиватися тільки операції і події, які мають грошову оцінку

• Допущення періодичності передбачає числення фінансових результатів і надання фінансової звітності після закінчення певних періодів часу – місяця, кварталу, року.

Основними принципами (методами) обліку є:

1. принцип собівартості вимагає, щоб всі об’єкти враховувалися за вартістю придбання або аналогічною

2. розпізнавання прибутків і збитків базується на принципі нарахувань і має на увазі їх відображення в обліку і звітності на момент отримання прибутку (фактичного виникнення збитків), а не в момент реалізації.

3. принцип відповідності вимагає співвіднесення доходів і породжуючи їх витрат за часом. Відповідно витрати, що породжують доходи в іншому звітному періоді, враховуються окремо, так само як витрати, які будуть зроблені пізніше, але вже принесли доходи.

4. принцип повного розкриття інформації вимагає всієї істотної інформації, в тому числі і тієї що не відноситься до даного звітного періоду, якщо володіння даною інформацією істотно впливає на можливу поведінку користувача.

5. принцип подвійного запису, що полягає у відображенні однієї і тієї ж суми за дебетом одного рахунку і кредитом іншого.

Основні вимоги полягають в дотриманні наступних правил:

1. визначення співвідношення витрати – вигоди, що вимагає зіставлення витрат з отримання інформації з вірогідною або дійсною користю цієї інформації.

2. вимога істотності, яка пропонує розкриття тільки тієї інформації, що є істотною для користувача при прийнятті рішень на основі даних звітності.

3. вимога консерватизму, або обережності, відповідно до якої збитки повинні в міру можливості враховуватись в момент виникнення, навіть якщо вони ще не реалізовані, а прибутки повинні враховуватись тільки в момент реалізації.

4. для того щоб інформація могла використовуватись на міжнародному рівні, вона повинна відповідати наступним якісним характеристикам:

• зрозумілість інформації означає, що вона доступна для розуміння користувачами, які володіють достатніми знаннями в області б\о.

• доцільність і значущість інформації значить, що вона буде впливати на економічні рішення користувачів. Значущість інформації визначається трьома параметрами: істотністю (спотворення інформації може вплинути на економічне рішення), своєчасністю (інформація не сприяє затримці в прийнятті рішень) і раціональністю (вигоди, що отримуються від інформації повинні перевищувати витрати на її отримання)

• достовірність і надійність інформації має місце в тому випадку, якщо вона не містить істотних оцінок і є неупередженою. Достовірна інформація повинна задовольняти наступним вимогам: правдиве уявлення, пріоритет змісту перед формою, нейтральність,

• обачність (активи і прибутки не повинні бути переоцінені, а зобов’язання і пасиви недооцінені),

• повнота,

• зіставлення (це властивість інформації, яка підвищує її користь за рахунок можливості порівняння з аналогічними показниками)

• під послідовністю мається на увазі постійність в застосуванні будь – якого облікового принципу або способу обліку для якого – небудь об’єкту обліку.

5.Згідно з МСФЗ до фінансових звітів належать:

1. баланс

2. звіт про прибутки та збитки

3. звіт про рух грошових коштів

4. звіт про власний капітал

5. примітки до фінансових звітів

інші звіти (звіт керівництва компанії, звіт аудитора) включаються до звітності, але не є фінансовими звітами.

Баланс містить інформацію про фінансовий стан підприємства на певну дату.

Балансовий звіт західних компаній може бути представлений у горизонтальному і вертикальному форматі. Баланс, складений за горизонтальним форматом, являє собою двосторонню таблицю (ліва частина актив, права пасив). Такий формат застосовують фірми США, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії.

Хоча методичний підхід до складання балансу однаковий, розташування статей може розрізнюватись. Так в деяких англійських фірмах пасив балансу розташований зліва, а активи праворуч. В інших компаніях баланс складається за вертикальною формою, коли статті пасиву йдуть за статтями активу або навпаки. При складанні бухгалтерського балансу за вертикальним форматом статті пасиву віднімаються від статей активу. При цьому основне балансове рівняння буде представлено у наступному вигляді:

ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ = АКТИВИ – ЗАБОВЯЗАННЯ

Незалежно від формату представлення, статті балансу повинні бути оцінені певним чином відповідно до прийнятих в країні стандартів.

Облікова формула балансу:

АКТИВИ = ЗОБОВЯЗАННЯ + КАПІТАЛ

Для успішної діяльності підприємства необхідні різного роду ресурси, в тому числі: грошові кошти, обладнання, сировина, приміщення, технології. Ці ресурси називаються засобами підприємства.

Баланс показує розмір засобів підприємства на певну дату. (додаток 1, 2)

Активи поділяються на чотири групи:

1. поточні активи (оборотні засоби)

2. інвестиції (капіталовкладення)

3. нерухомість і обладнання (основні засоби) (амортизується)

4. нематеріальні активи (не мають фізичної субстанції) (амортизується)

Поточні активи – це такі активи, що протягом нормального виробничого циклу повинні бути перетворенні в готівку. До них належать: каса, короткострокові інвестиції, рахунки та векселі до отримання, товари, а також витрати майбутніх періодів (авансом сплачена страховка, оренда).

У звіті про прибутки і збитки розкривається така інформація:

А) продаж або інші доходи від основної діяльності

Б) амортизація

В) дохід у вигляді відсотків

Г) дохід від інвестицій

Д) витрати на сплату відсотків

Е) податки на прибуток

Є) екстраординарні витрати

Ж) екстраординарні кредити

З) значні внутрішньо групові операції

И) чистий прибуток або збиток за певний період

Облікова формула звіту про прибутки і збитки:

ДОХОДИ – ВИТРАТИ = ЧИСТИЙ ДОХОД ( ЧИСТИЙ ПРИБУТОК)

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення забовязань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників)

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення забовязань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Збиток – перевищення суми витрат над сумою витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Як правило, звіт про прибутки й збитки включає в себе так рубрики: