Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Konspekt_lekts_y.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
411.92 Кб
Скачать

2. Оцінка та відображення товарно-матеріальних запасів у фінансовій звітності (балансі)

Згідно із загальноприйнятими принципами обліку, складські запаси відображають у балансі за собівартістю або ринковими цінами на час складання балансу, якщо ринкова ціна нижча за собівартість.

Цей принцип називають «Принципом меншої вартості». Отже, у балансі складські запаси відображають за меншою (нижчою) з цих двох оцінок.

Якщо ринкова ціна нижча за собівартість запасів, тоді підприємство повинно відобразити в обліку витрати (збитки) від знецінення.

Під ринковою ціною розуміють ціну заміщення, тобто ціну, за якою підприємство змогло б купити ті самі матеріали (товари) у тих самих постачальників. При цьому в разі переоцінки запасів беруть чисту вартість реалізації, тобто ринкову ціну за мінусом очікуваних витрат на реалізацію.

Зниження ринкових цін може бути з двох причин:

  1. пряме зниження цін на аналогічні товари на ринку;

  2. зниження ціни реалізації через фізичне псування, пошкодження, застарілість товарів.

В останньому випадку ринкова ціна — це ціна можливої реалізації пошкоджених або застарілих товарів. Вона може бути ниж­чою за собівартість.

Існує три методи оцінки складських запасів за правилом мінімальної (нижчої) оцінки.

1. Метод оцінки за видами (номенклатурними номерами) запасів (позиційний метод)

За цього методу по кожній позиції (найменуванню) товарів визначають собівартість і ринкову вартість і приймають меншу з них.

2. Метод оцінки за основними товарними групами (категоріями) запасів

Оцінку проводять за групами (категоріями) товарів, порівнюють за категоріями собівартість і ринковою вартістю і беруть до обліку меншу з них.

3. Метод оцінки за сукупністю товарних запасів на складі

Усі товарні запаси оцінюють за собівартістю та за ринковими цінами й до обліку беруть меншу з них.

Найдоцільнішим і найточнішим є перший метод оцінки — позиційний.

Третій метод не може застосовуватися для розрахунків з бюджетом з податку на прибутки (не дозволяється).

Виходячи з позиційного методу оцінки, наприклад, має місце знецінення товарів на суму 9000 дол. (168 000 дол. – 159 000 дол.). У США, Великобританії та деяких інших країнах знецінення відображають серед збитків підприємства. У нашому при- кладі:

31.12.200_ р.

Д-т рах. «Збитки від знецінення запасів» 9000

К-т рах. «Складські запаси» 9000

Дещо інша методика й техніка відображення процесу знецінення складських запасів у західноєвропейських країнах.

На суму знецінення наприкінці року створюють резерв на знецінення запасів за рахунок збільшення витрат:

Д-т рах. «Витрати на створення резервів» 9000

К-т рах. «Резерв на знецінення запасів» 9000

Наприкінці наступного року цей резерв анулюють (повністю або частково):

Д-т рах. «Резерв знецінення запасів»

К-т рах. «Доходи від анульованих резервів»

Або донараховуються:

Д-т рах. «Витрати на створення резервів»

К-т рах. «Резерв на знецінення запасів».

У західноєвропейських країнах складські запаси відображають у балансі таким чином:

Актив

Номінальна (фактична) вартість

Амортизація і резерви

Реальна (чиста) вартість

Складські запаси (за видами)

168 000

(9000)

159 000

У валюту балансу зараховують складські запаси в сумі 159 000 дол. Можлива й інша форма подання знецінення запасів у балансі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]