Облік товарно – матеріальних запасів.

1. Поняття товарно-матеріальних запасів

2. Система обліку товарно-матеріальних запасів

1.Поняття товарно-матеріальних запасів

Для того, щоб стабільно здійснювати процес виробництва на підприємстві постійно мають бути оборотні засоби в матеріальній формі (запаси сировини, насіння, кормів, нафтопродуктів та інших цінностей). Вони є одним із основних об’єктів бухгалтерського обліку, а тому удосконалення останнього є надзвичайно актуальним.

Досліджуючи будь-який об’єкт на науковій основі, перш за все потрібно з’ясувати, що під ним розуміють.

В літературі зустрічаються наступні поняття: матеріальні ресурси, запаси, матеріальні цінності, матеріальні запаси, виробничі запаси, предмети праці, матеріали, оборотні активи, товарно-матеріальні цінності, предмети обігу тощо. Спробуємо визначити спільні та відмінні риси наведених вище понять та обрати найбільш точне з них.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» витіснено звичне для нас поняття «товарно-матеріальні цінності». Згідно П(С)БО 9 під запасами розуміють активи, які :

-   утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

-   перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

-   утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають (п.6 П(С)БО 9):

сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства.

В переліку таке поняття як «виробничі запаси» не зустрічається.

Інший стандарт – П(С)БО 2 «Баланс» передбачає статтю «Виробничі запаси» (рядок 100, ф. №1), де показується вартість запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу. Саме такі види запасів згадуються в п.6 П(С)БО 9, хоч і не вказується, що вони є виробничими. В економічній літературі запаси визначають як матеріальні ресурси або як предмети праці. З нашої точки зору поняття «матеріальні ресурси» є більш широким, а «запаси», «предмети праці» є лише їх частиною. Деякими вченими поняття виробничих запасів і матеріальних цінностей ототожнюється.

В 70-80-і р.р. ХХ століття в економічній літературі з’явилось таке поняття як «виробничі ресурси», які за функціональною роллю поділяються на п’ять основних видів ресурсів: трудові, земельні (природні або земля і тварини), матеріальні, фінансові та інформаційні. При чому два останніх види ресурсів вважаються допоміжними, бо у створенні продукції беруть участь не безпосередньо, а через ефективне використання землі, живої і уречевленої праці. В літературі зустрічається багато трактувань поняття «матеріальні ресурси». Їх визначають як засоби виробництва (предмети праці і засоби праці). Ототожнювати це поняття з виробничими запасами не можна, оскільки останні включають лише предмети праці.

В працях зарубіжних вчених поняття «виробничі запаси» не застосовується. При цьому поняття «запасів» за кордоном трактується по-різному. Наприклад, у Росії по складу запаси подібні вимогам П(С)БО 9, але без обмеження використання їх протягом одного виробничого циклу; у Німеччині як такого визначення «запасів» не має, хоч під ними розуміють предмети для перепродажу або короткострокового використання; у США – це активи, що призначені для продажу протягом одного звичайного циклу або використання протягом одного виробничого циклу. В МСБО 2 «Запаси» під запасами розуміють активи, що призначені для використання в процесі звичайної господарської діяльності в процесі виробництва, для продажу або для споживання у формі матеріалів при наданні послуг. Порівнявши останнє визначення з тим, що наведене в П(С)БО 9 можна стверджувати, що за міжнародними та українськими стандартами термін «запаси» має аналогічний зміст.