Особливості використання проективних графічних методик в психологічній діагностиці особистості План

1. Характеристика графічних методик.

2. Загальні зауваження до процедури проведення методики Дж. Бука «Дім — Дерево — Людина».

3. Особливості якісного аналізу малюнків.

4. інтерпретація малюнків за симптомокомплексами.

Характеристика графічних методик

Психолог-практик гостро відчуває нестачу адекватних методик дослідження особистості дитини. Це пояснюється в першу чергу складністю застосування вербальних методик (діти недостатньо інтроспективні, їм важко виразити свої по­чуття словами), а також тим, що штучні і тому неприйнятні для дитини процедури дослі­дження істотно впливають на результати і руйнують емоційний контакт між обстежуваним і психологом, який необхідний для подальшої роботи.

За кордоном для індивідуального дослідження дитини ще з початку 50-х рр. широко використовуються методики, які базуються на природніх для неї діяльностях, зокрема на малюванні. Це малюнок людини — тест Ф. Гудінаф, Д. Харріс, тест «Дерево» К. Коха, «Дім —Дерево —Людина» Д. Бука, малюнок сім'ї В. Вульфа, який з різноманітними моди­фікаціями використовували В. Хьюлс, Я. Корман, Р. Берне, С. Кауфман, А.І. Захаров, Г.Т. Хо-ментаускас і інші, методика А.Р. Лурії «Піктограма» і інші.

Графічні методики належать до класу проективних і тому дають можливість людині самій проектувати реальність і по-своєму її інтерпретувати. Тому отриманий результат в значній мірі несе на собі відбиток особистості, її настрою, станів, почуттів, особливостей уявлення, ставлення іти.

В кожному графічному зображенні, яке можна розглядати як невербальне повідомлен­ня один одному, залишається щось специфічно-індивідуальне. Трудність методичного за­вдання полягає в тому, щоб максимально контрастно виділити те, що належить автору зображення, відокремивши його від того, що складає нормативну, «неавторську» сторону зображення. Але це дуже важко зробити, оскільки в суб'єктивному графічному продукт* (письмі, малюнку) злиті і виражаються спільно, з однієї сторони, — зміст, ставлен автора, його здібності і т. д., а з іншої, — обмеження на це вираження зі культури (в даному випадку норм графіки), матеріалу зображення, структури графічного завдання (дім, дерево, людина і т. д.) і, нарешті, віку людини (наприклад, специ етапів розвитку графічних вмінь і навичок дитини). Ці обмеження утворюють ніби фон, на якому і у ставленні до якого можуть бути виявлені особистісні якості людини.

Отже, в малюнку відображаються особистісні властивості людини, яка малює, переживання, ставлення до змісту малюнка, нарешті, її стан. Ще І. М. Сєченов висунув психомоторного зв'язку, яка пояснює механізм проекції особистості на малюнок. За І. М. Сєченовим, будь-яке уявлення, яке виникає в психіці, будь-яка тенденція, по з цим уявленням, закінчується рухом (буквально: «Будь-яка думка закінчується рухом»). Для реєстрації стану психікіи використовується дослідження моторики (зокрема, моторики домінантної правої руки, яка малює, - зафіксований у вигляді графічного сліду,рух).

Окрім загальних закономірностей психомоторного зв'язку при інтерпретації матеріалу тесту використовуються теоретичні норми оперування із символами і символічними геометричними елементами і фігурами.

Практика засвідчила, що популярність малюнкових методик пояснюється декількома причинами:

1. Процес малювання чинить виняткову, розгальмовуючу дію на дитину, зменшує на­пругу, яка виникає при психологічному обстеженні, сприяє встановленню емоційно­го контакту із дитиною.

2. Малюнки зручні в користуванні: по-перше, листок паперу і олівець — це весь необхідний інструментарій, а по-друге, дитина ніби сама фіксує при допомозі олівця свої дії, рух думки. Це дає можливість психологу більше звертати увагу на зміни емоційного стану обстежуваного, відзначати особливості процесу малювання.

3. Малюнкові методики (зокрема, малюнок «Дім — Дерево — Людина») — високоін-формативний засіб пізнання особистості дитини, який відображає те, як дитина сприймає себе, які почуття вона переживає.

4. Процес малювання, особливо при зображенні значущих для дитини ситуацій, має психотерапевтичний ефект. В малюнку дитина ніби позбавляється від особистісної напруги, програє можливі рішення ситуації.

Незважаючи на описані в літературі переваги малюнкових методик, їх практичне вико­ристання вимагає детального вивчення досвіду їх застосування і, основне, критичного осмислення принципів інтерпретації малюнків. Перш за все треба пам'ятати, що за просто­тою і доступністю їх застосування малюнкових методик стоять високі вимоги до спеціаліс-та-психолога, який їх використовує. Необхідна тривала практика, величезна обережність в інтерпретації, вміння правильно формувати складний комплекс методик, оскільки графічні методи не повинні застосовуватися ізольовано від інших методів. Це пов'язано з тим, що як і будь-яка проективна методика, графічні методики не стандартизовані, що утруднює їх перевірку на надійність і валідність.

В даний час немає єдиних поглядів на інтерпретацію результатів психографічного дослід­ження. Частіше всього кожен із дослідників, «набиваючи руку» на якійсь одріій або групі методик, виділяє свої власні параметри для побудови інтерпретації. Ми спробували знайти загальний підхід до інтерпретації графічного матеріалу методики американського психоло­га Дж. Бука «Дім — Дерево — Людина» (ДДЛ), анлізуючи відомі літературні джерела.