2 .Метод Жордана-Гаусса
Метод Жордана-Гаусса або метод повного виключення полягає в одночасному виключенні якоїсь із змінних з усіх рівнянь, крім одного.
Алгоритм:
1-крок. Вибираємо ведучий
елемент
(перестановкою рівнянь можна добитися
того, що
буде найбільшим за модулем коефіцієнтом
при
).
Поділимо перше рівняння системи на
|
|
|
||||
0 |
|
|
… |
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
… |
… |
… |
… |
… |
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
1 |
1 |
|
… |
|
|
|
|
|
… |
|
|
||
… |
… |
… |
… |
… |
||
0 |
|
… |
|
|
||
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
n |
1 |
0 |
… |
0 |
|
|
0 |
1 |
… |
0 |
|
||
… |
… |
… |
… |
… |
||
0 |
0 |
… |
1 |
|
||
В усіх інших рівняннях
виключаємо
,
тобто система зводиться до I-кроку,
де
;
(*),
останній стовпчик обчислюється двічі: 1 раз - за формулою (*);
2-ий - раз за формулою (**)
Якщо обчислення виконані правильно, то (*) = (**).
Результат записується з
останнього
-го
кроку.
Позначимо вектор стовпчик
наближеного розв’язку через
.
Назвемо
нев’язкою різницю між наближеним
значенням розв’язку та точним:
=
Тоді наближений розв’язок
можемо
записати як
.
Підставив його у задану систему,
отримаємо нову систему з n
лінійних неоднорідних рівнянь
,
або
.
Зважаючи на те, що
,
матимемо
- Рівняння, з якого можемо знайти .
Воно відрізняється від щойно нами розв’язаного тільки стовпчиком вільних членів. То для його розв’язування можна скористатися тими же таблицями, що і для знаходження Х, тільки обчислювати заново останні два стовпчики
Застосування метода Жордана-Гаусса, якщо тільки ведучі елементи за модулем є істотно більші за інші, забезпечує малі нев'язки якщо задача добре обумовлена, то розв’язок буде стійким.
Приклад 2.
. За методом Жордана Гаусса розв’язати СЛАР. Визначити нев’язку. |
|
Розв’язування оформимо у вигляді таблиці. Два останніх стовпчики на етапі знаходження розв’язку СЛАР не використовуємо (вони потрібні для визначення нев’язки).
Крок I.
1) Записуємо в стовпчики 3-7
(
=
)
коефіцієнти системи
;
на цьому кроці позначимо їх через
;
2) в стовпчик
записуємо
суми коефіцієнтів по кожному рядку;
3) знаходимо головний елемент
(найбільший з коефіцієнтів
в
стовпчиках3-6)., їм буде
.
Підкреслимо його.
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
крок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I |
1 |
0,99 |
-2,01 |
-3,01 |
3,99 |
0,99 |
0,95 |
|
|
2 |
4,99 |
5,99 |
6,99 |
-8,01 |
1,99 |
11,95 |
|
|
|
3 |
7,99 |
6,99 |
5,99 |
-5,01 |
2,99 |
18,95 |
|
|
|
4 |
3,99 |
-3,01 |
-2,01 |
0,99 |
3,99 |
3,95 |
|
|
Переходимо до наступних кроків (два останніх стовпчики залишилися незаповненими)
Крок IІ.
1) Елемент
=
.
-ий
рядок переписуємо без змін, в
-му
стовпчику на місці усіх інших елементів
ставимо нулі. В інші стовпчики записуємо
коефіцієнти
системи
(на цьому кроці позначимо їх через
)
за формулою
;
2) в стовпчик записуємо суми коефіцієнтів по кожному рядку;
3) знаходимо головний елемент
(найбільший з не підкреслених коефіцієнтів
в стовпчиках 3-6): їм буде
.
Підкреслимо його.
II |
1 |
3,475655 |
0,973783 |
0,47191 |
0 |
1,981273 |
6,902622 |
|
|
2 |
4,99 |
5,99 |
6,99 |
-8,01 |
1,99 |
11,95 |
|
|
|
3 |
4,868914 |
3,243446 |
1,617978 |
0 |
1,745318 |
11,47566 |
|
|
|
4 |
4,606742 |
-2,26966 |
-1,14607 |
0 |
4,235955 |
5,426966 |
|
|
Крок IІІ.
1) Елемент
=
.
-ий
рядок переписуємо без змін, в
-му
стовпчику на місці усіх інших елементів
ставимо нулі. В інші стовпчики записуємо
коефіцієнти
системи
(на цьому кроці позначимо їх через
)
за формулою
;
2) в стовпчик записуємо суми коефіцієнтів по кожному рядку;
3) знаходимо головний елемент
(найбільший з не підкреслених коефіцієнтів
в стовпчиках 3-6: їм буде
.
Підкреслимо його.
III |
1 |
0 |
-1,34154 |
-0,68308 |
0 |
0,735385 |
-1,28923 |
-9,3E-16 |
-2,02462 |
2 |
0 |
2,665892 |
5,331785 |
-8,01 |
0,201277 |
0,188954 |
1,46E-15 |
-0,01232 |
|
3 |
4,868914 |
3,243446 |
1,617978 |
0 |
1,745318 |
11,47566 |
5,26E-16 |
9,730337 |
|
4 |
0 |
-5,33846 |
-2,67692 |
0 |
2,584615 |
-5,43077 |
-3,8E-15 |
-8,01538 |
Крок IV.
Виконуємо аналогічні дії
IV |
1 |
0 |
0 |
-0,01037 |
0 |
0,085879 |
0,075504 |
2,12E-17 |
-0,01037 |
2 |
0 |
0 |
3,994997 |
-8,01 |
1,491968 |
-2,52303 |
-4,4E-16 |
-4,015 |
|
3 |
4,868914 |
0 |
-0,00842 |
0 |
3,315632 |
8,176127 |
-1,8E-15 |
4,860495 |
|
4 |
0 |
-5,33846 |
-2,67692 |
0 |
2,584615 |
-5,43077 |
-3,8E-15 |
-8,01538 |
Крок V.
Виконуємо аналогічні дії
V |
1 |
0 |
0 |
-0,01037 |
0 |
0,085879 |
0,075504 |
|
|
2 |
0 |
0 |
0 |
-8,01 |
34,56167 |
26,55167 |
|
|
|
3 |
4,868914 |
0 |
0 |
0 |
3,245943 |
8,114856 |
|
|
|
4 |
0 |
-5,33846 |
0 |
0 |
-19,5744 |
-24,9128 |
|
|
Таблиця останнього кроку
відповідає системі рівнянь (що є
еквівалентною до заданої): ……
-
або
………………………………………………………………………………….
Крок VІ.
Записуємо з останньої системи результат:
=
0,666667,
=
=3,666667,
=
=-8,277778
,
=
=-4,314814.
Використовуючи два останніх стовпчики таблиці (9-10), знаходимо
,
,
,
.
Приклад 3.
Розв’язати СЛАР
за методом Жордана-Гаусса.
Розв’язання:
|
|
|
|
|
|
0 |
20,9 |
1,2 |
2,1 |
20 |
44,2 |
1,2 |
21,2 |
1,5 |
19,2 |
43,1 |
|
2,1 |
1,5 |
19,8 |
21,3 |
44,7 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
20,9 |
1,2 |
2,1 |
20 |
44,2 40,56 40,26 |
|
21,13 |
1,38 |
18,05 |
||
0 |
1,38 |
19,59 |
19,29 |
||
|
|
|
|
||
2 |
20,9 |
0 |
2,02 |
18,98 |
41,87 40,56 37,61 |
0 |
21,13 |
1,38 |
18,05 |
||
0 |
0 |
19,49 |
18,11 |
||
|
|
|
|
||
3 |
20,9 0 0
|
0 21,13 0 |
0 0 19,49 |
17,10 16,76 18,11 |
37,97 37,9 37,61 |
Для зразка обчислень:
,
З останнього 3-го кроку знаходимо наближений розв’язок
;
;
Підставимо знайдені значення у рівняння і отримаємо стовпчик вільних членів
(20,039;
19,127; 21,321)Т
, тоді
– В = (0,039; -0,073; 0,021)Т
Розв’яжемо тепер систему з
невідомими
.
Можемо використовувати ті ж таблиці, змінивши (обчислюючи заново) 2 останніх стовпчики
|
|
|
|
|
(**) |
0 |
20,9 |
1,2 |
2,1 |
0,04 |
24,24 |
1,2 |
21,2 |
1,5 |
-0,07 |
23,83 |
|
2,1 |
1,5 |
19,8 |
0,02 |
23,42 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
20,9 |
1,2 |
2,1 |
0,04 |
24,24 23,44 20,98 |
|
21,13 |
1,38 |
-0,07 |
||
0 |
1,38 |
19,59 |
0,02 |
||
|
|
|
|
||
2 |
20,9 |
0 |
2,02 |
0,04 |
22,97 24,44 19,51 |
0 |
21,13 |
1,38 |
-0,07 |
||
0 |
0 |
19,49 |
0,02 |
||
|
|
|
|
||
3 |
20,9 0 0
|
0 21,13 0 |
0 0 19,49 |
0,04 -0,07 0,02 |
20,94 21,06 19,51 |
;
;
Висновок:
нев’язка менша можливої точності, отже
;
;
