Моделювання уроку української літератури

І етап. Вивчення програми щодо виучуваної теми та виникнення творчого задуму відповідно до вирішення навчально-виховних завдань. Словесник має виявити креатині якості щоб підготувати урок нестандартно, оригінально, зацікавити учнів змістом і формою, стимулювати їх пізнавальну і читацьку активність.

ІІ етап. Проектування

- Усвідомлення й уточнення конкретної мети.

ОСВІТНЯ мета передбачає набуття знань, умінь і навичок під час вивчення, повторення, закріплення навчального матеріалу, а також контроль рівня їх засвоєння;

РОЗВИВАЛЬНА мета програмує, які логічні операції та прийми розумової діяльності мають опанувати школярі, тобто формування умінь і навичок.

ВИХОВНА мета прогнозує, які якості всебічно розвиненої особистості формуватимуться на прикладі літературного тексту.

- Обрати тип уроку відповідно до його теми і мети.

- Дібрати необхідну наочність та підготувати дидактичний матеріал.

- Опрацювати необхідну літературу: художні, літературознавчі та науково-методичні джерела.

ІІІ етап. Моделювання уроку. Цей етап включає проектування методичної структури уроку, а також добір оптимальних методів і прийомів навчальної діяльності.

Увага! Для студентів-практикантів також необхідним є прогнозування сприйняття учнями навчального матеріалу та можливих відповідей.

Основні етапи комбінованого уроку:

І. Організація класу.

Завдання цього етапу: перевірити готовність учнів до уроку, налаштувати на сприйняття матеріалу. Цей етап найкоротший за часом, але важливий психологічно організацією учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Дидактичне завдання – проконтролювати рівень здобутих знань, умінь та навичок та з’ясувати рівень готовності учнів до осмислення навчального матеріалу.

Методична підструктура цього етапу може включати різні методи та прийоми: бесіду, літературні ігри, творчі роботи, опитування, проблемні ситуації, використання творів інших видів мистецтва.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети.

Дидактичне завдання – створити емоційний настрій, мотивувати навчальну діяльність, підготувати учнів до осмисленого сприйняття навчального матеріалу, самостійного розв’язання проблеми.

Мотивація пробудження в учнів інтересу до літературного твору, або особи письменника здійснюється за допомогою осмислення теми й епіграфа уроку, проблемної ситуації, евристичної бесіди тощо.

ІV. Формування нових понять і способів дії.

Дидактичне завдання – забезпечити засвоєння учнями нових знань, способів навчальної і розумової діяльності, сприяти самостійному здобуванню знань, формувати особистісні переконання молоді.

Методична підструктура цього етапу може включати такі методи та прийми: слово вчителя, шкільна лекція, бесіда, виразне читання, коментоване читання, евристичний метод, дослідницький метод, метод художньої інтерпретації, метод літературного пошуку тощо.

V. Застосування знань і формування умінь та навичок.

Дидактична мета –узагальнити, закріпити й систематизувати здобуті знання.

Методична підструктура базується на таких методах і прийомах, як: творчі завдання, рецензування, реферування, написання відгуку, зіставлення, навчальна гра, інтерактивні (мозковий штурм, акваріум, диспут).