V.Домашнє завдання.

Підготуйте твір-роздум „Життєвий вибір: чи складно це?”

УРОКИ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

Мета позакласного читання. Організація і проведення уроків позакласного читання. Позакласні заходи з української літератури. Факультатив, літературний гурток. Схема аналізу позакласного заходу.

Запровадження уроків з позакласного читання було викликано необхідністю сформувати навички самостійної роботи з книгою, виховати любов та потребу читати, розвивати читацькі інтереси. Щоб людина могла вести повноцінне духовне життя, їй необхідне уміння читати осмислено, „з олівцем в руках”, робити відповідні виписки, систематизувати й узагальнювати прочитане, володіти різними методами читання, бути при читанні уважним, терплячим, щоб зосередитися на змісті книги і взяти з неї усе цінне.

Уроки з позакласного читання були запроваджені з 1954 − 1955 навчального року. Уроки з позакласного читання знаменують перехідний період від позакласного до класно-урочного вивчення літератури.

Важливою передумовою є поєднання вивчення української літератури із сучасним літературним процесом. Про це необхідно подбати особливо в 9-12 класах.

За навчальною програмою пропонується 4 уроки (4 години) з позакласного читання на рік. Один урок варто використовувати на літературне сьогодення.

Теми уроків з позакласного читання записуються в календарному плані. Також складається список рекомендованої літератури.

Метою позакласного читання може бути винайдення відповідей на складні морально-етичні проблеми своєї доби, розширення ерудиції, одержання духовної наснаги, переживання естетичного зворушення, відчуття художньої насолоди від художнього твору. Залучення учнів до свідомого, активного читання.

Структура уроку з позакласного читання:

1. Вступне слово вчителя про письменника та його твори, що виносять ся на обговорення.

2. З історії написання. Місце твору у доробку письменника.

3. Бесіда за ідейно-художнім змістом твору.

4. Висновки.

Словесники уроків з позакласного читання розпочинають оглядом літературних новинок, зокрема, критичних, які з’явилися на сторінках чергових номерів періодичних видань − „Вітчизни”, „Дніпра”, „Березоля” тощо. Проведення п’ятихвилинок доручається учням-книголюбам. Вони включають: повідомлення про вихід нових книг; стислий огляд чергового номера журналу, „Літературної України”; зачитування цікавих уривків із творів, окремих поезій або анотацій; рекомендації прочитати певні художні твори та критичні статті; запис їх учнями до зошитів з позакласного читання; відповіді на запитання учнів, обмін враженнями від прочитаних творів.

Уроки з позакласного читання можна спланувати за тематичним принципом:

− Історичне минуле і сьогодення;

− Людина і довкілля;

− Письменницькі спогади;

− Подорожі і фантастика;

− Світ літературної казки

Типи уроків з позакласного читання:

− урок-семінар;

− урок-диспут;

− урок − класна читацька конференція;

− урок − уявлювана мандрівка;

− конкурс на кращого читця поезії;

− урок − узагальнення одного літературного жанру (Сучасний український сонет; від балад Петра Гулака-Артемовського до балад Івана Драча);

− урок-інсценізація з наступним рецензуванням;

При організації позакласної роботи активно формується моральний ідеал дітей, патріотизм, розвиваються їх творчі здібності, активізується їх пізнавальний інтерес.

Вчителеві необхідно виявити читацькі зацікавлення школярів. Для цього необхідно:

− ознайомитися з бібліотечними формулярами учнів;

− провести колективні та індивідуальні бесіди з учнями та їх батьками;

− провести анкетне опитування; (1. Скільки приблизно книг ви прочитали? 2. Перерахуйте ті книги, що запам’яталися (автор, назва, жанр)? 3. Які з книг вам сподобали, чому? 4. Які з книг не сподобались, чому? 5. Які журнали читаєте, з якого часу?)

− запланувати читацькі звіти за питаннями: 1. Які з прочитаних книг ви рекомендуєте прочитати іншим і чому? 2. Хто з героїв прочитаних книг став для вас зразком і в чому? 3. Які цікаві думки вразили вас у прочитаних творах? По-суті назва „читацький звіт” формальна. Це твори, їх мета спонукати учнів до осмислення прочитаного;

− налагодити контроль і керівництво за читаннями дітей вдома.

ПОЗАКЛАСНА РОБОТА (за специфікою організації методичних заходів):

1. епізодичні заняття (літературний вечір, літературно-мистецьке дійство, літературно-мистецька композиція, зустріч з письменником, читацька конференція, відвідування театру, екскурсія до бібліотеки, літературного музею чи іншої літературної пам’ятки, випуск літературної газети)

1. позакласна робота з комплексною виховною метою, тобто такі заходи, що мають визначену, тривалу в часі виховну мету та комплексний характер її реалізації. Це діяльність:

• літературного гуртка;

• драматичного гуртка;

• гуртка виразного читання;

• шкільного театру;

• літературного клубу;

• спецкурсу;

• факультативу.

Ці заходи розраховані на організацію впродовж усього навчального року, на об’єднання школярів одного класу чи різних груп. Вчитель складає план, формулює навчально-виховну мету.

Схема аналізу позакласного заходу:

1. Актуальність, відповідність інтересам і запитам учнів та рівню їхнього розвитку.

2. Підготовка:

• добір матеріалу;

• забезпечення активності, ініціативи і самостійності учнів.

3. Проведення:

• ідейна спрямованість, відповідність віковим особливостям учнів;

• методика проведення;

• організація;

• емоційність;

• поведінка учнів – увага, інтерес, дисципліна.

• поведінка керівника (уміння володіти аудиторією, активізувати учнів, тактовність, культура мови)

4. Виховне значення заходу.