Міністерство освіти і науки України

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Л.Л.Нежива

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ

В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

(УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА)

Навчально-методичний посібник

для студентів філологічних факультетів

Луганськ

2009

ЗМІСТ І МЕТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Важливою й необхідною складовою професійної підготовки майбутніх вчителів-словесників є педагогічна практика у загальноосвітніх закладах України. Практика студентів-філологів проходить у три етапи: ІІІ курс – навчальна практика у 5 – 8 кл.; ІV курс – педагогічна практика у середніх класах (5 – 9 кл.), V курс – педагогічна практика у старших класах (10 – 12 кл.).

Мета практики – розвиток і збагачення культури майбутніх вчителів, яка містить професійні та особисті якості фахівця-словесника, його можливості ефективно виконувати освітні та виховні завдання, а саме: закріплення набутих умінь і навичок планування та проведення уроків, організації позакласної роботи, впровадження новітніх технологій при вивченні літератури, збагачення досвіду толерантного спілкування з колегами, учнями та їх батьками. Адже, вчитель-словесник оновленої національної школи – це, перш за все, духовно багата особистість, здатна глибоко розуміти, відчувати мистецтво слова, вірити в його значення в житті людини, стверджуючи своє гуманне призначення. Вчитель-словесник – це людина, яка засвоїла досягнення сучасної літературознавчої та педагогічної думки, має постійну потребу в художньому освоєнні дійсності, у розвитку творчих вмінь та навичок, бажання навчити розуміти й любити мистецтво слова.

Література як навчальна дисципліна формує гуманістичні якості учнів. Мистецтво має здатність духовно збагачувати людину, тому художні твори сприяють вихованню таких моральних якостей як честь, обов’язок, допомагають усвідомити своє місце і призначення в суспільстві. Засобами літератури учитель має формувати моральні ідеали, принципи та норми людської поведінки, національну самосвідомість, тобто виховувати особистість, яка б усвідомлювала себе як частину нації, стала спроможною виявляти свою причетність до історії, культури свого народу.

Література покликана розвивати в людині естетичні смаки. У творах українських письменників за допомогою художнього слова увічнено велич і красу рідної землі, норми моралі українського народу, культура мислення, почуттів – перш за все краса вірності в дружбі, коханні, любові до Батьківщини, народу.

У школі учні вчаться сприймати художній твір як мистецьке явище. У цей час формуються читацькі якості, такі як емоційне сприйняття; вміння розуміти образи, бачити художні деталі; осягнення літературного твору в єдності змісту й форми; усвідомлення індивідуальності письменника та його творчої манери; вміння осмислювати висловлені письменником ідеї, змальовані конфлікти, характери; розуміння творів в контексті часу тощо.

Поняття літератури як виду мистецтва і як шкільного предмета відрізняються. Як шкільний предмет література багатофункціональна за своїм призначенням. Найважливіше завдання у процесі вивчення літератури є забезпечення ідейно-естетичного впливу художніх творів на учнів, використання її потужного духовного потенціалу у формуванні гармонійно розвиненої особистості, людини-громадянина, людини-патріота, якій притаманні освіченість, висока культура, широкий кругозір, загальнолюдські морально-етичні ідеали. У шкільних програмах з української літератури наскрізно втілено ключові компетентності (соціальні, мотиваційні, функціональні), які не тільки сприятимуть розвитку особистості, але й допоможуть самореалізуватися у сучасному суспільстві.

Отже, оновлення шкільних програм з української літератури передбачає підвищення фахових вимог до вчителя-словесника. А тому під час педагогічної практики студенти мають оволодіти методичним комплексом професійних умінь і навичок:

• Чітко ставити завдання вивчення української літератури відповідно до чинних шкільних програм, концепції літературної освіти, державного стандарту базової середньої освіти.

• Зіставляти зміст альтернативних програм, навчитися добирати відповідні підручники.

• Правильно планувати навчальний процес, враховуючи зміст і структуру шкільного курсу української літератури.

• Легко орієнтуватися у новому інформаційно-комунікативному просторі.

• Логічно формулювати тему та мету кожного конкретного уроку з урахуванням навчальних завдань, рівня знань учнів, їх вікових особливостей, психології сприйняття учнями творів художньої літератури.

• Добирати цікавий навчальний матеріал відповідно теми та мети уроку.

• Цікаво проводити уроки та правильно аналізувати їх.

• Ефективно застосовувати цілісну систему методів та прийомів, включаючи новітні підходи та технології, міжпредметні зв’язки та інтеграцію різних видів мистецтва.

• Якісно виготовляти наочність до вивчення життєписів письменників та літературних творів.

• Уміло використовувати технічні засоби навчання та мережу Internet при вивченні української літератури.

• Готувати розгорнуті плани-конспекти, проводити уроки та аналізувати їх.

• Зробити кожний урок неповторним.

• Вдало добирати корисні, цікаві, правильні завдання для самостійної роботи.

• Налагоджувати взаєморозуміння: учитель – учень, учитель – колектив учнів, учитель – батьки учнів.

• Планувати й проводити позакласні заходи й вести позакласну роботу з української літератури.

• Навчитися реалізовувати проекти у шкільному курсі української літератури.

• Об’єктивно оцінювати усні й письмові відповіді учнів.

Педагогічна (навчальна) практика студентів ііі курсу

Навчальна практика на ІІІ курсі покликана ознайомити студентів з особливостями навчально-виховного процесу на прикладі конкретного навчального закладу, підготувати їх до самостійного виконання обов’язків учителя української мови та літератури, а також класного керівника.

Мета: Ознайомлення з особливостями навчально-виховного процесу в загальноосвітніх школах, з методикою викладання на уроках української мови та літератури; формування умінь і навичок підготовки та проведення позакласної роботи.

Завдання:

1. Ознайомитися з системою планування роботи вчителя та організацією навчального процесу в середніх загальноосвітніх закладах.

2. Проаналізувати чинні шкільні програми, календарний план, план виховної роботи класного керівника.

3. Відвідати й проаналізувати уроки української мови та літератури, а також інших предметів. Зробити відповідні записи у щоденнику практики.

4. Ознайомитися з різними формами обліку та нормами оцінки знань, умінь і навичок учнів.

5. Брати участь у підготовці й проведенні позакласних заходів, здійсненні шкільних проектів.

6. Проводити індивідуальну роботу з учнями, перевіряти письмові роботи, виготовляти наочність до уроків української мови та літератури.

Звітна документація про проходження педагогічної (навчальної) практики:

1. Індивідуальний план.

2. Щоденник проходження педагогічної практики.

3. Конспекти та розгорнутий аналіз 2 уроків української літератури.

4. Конспекти та розгорнутий аналіз 2 уроків української мови.

Педагогічна практика студентів іv курсу

Мета: Набуття комунікативних і професійних умінь і навичок вчителя-словесника, формування власного стилю викладання. Удосконалення умінь планування і проведення уроків української мови та літератури, позакласних заходів, поглиблене вивчення проблем сучасної школи.

Зміст: Практику для студентів ІV курсу організовано у середніх (5 - 9) класах загальноосвітніх шкіл. Студенти-практиканти виконують обов’язки учителя-словесника та класного керівника.

Завдання з української літератури:

1. Спостерігати та навчитися аналізувати проведені вчителем-словесником уроки української літератури.

2. Самостійно планувати й проводити уроки української літератури різних типів.

3. Навчитися аналізувати проведені уроки.

4. Провести дослідження, необхідні для написання курсової роботи з методики викладання української літератури.

Звітна документація результатів педагогічної практики

(що подається методисту з української літератури)

для студентів ІV курсу:

1. Щоденник проходження педагогічної практики, де уміщено інформацію про школу та її керівників, вчителів, клас, розклад уроків.

2. Календарний план з української літератури з урахуванням усіх вимог (дивись розділ Зміст і структура шкільного курсу української літератури).

3. Конспекти та розгорнутий аналіз 2 уроків української літератури.

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ V КУРСУ

Педагогічна практика є основою для репродуктивно-творчої професійної діяльності майбутніх вчителів-словесників. У процесі проходження практики студенти-практиканти мають можливість інтегрувати знання з різних базових дисциплін у єдину систему професійних знань і умінь. Також у середніх навчальних закладах майбутні фахівці практично опановують сучасні освітні технології, набувають умінь і навичок, необхідних для виконання науково-методичних досліджень.

Мета: Узагальнити досвід кращих вчителів-словесників бази практики. Набуття професійних умінь і навичок вчителя-словесника, формування власного стилю викладання. Удосконалення умінь планування і проведення уроків української мови та літератури, позакласних заходів, поглиблене вивчення проблем сучасної школи.

Зміст: Практику для студентів V курсу організовано у 9 – 11 (12) класах загальноосвітніх шкіл. Студенти-практиканти виконують обов’язки учителя-словесника та класного керівника. Для проходження практики студент закріплюється за одним класом.

Проходження педагогічної практики передбачено за трьома напрямками: навчальна робота; позакласна робота, науково-дослідна робота.

ЗАВДАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Навчальна робота:

1. Ознайомлення з календарним планом, його аналіз відповідності змісту і структурі шкільного курсу української літератури.

2. Спостереження та самостійний аналіз проведених вчителем-словесником уроків української літератури.

3. Планування й проведення уроків української літератури різних типів, враховуючи інтеграцію та інноваційні технології (спираючись на консультації методиста або вчителя).

4. Відвідування і аналіз уроків учителів та студентів-практикантів.

5. Виготовлення наочності та дидактичних матеріалів.

Позакласна робота з української літератури:

1. Ознайомлення з планом позакласної роботи вчителя.

2. Спостереження та аналіз позакласних заходів, що проводять вчителі школи.

3. Підготовка та проведення запланованих позакласних заходів.

4. Самоаналіз проведеного позакласного заходу.

Науково-дослідна робота:

1. Проведення тестування або опитування учнів з метою виявлення рівня знань з української літератури.

2. Проведення педагогічного експерименту, який включає методичний аналіз навчального матеріалу з метою прогнозування можливих труднощів його засвоєння учнями.

3. Вивчення науково-методичної літератури з метою удосконалення своєї роботи, теоретичного осмислення реального навчального процесу.

4. Виступ на методично-педагогічному семінарі.

5. Вивчення та узагальнення передового досвіду вчителів-словесників у викладанні української літератури.