Несправності та то механізмів двигуна (кшм, грм). Характерні несправності кривошипно-шатунного механізму:

1. стукіт та шум у двигуні: глухі стуки при переході на велику частоту обертання колінчастого вала,  (причина - спрацювання корінних і шатунних підшипників колінчастого вала); дзвінкі металеві стуки при різкій зміні частоти обертання колінчастого вала  (причина - спрацювання поршневих пальців, бронзових поршневих втулок); 2) збільшення зазорів між спряженими деталями: зниження компресії, утруднений запуск двигуна, збільшена витрата масла, димний випуск відпрацьованих газів  (причини : а) спрацювання поршнів, гільз, поршневих кілець, прокладок головок блока; б) залягання поршневих кілець).

2. Характерні несправності механізму газорозподілу:1. Нещільне прилягання клапанів до гнізд виявляється такими ознаками: - зменшенням компресії, - періодичними ударами у впускному або випускному трубопроводі, - зниженням потужності двигуна. 2. Неповне відкриття клапанів. Характеризується: - зменшенням потужності двигуна, - стуками в головці блока. Технічне обслуговування КШМ і ГРМПричина - великий зазор між стержнем клапана та носком коромисла. При проведенні ТО кривошипно-шатунного механізму здійснюють прослуховування двигуна та вимірювання компресії – тиску в циліндрах в кінці такту стиску. Заміри компресії. Запустити двигун і прогріти його. Від'єднати проводи від свічок, протерти гнізда навколо свічок і викрутити свічки. Повністю відкрити повітряну і дросельні заслінки карбюратора. Встановити гумовий наконечник компресометра в отвір для свічки. Повернути колінчастий вал на 8 - 10 обертів. Нормальна величина компресії - 7 - 7,5 кгс/см2 (ГАЗ-53). Різниця тиску в окремих циліндрах не повинна бути більшою 0,5 - 0,7 кгс/см2. Прослуховування двигуна можна здійснювати за допомогою трубчастого стетоскопа. Для прослуховування необхідно завести двигун та впевнитись у відсутності підтікання масла, палива, охолоджувальної рідини, перевірити тиск в системі мащення. При проведенні ТО газорозподільного механізму здійснюють регулювання теплового зазору. Для цього слід встановити поршень 1-го циліндра в ВМТ кінця такту стиску, для чого повертати колінчастий вал рукояткою до тих пір, поки відкриється, а потім закриється впускний клапан 1-го циліндра. Обертати колінчастий вал до суміщення риски на шківі з позначкою ВМТ на покажчику (ГАЗ-53).

1- щуп, 2- регулювальний гвинт, 3- контрогайка, 4- коромисло, 5- стержень клапана  Перевірити зазори між коромислами 4 і клапанами 1 (щуп товщиною 0,25 мм буде проходити вільно, а 0,30 мм - не буде проходити). Допускається зменшення зазору до 0,15 - 0,20 мм у клапанів, розміщених по краях головки: першого і восьмого впускних, четвертого і п'ятого випускних. При необхідності змінити зазор, ослабивши контргайку, регулювальним гвинтом 3. Повертаючи колінчастий вал кожного разу на 90°, перевірити і відрегулювати зазори в 5, 4, 2, 6, 3, 7 і 8 циліндрах. 

Система охолодження двигунів автомобіля.

Система охолодження призначена для підтримання оптимального теплового режиму двигуна, регулювання відведення тепла від найбільш гарячих деталей, які нагріваються в результаті тертя або контакту з гарячими газами.  Найвигідніший тепловий стан двигуна в межах 85-950С підтримує система охолодження, яка відводить зайве тепло від деталей і передає її навколишньому повітрю. Система охолодження двигуна підтримує певний, найвигідніший тепловий режим його роботи. Під час переохолодження збільшуються втрати на тертя, зменшується потужність двигуна, на холодних деталях конденсуються пари бензину і у вигляді крапель стікають по дзеркалу циліндра, змиваючи змащення. Деталі швидко спрацьовуються, потрібно частіше міняти масло. Перегрівання двигуна погіршує кількісне наповнення циліндрів пальною сумішшю, викликає розрідження і вигоряння масла, внаслідок чого поршні в циліндрах можуть заклинитися і виплавитися вкладиші підшипників. У сучасних автомобільних двигунах застосовується рідинне або повітряне охолодження. На двигунах вітчизняних автомобілів (за винятком 8АЗ-968, який має повітряне охолодження) застосовують закриту рідинну систему охолодження з примусовою циркуляцією, що здійснюється водяним насосом. Така система називається закритою тому, що вона ізольована від атмосфери. В результаті тиск у системі збільшується, температура кипіння рідини підвищується до 108...119 °С і зменшуються її витрати на випаровування. Для сучасних двигунів нормальним тепловим режимом вважається такий, при якому температура рідини дорівнюватиме 85...95 °С. В якості охолоджувальної рідини в системі охолодження двигуна використовується м'яка вода (дистильована, снігова, дощова) або низко замерзаючи рідини антифриз і Тосол, що складаються з 40 або 65 % этиленгликоля й відповідно 60 або 35 % дистильованої води з додаванням присадков, що зменшують спінювання та корозію. Як охолодна рідина можуть застосовуватися й спирто - гліцеринові або водно-спиртові суміші.  Щоб зменшити утворення накипу, систему охолодження треба заповнювати м'якою водою з невеликою кількостью солей кальцію якщо такої не має її треба пом’якшити.