
- •1. Поняття та основні ознаки держави
- •2.Функції держави
- •3. Класифікація держав за їх формою
- •4. Механізм держави
- •5. Правова держава і громадянське суспільство
- •6.Поняття та основні ознаки права
- •7. Поняття та види соціальних норм
- •Види соціальних норм.
- •Естетичні
- •11. Закони і підзаконні нормативні акти
- •8. Норма права: поняття структура і види
- •13.Юридична відповідальність та її види
- •9. Правовідносини та їх склад
- •10. Система права та система законодавства
- •12. Правопорушення: поняття, склад і види
- •14.Конституція України: загальна характеристика
- •15.Конституційні права, свободи і обов’язки людини і громадянина
- •16.Громадянство України
- •17. Виборче право та виборча система в Україні
- •18. Правовий статус нардепа України
- •19. Правовий статус пу
- •27)Система органів прокуратури:
- •45) Розвязання індивідуальних і колективних трудових спорів
- •46) Поняття і склад адміністративного правопорушення
- •47) Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх
1. Поняття та основні ознаки держави
Держава – це політико-територіальна суверенна організація публічної влади в соціально неоднорідному суспільстві, що володіє спеціальним апаратом публічної влади і здатна зробити свою волю обов’язковою для населення всієї країни.
Ознаки держави
Суверенітет – це політико-правова властивість держави, яка проявляється у єдності, незалежності і верховенстві.
Територія – це Відокремлена частина земної кулі, обмежена кордоном, на яку поширюється суверенітет даної держави і в рамках якої населення перетворюється на громадян.
Громадянство.
Державна символіка.
Наявність власної податкової системи.
Наявність держорганів (держапарату), за допомогою яких практично здійснюються владні повноваження.
Наявність загальнообов’язкових правил поведінки – правових норм.
Державна влада – це різновид соц. влади; втілюється в державно-правових інститутах і має призначення здійснювати політичну владу і регулювати суспільні відносини.
Публіча (офіційна) організація, яка представляє суспільство, виступає від його імені і в такій якості визнається іншими державами.
2.Функції держави
Внутрішні функції – це основні напрямки діяльності держави в управлінні внутрішнім життям суспільства.
Економічна – сприяння формуванню соціально орієнтованої ринкової економіки.
Соціальна – покликана забезпечити соціальну захищеність особи, нормальні умови життєдіяльності усіх членів суспільства незалежно від їх безпосередньої участі у виробництві.
Охорони правопорядку – діяльність держави, направлена на забезпечення повного і точного здійснення її законодавчих приписів усіма учасниками суспільних відносин.
Природоохоронна – діяльність держави, направлена на охорону навколишнього середовища, обмеження шкідливого впливу на нього з боку технологічних факторів.
Фінансова – полягає у виявленні і обліку державною доходів виробників, частина з яких іде в держбюджет.
Зовнішні функції – це основні напрямки діяльності держави на міжнародній арені. Вони вирішують зовнішні питання країни; встановлення і підтримання нормальних відносин з іншими державами і забезпечення оборони країни від можливої зовнішньої агресії інших держав.
Є дві основні зовнішні функції держави:
Взаємовигідне співробітництво з іншими державами – це різноманітна діяльність держави, направлена на встановлення і розвиток рівноправних економічних, політичних, культурних та інших відносин, які гармонійно поєднують інтереси даної держави з конкретним і спільними інтересами всіх держав.
Оборонна діяльність держави - це система державних заходів з питань зміцнення обороноздатності країни, підтримання бойової могутності збройних сил як у мирний час, так і у воєнний.
3. Класифікація держав за їх формою
Форма держправління
Вона визначається порядком організації, структурою і взаємодією вищих держорганів влади і управління.
Монархія – це форма держправління, при якій вища держвлада зосереджується повністю або частково в руках однієї особи – монарха, і передається як спадщина серед представників правлячої династії, або формується якимось іншим шляхом.
Юридичні ознаки монархії:
Безстроковість влади монарха.
Володіння владою за спадком по праву крові.
Представництво монарха від імені держави не за дорученням, а за власним правом.
Не підпорядкованість влади монарха будь–яким іншим суб’єктам.
Види монархії:
Необмежена – влада монарха ніким і нічим не обмежена;
Деспотична – монарх-божество (віджила)
Абсолютна – необмежена але НЕ божественна влада монарха (Оман, Йорданія, Бахрейн, Саудівська Аравія)
Обмежена – влада монара обмежена повноваженнями певних держорганів;
Дуалістична – монарх має виконавчу владу, формує уряд, що має законодавчу владу (Іспанія, Марокко)
Конституційна (парламентська) – монарх має лише формальний статус глави, представницькі повноваження (Англія, Швеція, Японія, Бельгія)
Республіка – це форма держправління, при якій всі вищі держоргани обираються населенням або формуються загальнонаціональним органом влади.
Види республіки:
Президентська – президент формує уряд, часто сам його глава, обирається народом (США, Росія, Франція, Іран, Аргентина);
Парламентська – принцип верховенства парламенту, що обирається населенням і формує уряд (Італія, Греція, Індія, Молдова, Німеччина).
Змішана:
Президентсько-парламентська
Парламентсько-президентська
Форма держустрою
Характеризує державу з точки зору її територіального поділу та відповідної організації держорганів.
Проста форма – унітарна – це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не володіють ознаками суверенітету (Україна, Франція, Великобританія).
Ознаки унітарної держави:
Державні утворення не наділені суверенітетом.
Єдина система держорганів.
Єдине громадянство.
Єдина конституція і система законодавства.
Виступає у єдиному числі.
Складні форми
Федерація – складна(союзна) держава, до складу якої входять декілька держутворень (суб’єктів федерації), що володіють суверенітетом, по договору і на правах автономії (США, ФРН, Росія).
Юридичні ознаки федерації:
Громадянство, як держави, так і суб’єктів
Конституція як держави, так і суб’єктів
Представництво в міжнародних відносинах як держави, так і суб’єктів