Передмова
Пропоновані методичні вказівки складені застосовано до програми курсу «Методика викладання географії» для географічних факультетів державних університетів.
В теперішній час у вищій школі корінним чином перебудовується система підготовки майбутніх спеціалістів, удосконалюються форми навчального процесу, змінюється зміст вузівських дисциплін, в тому числі і «Методика викладання географії».
На лекційних заняттях першочергова увага тепер буде приділятися найбільш актуальним проблемам шкільної географії і методики її викладання, передовому опиту вчителів і т.д.; загальні ж питання курсу, як правило добре висвітлені в навчальній літературі, будут розглядатися широко. Детально ознайомитися з ними студенти повинні самостійно.
Самостійна робота студентів передбачена по всім розділам загальної методики: «Методика вивчення географії як науки», «Розвиток шкільної географії і методики її викладання», «Процес вивчення географії» і т.д.
Окремі розділи і теми приватних методик будуть перероблюватися на практичних на лабораторних заняттях.
Вивчення питань, винесених на самостійну роботу, повинно здійснюватися в межах, вказаних викладачем. Слід враховувати, що ці питання тісно пов'язані з матеріалом аудиторних занять і не можуть вивчатися безсистемно.
Щоб перевірити себе, наскільки вірно і повно засвоєна тема, необхідно виконувати завдання і дати відповідь на контрольні питання, які запропоновані в кінці кожного розділу. По цих же запитаннях будуть співбесіди зі студентами в установлені дні.
Для самостійною роботи над курсом рекомендуються наступні посібники:
Даринский А.В. Методика преподавания географии. М.: Просвещение, 1975. – 368 с.
Методика обучения географии в средней школе / Под. ред. Л.М. Панчешниковой. – М.: Просввещение, 1983. – 320 с.
Необхідно також звертатися до додаткових літературних джерел (на них є посилання в тексті вказівок), спостерігати за журналом «Географія в школі», знайомитися з новинками методичної літератури, постійно працювати зі шкільними програмами, підручниками, атласами.
Методика навчання географії як наука
Методика навчання географії - складова частина радянської педагогічної науки. Вона покликана визначити цілі та задачі навчання географії в школі, розробляти зміст загальної географічної освіти, виховувати марксистсько-ленінський світогляд на основі зв'язку навчання з життям.
Стимулом подальшого розвитку методики географії як важливої частини науки, формующою майстарність вчителя по відношенню до виховання і навчання школярів, є проводжувана в нашій країні реформа загальньоосвітньої і середньої школи, корінна перебудова народного навчання.
Серед важливих основних задач по здійсненню реформи школи вказується: підвищення якості навчання та виховання, забеспечення більш високого навчального рівня викладання кожного предмета, прочне володіння основами наук, покращення ідейно-політичного та нравственим вихованням, естетичного та фізичного розвитку; удосконалення підручників, методів навчання і визовання; усунення перенагрузки навчающих та надмірно ускладення навчального матеріалу (див. кн. «Про реформу загальньоосвітньої та професіональної школи : Зб. документів та матеріалів », 1984).
Для того, щоб вияснити, які можливості методики навчання географії в вирішенні цих задач, необхідно ознайомитися з предметом науки та методами наукових досліджень.
Предмет методики навчання географії
Методика навчання географії – одна із педагогічних дисциплін. Вона тісно пов'язана з дидактикою та теорією виховання. За І.В. Душниною (1985), методика навчання географії – це «наука про цілі, задачі і зміст її як шкільного навчального предмету, наука про методи і форми організації навчання географії для досягнення цілей виховання, освіти та розвитку школярів».
У літературі по-різному визначається предмет методики географії. Наприклад, А.В. Даринський (1975) вважає, що предметом цієї науки є шкільна географія, Л.М. Панчешникова (1983) – процес навчання школярів основам географії, І.В. Душнина (1985) – шкільна географія, її зміст, певні методи і реформи організації виховання іі навчання школярів в процесі оволодіння ними цим змістом.
Слід відмітити, що ця наука активно служить практиці, надає вчителям географії допомогу у підвищенні якості навчальної і виховної роботи. Використовуючи навчальну літературу, виясніть, які задачі вирішує методика шкільної географії.
Дальше ознайомтеся зі структурою науки. Методика навчання географії складається із загальної методики та приватних методик. (рис. 1).
М
етодика
Загальна методика
Методика
фізичної економічної
г
еографії
георафії
МЕТОДИКА
НАВЧАННЯ
ГЕОРАФІЇ
Приватні методики
Методика методика методика Методика Методика
навчального фізичної фізичної економічної економ. і соц.
курсу фізичної георафії географії і соціальної географії
георафії материків СССР географії СССР закордонних
та океанів країн
Рис. 1. Структура методики навчання георафії
Загальна методика – це дидактика георафії, загальний теоретичний розділ науки, що досліджує процес навчання географії в цілому, вивчає загальні риси навчання та виховання школярів як на уроках географії, так і в позакласній роботі.
Приватні методики географії заняті розробкою цілей навчання окремих курсів, досліджують питання застосування загальних теоретичних положень до процесу навчання конкретним курсам, розділам і темам шкільної георафії, а також виховання навчающих на уроках і в позакласній роботі.
Зв'язок методики географії з іншими науками
Методика навчання географії найбільш тісно пов'язана з географічними науками, основи яких складають зміст шкільної георафічної освіти і є базою для методики географії. Цей зв'язок простежується в декількох направленнях.
Перш за все вона відображена у структурі шкільної географії, яка складається із двох самостійних, але взаємоповязаних частин – курсів фізичної та економічної географії. При розробці змісту шкільної географії увага загострюється на відображенні в ній основ географічної науки, необхідних для досягнення цілей вивчення географії в школі, - термінів, закономірностей, принципів, теорій, а також фактів, які допомагають їх розкрити.
Зміст шкільної географії постоянно удосконалюється. В сучасності в ньому знайшли відображення ідеї природно-територіального і територіально-виробничого комплексів, розкриття звязку між ними з позиції раціонального природокористування і охорони природи. Знання про комплекси складають природонаукові основи екологічного виховання та природоохоронної діяльності навчающих.
Сучасна географія переживає процес екологогізації і соціологізації. Це не могло не відобразитися на змісті шкільної географічної освіти, і в старших класах з'явилися терміни економічного, соціального і екологічного змісту. Таким чином, методика розширює зв'язки не лише з географією, але і з іншими науками – економікою, екологією, соціологією.
Географічна наука має вплив не лише на зміст, але і на методи і засоби навчання шкільної географії. У методику навчання широко впроваджені такі наукові методи, як картографічний, статистичний та ін. ; при проведенні екскурсій використовуються елементи методів польових географічних досліджень; важливим засобом формування географічних уявлень і понять стали космічні фотознімки і т.д..
Тісний зв'язок навчання географії і з дидактикою. Дидактика розроблює для методики загальні принципи, якими остання керується при розробці змісту та структури предмету, в організації навчальної діяльності школярів, у формкванні в них наукового світогляду. Методика, в свою чергу, пропонує дидактиці матеріал для теоретичного аналізу і обобщения.
У розробці виховних аспектів навчання методика спирається на теорію виховання, використовує закономірності комуністичного виховання людини в формуванні діалектико-матеріалістичного світогляду та упевнення школярів.
Психологія забезпечує методику даними по особливостях пам'яті, мислення навчающих різного віку, про різницю в сприйнятті навчального матеріалу. Це враховується у відборі змісту, у виборі форм та методів навчання географії. Разом з психологами методисти розроблюють мотиви навчання, розвиток пізнавального інтересу застосовано до географії.
Посилюється зв'язок з логікою. Потрібність в цьому виникає у зв'язку з чітким виділенням в програмі наукових понять, представляющих одну із форм мислення, а також з задачою школи «навчити навчающихся вчитися», правити їм уміння та навики самоосвіти. Для оволодіння знаннями діти повинні засвоїти різні прийоми логічного мислення: аналіза, синтеза, абстрагіровання, порівняння, обобщения і т.д.
Знайомлячись з літературою по даному питанню, відмітьте, з якими ще науками пов'язана методика викладання географії.