4. Чорнота листків.

Чорнота листків – це тип хвороби, яка характеризується утворенням на поверхні уражених органів чорних, темно-бурих, сажових плівок, які легко стираються і складаються із міцелію і спороношення. Хвороба викликається деякими сумчастими і недосконалими грибами. На даний час у якості збудників чорноти описані гриби із родів Anteneria, Apiosporium, Dimerina, Limacinia, Trichosporium, Fumago.

Чорнота зустрічається на листках і гілках акації жовтої, дуба, верби, липи, сливи, яблуні та інших листяних дерев і кущів.

Чорнота представляє собою темний міцелій і плодоношення грибів, які є сапрофітами і не живляться за рахунок рослин. Гриби, які є збудниками чорноти переважно поселяються на цукристих виділеннях рослин. Проте плівки, що їх утворюють гриби перешкоджають доступу повітря і світла до листків, порушуються нормальні асимілюючі процеси і тепловий режим рослин і цим самим спричиняють певну шкоду деревам, знижуючи їх біологічну продуктивність.

Розвитку і поширенню хвороби сприяють висока вологість повітря, затінення рослин, а також комахи на цукристих екскрементах яких поселяються гриби, що є збудниками чорноти.

Боротьба з грибами, які викликають чорноту на литках зводиться в основному до боротьби з тлями і щитівками. Для нормалізації обміну речовин у рослин рекомендується позакореневе введення у дерева спеціальних розчинів: 0,005%-ного хлористого калію або 0,02%-ного азотнокислого кальцію. Позитивний ефект досягається при обприскуванні уражених чорнотою рослин 1%-ною бордоською рідиною.

5. Плямистість листків.

Плямистість листків – це тип хвороби рослин. Який характеризується появою на уражених органах більш або менш обмежених плям різної величини, форми і забарвлення (жовтої, червоної, бурої, чорної та інші). Плямистість є наслідком часткового відмирання тканин листка під дією збудника хвороби.

Хвороба викликає ослаблення асиміляційного процесу, а при сильному розвитку веде до висихання і опадання листків.

За формою і способом утворення плямистості листків діляться на дві великі групи: некротичні плямистості чи плоскі плямистості; та строматичні плямистості чи припухлі плямистості.

Некротичні плямистості викликаються переважно недосконалими грибами і їх плями не вирячуються над поверхнею листка. Плями бувають різних кольорів від білого до чорного і мають різну форму та різну величину. На плямах утворюються невеликі пікніки, ложі або слабе нашарування із конідіальних споро ношень гриба.

При некротичних плямистостях плями, що утворюються – це відмерлі під дією збудників ділянки тканин (некрози). Часто некротичні ділянки випадають, в результаті цього на листках утворюються отвори.

Припухлі плямистості дещо потовщені і помітно виступають над поверхнею листка. Виступаюча частина плями являє собою склероцій або строму.

Із некротичних (плоских) плямистостей найбільш поширеними є плямистості на листках берези, дуба, клена, липи і тополі.

Бура плямистість листків берези викликається недосконалим грибом Gloesporium betulinum West. i (Lib.) Magn.

Гриб Gloesporium betulinum викликає утворення на листках берези округлих з невиразними розпливчатими краями коричнево- бурих плям діаметром 1,0-1,5 см. Восени переважно на нижній стороні плям формуються жовто-оранжеві ложі з безколірними одноклітинними конідіями циліндричної форми.

При ураженні грибом Marssonina betulae на верхній стороні листків берези з’являються темно-коричневі плями з коричневими ложами. На них утворюються безколірні конідії з перетяжкою і дещо витягнуті.

Обидва гриби поширені на березових насадженнях і при сильному розвитку хвороби викликають передчасне висихання і опадання листків.

Біла плямистість листків дуба (аскохітоз) викликається недосконалим грибом Ascochyta quercus Sacc. Et Speg. Хвороба характеризується утворенням на листках білих круглих плям в центрі яких формуються дрібні чорні пікніди. Пікніки продукують витягнуті з перетяжкою овальні конідії.

Бура плямистість листків дуба (антракноз) викликається недосконалим грибом Gloeosporium quercinum Nest. У початковій фазі хвороба характеризується утворенням жовтуватих плям, які поступово збільшуються у розмірах, стають бурими і займають більше половини листової пластинки. Восени на плямах формуються жовто-оранжеві ложі грибів з одноклітинними безколірними конідіями.

Коричнева плямистість листків клена (церкоспороз) викликається недосконалим грибом Cercospora acerina Hart. Хвороба характеризується виникненням на уражених листках численних дрібних темно-бурих плям, які поступово розростаються і з’єднуються. При сильному розвитку хвороби листки висихають і опадають. На опавши листках формуються конідіальні спороношення. Конідії оливкового кольору з перегородками, яйцеподібні і потоншені до верху.

Чорно-бура плямистість листків липи викликається недосконалим грибом Cercospora microspore Sacc.

Хвороба характеризується появою на обох сторонах листка округлих або неправильної форми чорно-бурих у центрі сіруватих плям розміром до 0,4 см. На нижній стороні листка утворюється у вигляді ледь помітних темних крапок оливкові пучки конідієносців. Конідії веретеноподібні або паличкоподібні потовщені на одному з кінців, злегка зігнуті з 3-8 перегородками, блідно-оливкові. При сильному розвитку хвороби спостерігається масове усихання і опадання листків.

Коричнева плямистість листків липи викликається недосконалим грибом Septoria tilia West. Хвороба характеризується появою на листках коричневих у центрі білуватих плям, на яких утворюються чорні крапкові пікніки. У пікніках формуються безколірні циліндричні із 3-4 перегородками конідії. Сильний розвиток хвороби веде до передчасного опадання листків.

Кремова плямистість листків липи викликається недосконалим грибом Gloesporium tiliae Oud.

Хвороба характеризується появою у липні на листках крупних (до 4-8- мм у діаметрі) округлих плям кремового кольору з темною вузькою облямівкою. На плямах утворюються конідіальні спороношення у вигляді темно-бурих дрібних подушечок. Уражаються також черешки листків. Сильний розвиток хвороби веде до передчасного опадання листків.

Сіра плямистість листків осики викликається недосконалим грибом Gloesporium tremulae Pass. Хвороба характеризується появою на листках великих неправильної форми жовто-сірих плям з коричневим облямуванням.

На поверхні плям видно окремі численні плоскі, темно-коричневі ложа розміром 0,1-0,5 мм. Конідієносці ниткоподібні довжиною 5-6 мкм, конідії циліндричні, зігнуті. Шкода від гриба незначна і полягає у передчасному опаданні листків.

Бура плямистість листків тополі викликається недосконалим грибом Marssonina populi (Lib.) Hagn.

Хвороба характеризується утворенням на листках коричневих з більш темною облямівкою великих плям. На плямах з обох сторін формуються коричневі ложа, розташовані концентричними колами. Конідії грушоподібні з перетяжкою, іноді зігнуті.

Сіра плямистість листків тополі викликається недосконалим грибом Septoria populi Desm. Хвороба характеризується появою на листках дрібних округлих світло-сірих плям з темно-коричневою облямівкою. На них утворюються заглиблені коричневі пікніди. Конідії циліндричні двох клітинні, прямі або зігнуті. Сильний розвиток хвороби може викликати передчасне опадання листків.

Найбільш розповсюдженими і шкодочинними серед склеротичних (випуклих) плямистостей листків є наступні:

Чорна плямистість листків берези викликається порожнинносумчатим грибом Dothidella betulina (Fr.) Sacc.

Хвороба характеризується появою на верхній поверхні листків численних дрібних чорних випуклих плям округлої форми. Плями представляють собою дещо випуклі, блискучі, шороховаті через виступаючі камери строми.

Кулеподібні камери діаметром біля 80 мкм з виступаючим устям розташовані щільно. При сильному розвитку хвороби листки повністю покриваються плямами і передчасно опадають. На опалому листі строми перезимовують. Весною всередині камер стром формуються аскоспори, якими заражаються молоді листки берези.

Чорна плямистість листків в’яза викликається порожнинносумчатим грибом Dothidella ulmi (Duv.) Wint. Хвороба характеризується появою на листках сіруватих або чорних горбистих плям діаметром біля 2 мм. Строми чорні, досить випуклі, бородавчасті часто повністю покривають верхню сторону листка. Камери округлі з вивідними отвором, сумки циліндричні, спори видовжені яйцеподібні блідо-зелені з перегородкою. Сильний розвиток хвороби викликає передчасне висихання і опадання листків.

Чорна плямистість листків клена викликається сумчастим грибом Rhytisma acerinum (Pers.) Fr. Хвороба характеризується появою на листках клена гостролистого чорних блискучих, припухлих. Діаметром до 15 мм плям, часто оточених жовтуватою каймою (дивися рисунок).

Рисунок. Чорна плямситість листків клена, викликана грибом Rhytisma

acerinum (зимуюча стадія).

Літом у стромах утворюються невеликі пікніди, в яких формуються одноклітинні конідії, за допомогою яких гриб розповсюджується у літній період. На перезимувавши листках, весною у стромах закладаються апотеції, всередині яких утворюються сумки з аскоспорами. За допомогою спор здійснюється зараження листків клена.

Масове ураження листків клена гостролистого чорною плямистістю веде до зниження процесів фотосинтезу і життєдіяльності дерев.

Чорна плямистість листків клена також може й викликатися сумчастим грибом Rhytisma punctatum (Pers.) Rehm. Хвороба характеризується появою на листках дрібних чорних плям до 1 мм діаметром. Загальна строма відсутня, окремі апотеції скупчені по 20-30 штук, утворюючи жовті плями на листку 0,5-1,5 см діаметром. Гриб уражає клен татарський.

Заходи боротьби з плямистістю листків. Для попередження хвороби навколо розсадників на відстані 250 метрів на повинно бути насаджень тих порід дерев, які вирощуються у розсаднику. Восени рекомендується збирати і спалювати уражені листки, або проводити весняне обприскування опалого листя 2%-ним розчином ДНОК із розрахунку 600-800 л/га. У період вегетації, починаючи з моменту появи першим плям на листках, рослини піддаються першому обприскуванню 1%-ною бордоською рідиною або 0,5-1,0%-ною колоїдною сіркою. При інтенсивному розвитку хвороби через 2-3 тижні обприскування повторюють.