3. Мучниста роса.

Мучниста роса – це хвороба, головною ознакою якої є утворення білого павутинного або борошнистого поверхневого нашарування на листках, пагонах і плодах багатьох дерев, кущів і трав’янистих рослин. Нашарування являє собою нагромадження міцелію з конідіальними споро ношеннями, які щільно притиснуті до поверхні листка. Пізніше на міцелії формуються сумчасті плодові тіла – це клейстотеції, які є зимуючими стадіями гриба. У кожного виду гриба плодові тіла мають сферичні придатки. Хвороба викликається сумчастими грибами із порядку Erysiphales.

Мучниста роса уражає багато лісових дерев і кущові лісові породи.

Мучниста роса дуба викликається сумчастим грибом Microsphaera alphitoides Griff. Et Maubl. (дивися рисунок).

Характерною ознакою хвороби є поява на листках плям білого кольору – це є павутинний міцелій гриба. Перші ознаки хвороби переважно спостерігають у другій половині червня до початку липня. Поступово міцелій розростається, ущільнюється і набуває характер борошнистого нашарування, внаслідок утворення численних конідій. Конідії овальної форми, поодинокі, рідше збираються у короткі ланцюжки. Протягом вегетаційного періоду утворюється кілька поколінь спор. Якими заражаються молоду паростки дуба. При зараженні конідіями інкубаційний період триває 4-5 днів.

Рисунок. Листки дуба, уражені мучнистою росою.

Рисунок. Ланцюжок конідій і плодові тіла (клейстотеції) збудника мучнистої роси дуба – мікросфери.

Рисунок. Мучниста роса на листках клена викликана сумчастим грибом

До кінця літа конідіальні спороношення припиняються, міцелярний шар на листках стає повстяним і на ньому утворюються спочатку жовтуваті кулеподібні плодові тіла – клейстотеції діаметром біля 0,2 мм з 6-25 короткими, грубими, прозорими придатками, які мають три або чотири розгалуження на кінцях. Поступово плодові тіла стають темно-коричневими, майже чорними. У плодових тілах розвиваються від 6 до 20 еліпсоподібних сумок на короткій ніжці. У кожній сумці утворюється 4-8 овальних аскоспор.

Зараження листків дуба відбувається за допомогою конідій, або аскоспор. Грибниця розростається по верхній і нижній сторонах листка, а також по молодих паростках. На поверхні ураженого органу гіфи гриба утворюють лапасті розгалуження – апресорії, із яких виростають тонкі нитки грибниці, які пронизують кутикулу і проникають у клітини епідермісу лиска або паростка. У клітинах уражених органів гриб формує на кінцях гіфів гаус торії, за допомогою яких збудник хвороби використовує для своєї життєдіяльності органічні речовини рослини-господаря.

Гриб Microsphaera alphitoides уражає дуб різних вікових груп як насінного так і відросткового походження. У окремі роки захворювання носить характер епіфітотій. Мучнистою росою заражаються переважно молоді тканини, тому хвороба особливо швидко розвивається на паростках, викликаючи їх загибель. Молоді паростки дуба, уражені мучнистою росою, не встигають здервʼяніти до осені і пошкоджуються ранніми осінніми заморозками.

В уражених мучнистою росою листках дуба руйнується хлорофіл, знижується енергія фотосинтезу, вміст води, порушуються процеси обміну речовин, що поступово веде до засихання і опадання листків. Великий вплив на розвиток на розвиток хвороби мають погодні умови: сильно уражається дуб у жарке помірно вологе літо.

У щільних і змішаних насадженнях дуб уражається мучнистою росою менше.

На думку багатьох вчених дослідників мучниста роса у Європі вперше з’явилася у 1907 році й очевидно була завезена із Америки.

Заходи боротьби із мучнистою росою дуба. Під час закладання розсадників слід вибирати рівнинні ділянки, віддалені від дубових деревостоїв. Рекомендується вирубувати все молоді дубки навколо розсадника на віддалі не менше ніж 100 метрів і створити захисну смугу із дерев, які є стійкими до мучнистої роси. Для підвищення стійкості молодих дубків до хвороби необхідно обмежувати азотисті і вносити фосфорно-калійні добрива, оскільки вони прискорюють процеси формування листків і одеревяніння паростків. Рекомендується також збір і знищення опалих уражених листків дуба.

У молодняках дуба необхідно своєчасно і якісно проводити боротьбу із листогризучими комахами, обмежити або заборонити випасання худоби. Корисно висівати у міжряддях люпин багаторічний, який дає бокову тінь на посадки дуба, так як відомо, що дуб любить рости у так званій «шубі», але з відкритою головою. Крім того люпин має сприятливий вплив на ґрунтоутворюючий процес, на ріст і розвиток дуба.

Для боротьби з мучнистою росою застосовують опилювання і обприскування молодняків дуба різними фунгіцидами. Для профілактики хвороби рекомендується опилювання і обприскування дуба препаратами сірки. Для опилювання застосовують тонко помелену сірку, мелену сірку з вапном (у співвідношенні 2:1), сірчані концентрати із розрахунку 25-30 кг препарату на 1 га площі. Для обприскування використовують колоїдну сірку у концентрації 0,5%, сірчано-вапняний відвар у концентрації 1%, сірчано-вапняну суміш у концентрації 1,5%. За відсутності сірчаних препаратів для обприскування можна застосовувати також соду із милом (0,3% + 0,5% або 0,5% + 1,0%), мило господарське (3%), і мило рідке (5%). Кратність обробок дуба залежить від інтенсивності інтенсивності розвитку хвороби і від погодних умов. Найчастіше проводять 2-3 обробки за літо, з інтервалом 2-3 тижні.

Мучниста роса зустрічається на багатьох листяних деревах і кущах. На березі, ясені та вільсі мучниста роса викликається грибом Phyllactinia suffulta Sacc., на березі мучниста роса викликається також грибом Microsphaera betulae Magn., на клені мучниста роса викликається грибом Uncinula aceris Sacc., на вербі, осиці й тополі мучниста роса викликається грибом Uncinula adusta (Winter.) Lev.