Алгоритми розв'язку завдань поточного планування видобувних робіт

Алгоритм розв'язку завдання квартального планування видобувних робіт. Принципова блок-схема алгоритму розв'язку завдання квартального планування добычных робіт наведена на рис. 4.6, а. Основні етапи розв'язку завдання квартального планування збігаються з етапами завдання перспективного планування. Відмінність полягає в тому, що описуване завдання вирішується на один квартал. Подібна методика обробки вихідних даних і інформації, одержуваної в процесі розв'язку завдання, дозволяє скомпонувати програму завдання з тих же фаз, що й завдання перспективного планування. Незначні відмінності є при формуванні вихідних документів і підготовці масивів, збережених для зв'язку з іншими завданнями. При підключенні алгоритму виділення контурів, що містять запаси руди, підготовлені й готові до виймання, використовуються дані додаткової вхідної форми. Це дозволяє розраховувати обсяги руди, що належать певній категорії запасів по усім видобувним горизонтам кар'єру.

Алгоритм розв'язку завдання місячного планування видобувних робіт. Принципова блок-схема алгоритму розв'язку завдання місячного планування видобувних робіт наведена на рис. 4.6, б. Завдання полягає із трьох основних етапів:

розподілу обсягів гірничих робіт із блоків (блоки 2-7):

розподілу обсягів гірничих робіт по екскаваторам – здійснюється по лінійній математичній моделі для тільки першого (поанового) місяця розрахункового періода(блоки 8—9);

розрахунку кількості запасів руди, підготовлених та готових до виймання на кінець планового місяця (блоки 10-11) –виділення контурів, що вміщують запаси руди підготовлених та готових до виймання з визначенням обсягів та показників якості (тільки для першого місяця розрахункового періода) з використанням цифрової моделі положення фронта гірничих робіт в карєрі (ЦМК).

Розв'язку завдання за наведеною схемою передує автоматизований контроль вихідних даних. Перший етап розв'язку завдання в кожному прорахунку завдання присутній двічі. Спочатку повний цикл розрахунків цього етапу проводиться для дільниці видобутку багатих руд, потім - для дільниці видобутку неокиснених залізистих кварцитів. Якщо перший етап охоплює всі три місяці розрахункового періоду, то другий і третій етапи полягають у додаткових розробках для першого (планованого) місяця. Розподіл обсягів гірничих робіт із блоків. Як описано в математичній моделі розв'язку завдання, розподіл обсягів по блоках полягає у визначенні оптимальних обсягів розробки кожного блоку. Для одержання інформації про максимальні можливості кожного блоку необхідно побудувати його «максимальний контур», тобто контур, що відповідає максимально можливим розмірам блоку. В плані максимальний контур обмежується двома лініями – положення фронта виймальних робіт на початок місяця і максимально можливе посування (прийняте паралельне посування фронта гірничих робіт) цього фронта в розрахунковом місяці. На плановий місяць через вхідну форму надходять координати вихідного положення фронта гірничих робіт, а також величина можливого посування фронта робіт при автомобільном вибійном транспорті. При відпрацюванні блока на залізничий транспорт ширина заходки екскаватора, що розробляє блок, приймається з масиву нормативно-довідкової інформації. Якщо передбачається відпрацювання блока декількома заходками, то відповідна величина посування заноситься до вхідної форми. При виділенні максимальних блоків на розрахункові місяці використовується цифрова модель положення фронта гірничих робіт в кар’єрі (ЦМК) і контури блоків, що отримані в результаті вирішення задачі розподілу річних обсягів гірничих робіт по кварталам. Вихідне положення фронта гірничих робіт на початок кожного місяця відображається з урахуванням максимально можливого посування фронта в цьому блоці для попереднього місяця.