- •Питання і матеріал для підготовки до ккр з дисципліни пгр
- •Модуль № 1 Основні положення теорії планування гірничих робіт у кар’єрі.
- •Модуль №2 «Моделювання та оптимізація календарних планів гірничих робіт».
- •Лекція №1 Принципи і структура системи планування гірничих робіт у кар’єрі -2 год.
- •1. Об’єкт, предмет, мета, завдання та зміст дисципліни. Методологія вивчення дисципліни. Місце планування гірничих робіт у системі управління.
- •2. Структура і склад системи планування гірничих робіт у кар’єрі. Рівні та інтервали планування.
- •3. Напрями удосконалення системи планування гірничих робіт у кар’єрі.
- •Об’єкт, предмет, мета, завдання та зміст дисципліни. Методологія вивчення дисципліни. Місце планування гірничих робіт у системі управління.
- •2. Структура і склад системи планування гірничих робіт у кар’єрі. Рівні та інтервали планування.
- •3. Напрями удосконалення системи планування гірничих робіт у кар’єрі.
- •Доповнення і підсумок першого питання Система безперервного планування вгр
- •Поняття про цифрову модель родовища та цифрову модель кар’єру та особливості їх формування.
- •Виробнича програма гзк. Планування виробничої програми в гірничодобувній галузі
- •Нормативно-довідкова інформація для планування гірничих робіт. Нормативно-інструктивна література
- •Напрямки реконструкції кар'єрів
- •Аналіз стану кар'єру й вибір варіанта реконструкції
- •3. Інформаційні зв'язки завдання перспективного планування розвитку гірничих робіт
- •Алгоритми розв'язку завдання перспективного планування розвитку гірничих робіт
- •Початок теми 5поточне планування гірничих робіт Основні положення
- •Призначення планів розвитку гірничих робіт
- •Зміст планів розвитку гірничих робіт
- •Контроль за виконанням планів розвитку гірничих робіт
- •Продовження теми 5.Річне планування гірничих робіт (питання для модуля №2)
- •Оптимальне річне планування гірничих робіт
- •Методика складання календарних планів розвитку гірничих робіт на рік
- •Основи динамічного поточного планування гірничих робіт
- •Математичне забезпечення автоматизованої системи поточного планування відкритих гірничих робіт
- •Комплекс задач поточного планування гірничих робіт.
- •Обґрунтування критеріїв оптимальності поточних планів видобувних робіт.
- •Економіко-математичні моделі поточного планування видобувних робіт.
- •Алгоритми рішення задач поточного планування видобувних робіт.
- •Аналіз виконання планових завдань поточне планування видобувних робіт обґрунтування критеріїв оптимальності поточних планів видобувних робіт
- •2. Математичні моделі поточного планування видобувних робіт
- •3. Інформаційні зв'язки завдань поточного планування видобувних робіт
- •Алгоритми розв'язку завдань поточного планування видобувних робіт
- •Тема №6
- •Склад та взаємозв'язок завдань оперативного планування гірничих робіт
- •Математичні моделі завдань оперативного планування
- •Методи й алгоритми розв'язку завдань оперативного планування
- •Тема 7. Календарне планування розкривних та відвальних робіт
- •Організаційно-економічна сутність завдань підсистеми «вантажно-транспортно-відвальні комплекси»
- •Аналіз якості функціонування гірничорозкривних комплексів і особливості планування розкривних робіт
- •Структура й критерії оптимізації планів виробництва розкривних робіт на різних рівнях
- •Вхідна інформація, алгоритми розв'язку й вихідна інформація завдань планування розкривних робіт
- •5. Коригування планів виробництва розкривних робіт на різних рівнях планування
- •Планування відвальних робіт Формування відвалів.
- •Екскаваторні відвали при залізничному транспорті
- •Тема 8 планування буро-підривних робіт
- •Особливості, структура і взаємозв'язок завдань планування буро-підривних робіт
- •Моделі і методи планування буропідривних робіт
- •Методика поетапного дослідження фізико-механічних властивостей гірничих порід в вибуховому блоці при визначенні параметрів зарядів вибухових речовин по кожній технологічній свердловині на родовищі
- •Аналіз методик розрахунку проектних питомих витрат вибухових речовин на окремому родовищі корисних копалин, кг/м3
2. Математичні моделі поточного планування видобувних робіт
Математичні моделі квартального планування видобувних робіт на кар’єрах Новокриворізького Гірничо-збагачувального комплексу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
При побудові економіко-математичної моделі квартального планування видобувних робіт в зазначених умовах в якості одиниці планування прийняті блоки, виділювані на уступах кар'єрів. Керованими змінними є обсяги розробки гірничої маси із блоків кожного кар'єру Gfhij.
Цільова функція мінімізує абсолютні відхилення квартальних обсягів видобутку руди від розрахункових значень, розрахованих з річних обсягів пропорційно числу робочих днів у планованому кварталі:
де Gfhij — обсяг розробки гірничої маси із блоку на j-м горизонті i- зони в h-м кар'єрі для f-ої збагачувальної фабрики, м5; Ph, — задана виробнича потужність h-го кар'єру по руді в планованому кварталі, м3; nhij — коефіцієнт, що характеризує частку руди в hij-м блоці.
nhij= Зhij/ Qhij,
де Зhij - запаси руди в hij-м блоці, м3;
Qhij — запаси гірничої маси в в hij-м блоці, м3.
Обмеження математичної моделі квартального планування видобувних робіт складаються з наступної системи нерівностей:
де vh - щільність руди h-го кар'єру, т/м3; Aft — виробнича потужність f-ої збагачувальної фабрики в планованому кварталі, т; Kft— виробнича потужність f-ої збагачувальної фабрики в планованому кварталі, т; Kf1, Kf2 - верхнє й нижнє припустимі відхилення виробничої потужності f-ої фабрики по концентрату, т; yfhij — вихід концентрату з руди hij-го блоку на f-ій фабриці, %; Вf — плановий вміст заліза в концентраті f-ої збагачувальної фабрики, %; Вf1та Вf2 - верхнє й нижнє припустимі відхилення вмісту заліза в концентраті f-ої фабрики від планового, %; Вfhij — вміст заліза в концентраті f-ої фабрики з руд hij-го блоку, %; м — коефіцієнт приведення показників збагачуваності від лабораторних даних до виробничих f-ої збагачувальної фабрики; zhi(j+1) - коефіцієнт відповідності обсягів гірничих робіт у суміжні по вертикалі блоках; thij- коефіцієнт, що регулює ширину робочих площадок; иh(i+1)j — коефіцієнт відповідності обсягів гірничих робіт у суміжних блоках на горизонті; Ghij, — припустиме відхилення обсягів гірих робіт у суміжних блоках на горизонті, м3; lhij — відстань транспортування руди з - hij го блоку, км; — середньорічна відстань транспортування руди в h- ому кар'єрі, км; lh1та lh2 — верхнє й нижнє припустимі відхилення середньої за квартал відстані транспортування руди від середньорічної, км; Qminhij — мінімально необхідний обсяг розробки гірничої маси в hij-м блоці, м3.
Обмеження (4.37) виражає умову можливості переробки руди на збагачувальних фабриках, обмеження (4.38) — вимога по виконанню планових показників по кількості концентрату з урахуванням припустимих меж його зміни, обмеження (4.39) - вимога виконання планових показників по якості концентрату на фабриках. Регулювання ширини робочих площадок здійснюється обмеженням (4.40). Обмеження (4.41) забезпечує рівномірність посування фронту гірничих робіт у робочій зоні кар'єрів з урахуванням припустимих відхилень у посуванні фронту гірничих робіт суміжних зон, обмеження (4.42) — сталість середніх відстаней транспортування руди по кварталах у кар'єрах.
На деяких ділянках кар'єру потрібно виконати певні обсяги гірничих робіт для облаштування транспортних комунікацій, доробки уступу до неробочого борту й в інших випадках, не пов'язаних з видобутком руди в планованому кварталі. Обмеження (4.43) виражає ці вимоги. Обмеження (4.14) вимагає розробки гірничої маси із блоку в обсязі, що не перевищує його запаси.
У результаті розв'язку одержуємо оптимальні значення квартальних обсягів розробки гірничої маси з кожного блоку кар'єру. Похідними є квартальні обсяги видобутку й показники якості руди.
Цільова функція математичної моделі формування місячних планів видобутку бідних руд передбачає мінімізацію й вирівнювання дисперсій вмісту заліза в концентраті, одержуваному з обсягів руди, що видобувається за розрахунковий період.
Математична модель місячного планування видобувних робіт розроблена в умовах кар'єрів НКГЗК ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» й зводиться до завдання лінійного програмування:
де (nе — nе-1) — число вибоїв в е-м кар'єрі, п0 = 0, аj, апл — вміст магнітного заліза в руді відповідно j-го вибою й планове по руднику, %; x j — обсяг руди, який необхідно вивезти з j -го вибою, тис.м3; а', В', а2, В2 — верхні й нижні межі припустимого відхилення якості руди від планових показників в межах допусків по технічних умовах, %; ВjВпл — очікуваний вміст заліза в концентраті, отриманому з руди j -го вибою й плановий, %; Qjпле - плановий обсяг видобутку руди по е-му кар'єру, тис.м3; Lj — відстань від j -го вибою до перевантажувального складу, км; з, — середньомісячний плановий обсяг перевезень по е-му кар'єру, тис. м3 • км; Qmaxj — обсяг підірваної маси в j -м вибої, тbс. м3; Qnji" — мінімальний обсяг видобутку в f-м вибої, який необхідно вивезти, виходячи з умов ведення гірничих робіт, тис. м3.
Лінійна форма (4.79) представляє сумарну дисперсію процентного вмісту магнітного заліза щодо планової величини. Обмеження (4.80) — (4.83) відбивають виконання місячних планових показників роботи рудника відповідно по процентному вмісту магнітного заліза в руді, очікуваному процентному вмісту заліза в концентраті, обсягу видобутку й середньомісячному обсягу перевезень. Вираження (4.84) ураховує обмежені можливості вибоїв. У результаті розв'язку завдання часто виходить, що середньозважений вміст заліза за місяць відрізняється від планового, що значно збільшує значення лінійної форми (4.79). Тоді величина апл. наведена у вираженні (4.79), заміняється величиною
прийнятої в якості нової змінної, що коливається з інтервалом зміни (4.80). Внаслідок цього лінійна форма (4.79) з урахуванням вираження (4.85) перетвориться в нелінійну й одержує вид:
