Методика складання календарних планів розвитку гірничих робіт на рік

Розглянемо методику складання річного плану для окремої дільниці. Різні геологічні умови й система розробки накладають свій відбиток на методику складання календарного плану. Складання методики полягає в наступному:

1. Основним показником, щодо якого плануються всі інші роботи, є, як правило, план - завдання по видобутку товарної руди. План - завдання й навантаження на екскаватор можуть розподілятися рівномірно, але більш правильно їх розподіляти відповідно до єдиних норм проектування видобутку корисної копалини відкритим спопособрм. З урахуванням поправочних коефіцієнтів (з урахуванням можливих простоїв устаткування в зимовий період) план по видобутку, або навантаження на екскаватор розподіляється по кварталах.

2. При плануванні навантаження на екскаватор від енергомеханічної служби дільничному маркшейдеру видається графік ремонтів екскаватора на рік.

3. Перш ніж розподіляти план-завдання, необхідно проаналізувати вихідний рівень запасів, тобто оцінити підготовлені, розкриті й готові до виймання запаси. Підрахунок запасів ведеться на основі регулярно поповнюваних планів і профілів.

Підготовленими є запаси із числа розкритих (оголених від покриваючих порід), для розробки яких виконані гірничопідготовчі роботи. Ці запаси визначаються в межах масиву, який обмежений:

а) зверху поверхнею покладу, оголений розкривними роботами від покриваючих порід з допуском незначної кількості породи (до 0,5м), зачищення яких не затримує видобуток руди;

б) з боків площинами уступів, побудованих від границь оголеною поверхнею руди відповідно до кутів укосів і площадок, передбаченими проектом;

в) знизу проектною глибиною розробки, глибиною нарізаних уступів або ґрунтом поклади уступу.

Готові до виймання - це частина підготовлених запасів у контурі виймальних ділянок, де повністю зроблене зачищення покладу, дотримані розміри берм, установлених проектом і які можна відпрацьовувати відповідно до паспорта гірничих робіт (паспортів роботи екскаватора, бурового верстата).

При розробці багатоструктурних покладів, коли для переходу розкритих запасів у підготовлені необхідно проводити великий обсяг робіт по вилученню прошарків підготовлені запаси підраховуються тільки в межах нарізаних уступів.

Залежно від передбаченої технології й з урахуванням умов залягання рудному покладу, геологічною службою кар’єра встановлюється норматив експлуатаційних втрат і збіднення по кожному уступу, дільниці, горизонту. Проводиться відповідно до нормативів перерахування балансових запасів у план видобутку, де враховується річний план у перерахуванні на балансові запаси, втрати й збіднення.

Для забезпечення прогресивних темпів виробництва необхідно планувати випереджальний розвиток розкривних робіт для забезпечення нормативу підготовлених і готових до виймання запасів на кінець планового періоду. Норматив запасів, що переходять, установлюється самостійно на кожному кар'єрі й залежить від інтенсивності ведення гірничих робіт, але цей норматив не може бути менше прийнятих значень: підготовлені до виймання - 1 міс.; готові до виймання - 0,5 міс. Таким чином, забезпеченість гірничого підприємства цими запасами на плановий період у значній мірі будуть залежати від перехідних запасів наприкінці планового періоду. Запаси визначають за планами й профілям, поповненим на початок планового періоду й таким чином, щоб нормативи перехідних підготовлених і готових до виймання запасів рівномірно розподілялися щомісяця по плановому періоду.

Складання плану втрат.

Планові експлуатаційні втрати розробляються в річних і перспективних планах розвитку гірничих робіт і нормативів втрат руди по плануванню виймальної одиниці. Затверджуються втрати щорічно, оформляються протоколом узгодження втрат. Планово- експлуатаційні втрати узгоджуються з Держгортехнадзором або районною гірничо-технічною інспекцією. Втрати планують у наступному порядку:

1. розраховують планові втрати по кожній виймальній одиниці на планований обсяг робіт, відповідно до нормативів;

2. обчислюють сумарні втрати при буровибухових роботах і при навантаженні;

3. розраховують втрати, пов'язані із траєкторією руху ковша екскаватора;

4. обчислюють планові втрати в тоннах, як суму втрат отриманих у пунктах 1-3;

5. планові втрати в тоннах у цілому по по кар'єру одержують підсумовуванням планових втрат по всім виймальним одиницям. Якщо при веденні гірничих робіт виявляються зміни геологічних і гірничо-технічних умов розробки, що впливають на рівень втрат, то планові втрати можуть бути переглянуті за узгодженням з Держгортехнадзором.

При відхиленні фактичного видобутку від планового значення втрати наприкінці звітного періоду коригують на фактичний видобуток, а по виймальним одиницям втрати коригують.