- •Питання і матеріал для підготовки до ккр з дисципліни пгр
- •Модуль № 1 Основні положення теорії планування гірничих робіт у кар’єрі.
- •Модуль №2 «Моделювання та оптимізація календарних планів гірничих робіт».
- •Лекція №1 Принципи і структура системи планування гірничих робіт у кар’єрі -2 год.
- •1. Об’єкт, предмет, мета, завдання та зміст дисципліни. Методологія вивчення дисципліни. Місце планування гірничих робіт у системі управління.
- •2. Структура і склад системи планування гірничих робіт у кар’єрі. Рівні та інтервали планування.
- •3. Напрями удосконалення системи планування гірничих робіт у кар’єрі.
- •Об’єкт, предмет, мета, завдання та зміст дисципліни. Методологія вивчення дисципліни. Місце планування гірничих робіт у системі управління.
- •2. Структура і склад системи планування гірничих робіт у кар’єрі. Рівні та інтервали планування.
- •3. Напрями удосконалення системи планування гірничих робіт у кар’єрі.
- •Доповнення і підсумок першого питання Система безперервного планування вгр
- •Поняття про цифрову модель родовища та цифрову модель кар’єру та особливості їх формування.
- •Виробнича програма гзк. Планування виробничої програми в гірничодобувній галузі
- •Нормативно-довідкова інформація для планування гірничих робіт. Нормативно-інструктивна література
- •Напрямки реконструкції кар'єрів
- •Аналіз стану кар'єру й вибір варіанта реконструкції
- •3. Інформаційні зв'язки завдання перспективного планування розвитку гірничих робіт
- •Алгоритми розв'язку завдання перспективного планування розвитку гірничих робіт
- •Початок теми 5поточне планування гірничих робіт Основні положення
- •Призначення планів розвитку гірничих робіт
- •Зміст планів розвитку гірничих робіт
- •Контроль за виконанням планів розвитку гірничих робіт
- •Продовження теми 5.Річне планування гірничих робіт (питання для модуля №2)
- •Оптимальне річне планування гірничих робіт
- •Методика складання календарних планів розвитку гірничих робіт на рік
- •Основи динамічного поточного планування гірничих робіт
- •Математичне забезпечення автоматизованої системи поточного планування відкритих гірничих робіт
- •Комплекс задач поточного планування гірничих робіт.
- •Обґрунтування критеріїв оптимальності поточних планів видобувних робіт.
- •Економіко-математичні моделі поточного планування видобувних робіт.
- •Алгоритми рішення задач поточного планування видобувних робіт.
- •Аналіз виконання планових завдань поточне планування видобувних робіт обґрунтування критеріїв оптимальності поточних планів видобувних робіт
- •2. Математичні моделі поточного планування видобувних робіт
- •3. Інформаційні зв'язки завдань поточного планування видобувних робіт
- •Алгоритми розв'язку завдань поточного планування видобувних робіт
- •Тема №6
- •Склад та взаємозв'язок завдань оперативного планування гірничих робіт
- •Математичні моделі завдань оперативного планування
- •Методи й алгоритми розв'язку завдань оперативного планування
- •Тема 7. Календарне планування розкривних та відвальних робіт
- •Організаційно-економічна сутність завдань підсистеми «вантажно-транспортно-відвальні комплекси»
- •Аналіз якості функціонування гірничорозкривних комплексів і особливості планування розкривних робіт
- •Структура й критерії оптимізації планів виробництва розкривних робіт на різних рівнях
- •Вхідна інформація, алгоритми розв'язку й вихідна інформація завдань планування розкривних робіт
- •5. Коригування планів виробництва розкривних робіт на різних рівнях планування
- •Планування відвальних робіт Формування відвалів.
- •Екскаваторні відвали при залізничному транспорті
- •Тема 8 планування буро-підривних робіт
- •Особливості, структура і взаємозв'язок завдань планування буро-підривних робіт
- •Моделі і методи планування буропідривних робіт
- •Методика поетапного дослідження фізико-механічних властивостей гірничих порід в вибуховому блоці при визначенні параметрів зарядів вибухових речовин по кожній технологічній свердловині на родовищі
- •Аналіз методик розрахунку проектних питомих витрат вибухових речовин на окремому родовищі корисних копалин, кг/м3
Оптимальне річне планування гірничих робіт
Оптимізація планів гірничих робіт припускає застосування економіко-математичних моделей і методів математичного програмування (лінійне, нелінійне, динамічне програмування й ін.). Економіко-математична модель річного плану включає: умови, що визначають порядок розвитку фронту уступів; залежності, що погодять планові обсяги гірничих робіт із продуктивністю гірничого й транспортного устаткування; вимоги до кількості і якості корисної копалини, що видобувається; вимоги до виконання основних техніко-економічних показників виробничо-господарської діяльності кар'єру.
На першому етапі підготовляється інформація про очікуване положення фронтів уступів на початок планованого року, кількості змін роботи кожного екскаватора протягом року з урахуванням святкових і вихідних днів, тривалості планово-запобіжних ремонтів і простоїв по технологічних, кліматичним і іншим причинам. Установлюється можлива продуктивність наявного парку засобів транспорту, бурового устаткування, допоміжних машин і механізмів. Визначається середньоексплуатаційна продуктивність розкривного й видобувного екскаватора кожного типорозміру (розрахунками продуктивності комплексу устаткування або на основі досягнутої за звітний рік з урахуванням підвищення її при впровадженні ряду організаційно-технічних заходів). Розраховуються вимоги до якості корисної копалини, що видобувається, виходячи з директивно встановленого плану випуску кінцевого продукту й потужності переробних фабрик.
Для визначення ефективності планів гірничих робіт, що складаються, підготовляється основна економічна інформація: витрати по основних технологічних процесах (переділах), ціни на устаткування, відпускні ціни на мінеральну сировину й кінцеву залізорудну продукцію (концентрат, агломерат або обкотиші), норми рентабельності й прибутку тощо.
На другому етапі проводиться моделювання розвитку фронту уступів. Згідно з наведеними правилами моделювання, вибирається схема розбивки горизонтів на ділянки. Відповідно до використовуваного комплексу устаткуванню й системи розробки встановлюються мінімальні розміри площадок.
З використанням ЕОМ обчислюються значення параметрів по моделі переміщення уступів. Вводяться обмеження на максимально-можливе переміщення фронту робіт за рік на кожній ділянці, яке визначається швидкістю просування фронту робіт або положенням граничних контурів кар'єру.
На третьому етапі по моделі родовища розраховуються погоризонтно, що извлекаемые обсяги в контурах окремих ділянок (секторів і смуг) при переміщенні фронту робіт уступу. Для цього відрізок лінії фронту уступу, положення якого на початок планованого періоду характеризується величиною, паралельно й дискретно переміщається в секторі (або смузі) з певним кроком. При цьому підраховується кількість руди по типах і видам, обсяг розкривних порід, кількість основного й супутніх металів у руді, розроблювальної на кожному кроці й наростаючим підсумком.
На четвертому етапі складається план гірничих робіт розв'язком завдання математичного програмування.
В економіко-математичну модель, крім умов, що визначають порядок розвитку фронту уступів, включається також ряд залежностей, що характеризують наступні умови:
1. Баланс потужності парку виймально-навантажувального устаткування. Продуктивність екскаватора на горизонті змінюється зі зміною виду й типів розроблювальних порід (руда, типи розкривних порід). Максимальний обсяг гірничих робіт, який можна запланувати на 1-м горизонті, обмежується як умовами розвитку фронту уступів, так і числом екскаваторів, встановлених на горизонті.
2. Баланс потужностей парків транспортних засобів, бурових верстатів і іншого гірничого устаткування. Планований обсяг гірничих робіт погоджується із продуктивністю парків бурових верстатів, технологічного транспорту, бульдозерів, машин і агрегатів для дорожніх робіт.
3. Необхідність створення підготовлених до вилучення запасів корисної копалини. Необхідна кількість руди кожного сорту в підготовлені до вилучення запасах на кінець планованого періоду забезпечується регулюванням інтенсивності розвитку фронту уступів.
4. Необхідні кількість і якість корисної копалини, що видобувається. Умови, записувані в економіко-математичну модель, залежать від технологічних схем переробки руди. При збагаченні усередненої сировини відноситься умова досягнення необхідного середнього вмісту корисного компонента, що витягається, у річному обсязі видобутку:
Обсяг руди, що видобувається, повинен відповідати запланованому обсягу переробки залізорудної сировини.
Якщо передбачається роздільне збагачення різних типів (різновидів- важко та легкозбагачувальних) руди, план повинен передбачати видобуток їх у такому співвідношенні, яке забезпечить продуктивність фабрики й випуск готової продукції згідно із завданням. У якості критерію оптимальності плану ухвалюється мінімум приведених витрат, максимум річного ефекту або інше.
