Контроль за виконанням планів розвитку гірничих робіт

За виконанням планів розвитку гірничих робіт має бути установлений систематичний контроль геолого-маркшейдерської служби і технічного керівництва гірничого підприємства.

Змінному персоналу технагляду підприємства мають бути роз'яснені основні положення річного плану розвитку гірничих робіт і видані виконавчі маркшейдерські плани з помісячною чи подекадною розбивкою календарного плану видобувних і розкривних робіт.

Для оперативного контролю за виконанням планів розвитку гірничих робіт має вестись облік обсягів виконаних видобувних і розкривних робіт по уступах, основних видах гірничого обладнання і транспорту. Не рідше одного разу за місяць на гірничому підприємстві має виконуватися контрольна інструментальна зйомка, на підставі якої фактичні контури вибоїв порівнюють із запланованими, а підраховані обсяги виконаних робіт звіряють з даними оперативного обліку.

Маркшейдерський контроль видобутку і вийнятого розкриву, а також визначення залишків корисної копалини на складах мають вестися згідно з відповідними інструкціями з визначення і контролю видобутку і розкриву на гірничих підприємствах.

На кар'єрах особлива увага має бути приділена забезпеченню повноти виймання корисної копалини, безпечних кутів укосів уступів і бортів кар'єрів та запобіганню наднормативних втрат і збіднювання, виконанню протизсувних і протиобвальних заходів, збереженню необхідних берм, уклонів колій тощо.

Щодо будь-яких установлених відхилень від плану розвитку гірничих робіт керівництво гірничого підприємства має своєчасно провести необхідні заходи.

Продовження теми 5.Річне планування гірничих робіт (питання для модуля №2)

Комплекс задач поточного планування гірничих робіт.

Обґрунтування критеріїв оптимальності поточних планів видобувних робіт.

Економіко-математичні моделі річного планування видобувних робіт.

Економіко-математичні моделі квартального планування видобувних робіт.

Економіко-математичні моделі місячного планування видобувних робіт.

Інформаційні зв’язки задач поточного планування гірничих робіт.

Алгоритми рішення задач поточного планування видобувних робіт.

Аналіз виконання планових завдань поточного планування.

Склад та взаємозв’язки задач оперативного планування гірничих робіт.

Інформаційне забезпечення задач оперативного планування видобувних робіт

Поточні плани поділяють на річні, квартальні й місячні. Річний план починають розробляти за 3-4 місяця до початку планового періоду, тобто у вересні - жовтні місяці року, що передує. Цей план розробляється відповідно до затвердженого проекту, забезпеченості запасами (установлюється планом виробництва), з урахуванням досвіду ведення робіт і аналізу ходу виконання плану цього року. При річному плануванні визначається положення екскаваторних заходок з урахуванням навантаження на кожну одиницю техніки, провізної спроможності кар'єрного транспорту й прийомної здатності відвалів. Під планом розвитку гірничих робіт розуміється комплекс організаційно-технічних заходів, передбачених підприємством на рік для виконання плану видобутку й встановленого рівня видобування корисних копалин з надр. Річні плани розробляються відповідно до затверджених проектів підприємств, установленим п'ятирічним планом, схемами розробки кар'єрних полів і на основі цього похідної геолого-маркшейдерської документації.

В умовах економічної самостійності гірничодобувне підприємство саме встановлює плановий річний обсяг видобутку, необхідний для забезпечення його життєдіяльності, який залежить від: наявності запасів, провізної спроможності транспорту, продуктивності наявного парку виймально-навантажувального устаткування й укладених договорів зі споживачем. Основним показником річного планування є план по видобутку товарної продукції або в цей час потреба виробництва в продукції даної якості товарної руди.

У якості загального критерію оптимізації плану може бути прийнятий максимум річного економічного ефекту за рахунок приросту прибутку внаслідок росту обсягу реалізованої продукції й зниження витрат виробництва. При незмінних для всіх оцінюваних варіантів плану гірничих робіт обсязі і якості корисної копалини, що видобувається, критерієм ефективності є мінімум наведених витрат. Якщо при складанні річного плану гірничих робіт капітальні вкладення (на придбання гірничого устаткування, будівництво капітальних траншей) не передбачається, у якості критерію економічної ефективності може бути прийнятий мінімум експлуатаційних витрат по основних технологічних процесах- виймально-навантажувальним роботам і транспортуванню гірничої маси, а при більш укрупнених розрахунках у якості критерію оптимізації може бути прийнятий мінімум суми збитку від простоїв виймально-навантажувального устаткування й витрат на транспортування гірничої маси.

При річному плануванні вирішується ряд завдань:

1. забезпечення плану видобутку руди за рік;

2. планомірний розвиток гірничих робіт відповідно до проекту й п'ятирічним планом;

3. раціональне використання запасів;

4. забезпечення безперервного поповнення річного плану з метою створення резервів і умов ритмічної роботи окремих ділянок родовища.

5. планомірне завантаження гірничо-транспортного устаткування.

Для вирішення вищезазначених завдань використовуються наступні документи:

• галузеві інструкції для складання, узгодженню й затвердженню річних планів;

• вказівки по нормуванню, плануванні й економічній оцінці втрат руди в надрах;

• вимоги до складання й оформленню планів розвитку гірських робіт на кар'єрах;

• вказівки по складанню гірничографічній документації;

• єдині правила безпеки на відкритих гірничих роботах.

Річний план затверджується на технічній раді підприємства, яка очолює технічний директор за участю на раді головних фахівців, керівників відділів і начальників ділянок. Прийнятий план по видобутку й розкриву розподіляється між видобувними й розкривними (екскаваторними) дільницями на основі виконання плану цього року, фактичного положення гірничих робіт і аналізу виконання плану.

Головний маркшейдер доводить до відома дільничних маркшейдерів план по видобутку й розкриву на дільниці, а головний геолог план експлуатаційних втрат по кожному горизонту кар'єру або ділянці.

Начальник дільниці разом з дільничним маркшейдером аналізує відповідність фактичного положення гірничих робіт, річній програмі й визначає найкращі варіанти відпрацьовування уступів. Начальник дільниці розподіляє устаткування по уступах, визначає порядок ведення буровибухових робіт; маркшейдер прораховує обсяги розкриву, видобутку, переекскавації на кожний екскаватор, горизонт, використовуючи при цьому профілі через 20-25 м і стежачи за кутом нахилу бортів, берм, робочих пдощадок. Остаточно маркшейдер наносить у план положення гірничих робіт на план і профіль відповідно до вимог. У річний план дільничний маркшейдер повинен вносити наступні положення:

- поповнення планів і профілів гірничих робіт, відвалів протягом року;

• розрахунки видобутку на рік, квартал і місяць із розбивкою по уступах і механізмам;

• розрахунки підготовки й приросту запасів на кінець планованого періоду і їх рух;

• визначення необхідного обсягу розкривних робіт для забезпечення плану видобутку, приросту запасів з розбивкою їх по уступах, заходках, блоках, розрахунки прийомної здатності відвалів, а також площ і обсягів видалення ґрунтового шару з ділянок, намічених до відпрацьовування кар'єром і займаних зовнішніми породними відвалами;

• складання переліку небезпечних зон на планований період;

• складання й оформлення графіків і табличного матеріалу до плану розвитку гірських робіт;

• визначення промислових запасів, кількість законсервованих запасів під охоронюваними об'єктами й строки їх відпрацьовування;

• розробка планових втрат на підставі нормативів і заходів щодо їхнього зниження.

Річний план в обов'язковому порядку узгоджується з округом або районним керівництвом Держгортехнадзора. Це узгодження фіксується безпосередньо на річному плані штампом «погоджене», підписом і датою, а також оформленням протоколу, де відбиваються всі розбіжності. У випадку невідповідності планів розвитку гірничих робіт проекту необхідне узгодження із проектним інститутом.