Зміст планів розвитку гірничих робіт

План розвитку гірничих робіт складається з пояснювальної записки, графічних і розрахункових матеріалів. У пояснювальній записці: наводиться геолого-промислова характеристика родовища; здійснюється аналіз роботи гірничого підприємства за звітний рік і передбачаються заходи стосовно удосконалення технології і організації гірничих робіт з врахуванням комплексного використання корисних копалин і забезпечення випуску продукції за видами та сортами, що відповідають державним галузевим стандартам або технічним умовам в заданих обсягах; визначаються календарні плани гірничих робіт; встановлюється структура комплексної механізації з врахуванням раціонального розставлення та використання наявного гірничого обладнання і транспортних засобів; намічаються заходи з рекультивації земель, порушених гірничими розробками; наводяться нормативи втрат і збіднювання, розраховані на кожну виїмкову одиницю. Виїмкова одиниця - мінімальна ділянка родовища з відносно однорідними геологічними умовами, відпрацювання якої здійснюється однією системою розробки і технологічною схемою виймання (уступ, блок) і в межах якої з достатньою достовірністю визначені запаси і можливий первинний облік видобування корисних копалин і компонентів; намічаються організаційно-технічні заходи, заходи з дотримання техніки безпеки, охорони надр і навколишнього природного середовища.

В розрахунковій частині плану розвитку гірничих робіт виконуються перевірочні розрахунки параметрів системи розробки родовища при їх зміні, визначаються обсяги гірничих і рекультиваційних робіт, потреби в гірничому і транспортному обладнанні, електроенергії та експлуатаційних матеріалах для виконання завдань, встановлених планом на рік. Текст пояснювальної записки і відповідні її розділам розрахунки можуть бути викладені разом чи в окремих частинах плану. Це вирішують працівники, які складають план розвитку гірничих робіт.

Графічна частина плану розвитку гірничих робіт складається з маркшейдерського плану гірничого підприємства, загального і поуступних планів календарного відпрацювання, геологічних розрізів і профілів, схем і графіків, що пояснюють окремі положення розділів плану, розставляння використання обладнання, електропостачання тощо.

При складанні плану розвитку гірничих робіт і визначенні нормативів втрат і збіднювання корисних копалин необхідно звернути особливу увагу на наступне: відповідність запланованого розвитку гірничих робіт вимогам законодавства про надра і затвердженому проекту розробки родовища; планомірність відпрацювання родовища або його частини, яка забезпечує досягнення оптимального рівня видо­бування корисних копалин з надр і виключає вибіркове відпрацювання багатих і легкодоступних дільниць, зни­ження промислової цінності родовища і ускладнення умов його розробки; відповідність системи розробки, яка планується, фактичним геологічним і гірничотехнічним умовам родовища з врахуванням забезпечення безпечного і ефективного проведення гірничих робіт; запобігання наднормативних втрат і збіднювання, усунення причин їх утворення; обґрунтування техніко-економічними розрахунками нормативів втрат і збіднювання по виймальних одиницях; забезпечення відповідності запланованого обсягу гірничопідготовчих і розкривних робіт запланованому видобутку корисної копалини і завданням (нормативам) з розкритих, підготовлених і готових до виймання запасів; дотримання вимог чинних правил техніки безпеки і правил технічної експлуатації; ефективність заходів з охорони надр і навколишнього природного середовища; забезпечення збереження будинків, споруд та інших об'єктів від шкідливого впливу гірничих розробок; правильність визначення небезпечних зон і створення навколо них затверджених меж безпечного ведення гірничих робіт, ефективність заходів з безпечного ведення гірничих робіт поблизу небезпечних зон, наявність затверджених проектом запобіжних і бар'єрних ціликів. Складання плану розвитку гірничих робіт слід розпочинати з уважного вивчення і опрацювання геологорозвідувальних матеріалів: геологічного звіту, протоколу затвердження запасів, даних експлуатаційної розвідки тощо.

Щоб правильно спланувати розвиток гірничих робіт, необхідно ретельно вивчити наступні чинники: геологічна будова, гідрогеологія, геоморфологія родовища, гірничотехнічні умови розробки, якісна характеристика мінеральної сировини і стан запасів.

При нескладних гірничотехнічних умовах розробки родовищ опрацювання геологічних матеріалів зводиться до уточнення промислових запасів, іноді до побудови додаткових розрізів, ізогіпс покрівлі чи підошви пласта, ізоліній потужності розкриву і корисної копалини, до викладення геолого-промислової характеристики родовища у пояснювальній записці плану розвитку гірничих робіт.

Зміст цього розділу має бути обґрунтуванням для вибору напрямів розвитку гірничих робіт на плановий рік, які забезпечують видобуток корисної копалини при мінімальних обсягах гірничопідготовчих і розкривних робіт, а також повноту виймання корисної копалини в установлених межах. При цьому не слід завантажувати цей розділ виписуванням загальних детальних відомостей з геологічного звіту, проекту та інших матеріалів.

Запланований розвиток гірничих робіт має відповідати проектним вирішенням і забезпечувати виконання установленого плану видобування корисної копалини з усіх якісних і кількісних показників з найменшою витратою матеріально-технічних ресурсів і трудових затрат. Це досягається, насамперед, завдяки максимальній механізації та удосконаленню гірничих робіт і ув'язкою їх з роботою перероблювальних установок в єдину технологічну схему. Комплексна механізація та удосконалення технології гірничих робіт забезпечується правильним підбором, розміщенням і ефективним використанням гірничого обладнання і транспортних засобів, упровадженням циклічно-поточних і поточних схем виробництва.

Технологія видобування корисної копалини має відповідати геологічним і гірничотехнічним особливостям родовища і бути ув'язаною з технологією переробки сировини для забезпечення високопродуктивної роботи гірничого, дробильно-сортувального (збагачувального) обладнання і випуску якісної продукції. Розкривні роботи мають випереджати видобувні з метою створення необхідних (нормативних) підготовлених і готових до виймання запасів сировини. Технологія буро-підривних робіт має бути ув'язаною з робочими параметрами екскаваторів і дробарок першої стадії дроблення щодо розмірів кусків сировини.

Ефективність роботи екскаваторів знаходиться у прямій залежності від кількості транспортних засобів і їх відповідності за продуктивністю і технічною характеристикою робочим параметрам навантажувальних механізмів.

Ритмічній і безперебійній роботі гірничих підприємств і досягненню ними високих показників має відповідати наукова організація праці. Вона досягається правильною екс­плуатацією сучасного і якісного ремонту обладнання, регулярним постачанням виробництва паливом, електроенергією, паливно-мастильними та іншими матеріалами, запасними частинами і деталями, обов'язковим дотриманням норм і правил технічної експлуатації і техніки безпеки.

Оформлення планів розвитку гірничих робіт

План розвитку гірничих робіт має бути стислим, чітким і зрозумілим, з компактним розміщенням текстового, розрахункового і графічного матеріалу, з повним охопленням усіх основних робіт, але без зайвого деталювання. Контрольні цифри та завдання, відомості про запаси і результати розрахунків наводяться в плані розвитку гірничих робіт переважно у вигляді таблиць. План розвитку гірничих робіт, зазвичай, має складатися по кожному гірничому підприємству окремо в трьох-чотирьох примірниках. При розробці одного родовища невеликими відокремленими ділянками розділи пояснювальної записки і розрахунки, а також маркшейдерські плани і розрізи можуть бути спільними.

Перед пояснювальною запискою до плану розвитку гірничих робіт поміщають заголовний (титульний) аркуш, на якому вказують відомчу належність підприємства, повну його назву, ставлять підписи директор чи головний інженер підприємства, головний (старший) маркшейдер, головний (старший) геолог, начальник (техкерівник) підприємства, дату складання і гриф затвердження плану вищої господарської організації. За титульним аркушем слідує список виконавців, указані їхні прізвища та ініціали, посади, номери виконаних ними розділів і підписи. Графічні матеріали додаються до пояснювальної записки або брошуруються разом з нею.

Плани розвитку гірничих робіт, зазвичай, складаються технічною і геолого-маркшейдерською службами під керівництвом технічного керівника підприємства. В окремих випадках, з дозволу вищої організації, вони можуть складатися спеціалізованими організаціями, які здійснюють геолого-маркшейдерське обслуговування підприємства.

Порядок узгодження і затвердження планів розвитку гірничих робіт і нормативів втрат і збіднювання корисних копалин

Плани розвитку гірничих робіт і нормативи втрат і збіднювання корисних копалин мають бути узгоджені з органами гірничого нагляду і затверджені вищою організацією в установленому порядку, відповідно до типових і галузевих методичних вказівок. Плани розвитку гірничих робіт і нормативи втрат та збіднювання мають подаватися одночасно в органи гірничого нагляду на узгодження в IV кварталі, але не пізніше 1 грудня поточного року, а для підприємств, які мають бути введені у виробництво, - за місяць до прийняття їх в експлуатацію. Плани розвитку гірничих робіт і нормативи втрат та збіднювання розглядаються на технічних нарадах за попередньо розробленим в органах гірничого нагляду графіком, узгодженим з гірничодобувними підприємствами (об'єднаннями) з участю відповідальних представників цих підприємств.

Узгодження плану розвитку гірничих робіт і нормативів втрат та збіднювання по виїмкових одиницях оформляється протоколом, в якому наводяться: перелік узгоджених виїмкових одиниць і нормативів втрат і збіднювання, план заходів, які забезпечують виконання вказаних нормативів і створення безпечних умов праці, а також пропозиції і вимоги, обов'язкові для виконання підприємством. Протокол підписується начальником чи головним інженером органів гірничого нагляду. На графічних матеріалах узгодження проставляється спеціальний штамп із написом "узгоджено" (назва органу гірничого нагляду).

У випадку необхідності істотних змін основних проектних вирішень та нормативів втрат і збіднювання (через зміни гірничо-геологічних умов залягання корисних копалин, технології видобування, техніко-економічних показників) вони можуть вноситися у плани розвитку гірничих робіт з дозволу вищої організації, після узгодження їх з генеральною проектною організацією і органами гірничого нагляду. Указані зміни мають вноситись відповідно до чинного законодавства. До істотних, зокрема, відносяться зміни, які призводять до залучення до розробки незапланованих ділянок, зміни параметрів системи розробки, зміни технології із заміною видів гірничого обладнання і транспортних засобів, коли параметри впроваджуваної техніки зумовлюють необхідність зміни параметрів розробки, тощо. Конкретний перелік указаних змін визначається відпо­відними органами після узгодження з гірничим підприємс­твом. Зміни плану розвитку гірничих робіт та нормативів втрат і збіднювання в процесі експлуатації вносяться лише стосовно тих виїмкових одиниць, де відбулися ці зміни, і оформляються відповідними написами на графічному або іншому матеріалі.

При істотних розбіжностях, які виникають в процесі узгодження планів розвитку гірничих робіт і нормативів втрат і збіднювання корисної копалини, вирішує відповідна вища організація. Узгоджений з органами гірничого нагляду план розвитку гірничих робіт і нормативи втрат і збіднювання подаються у вищу організацію на затвердження в трьох примірниках: один після затвердження передається гірничодобувному підприємству, другий - вищій організації, третій - органу гірничого нагляду, який безпосередньо контролює підприємство.

Розглядання і затвердження плану розвитку гірничих робіт і нормативів втрат і збіднювання у вищій організації відбувається за участі відповідальних представників гірничого підприємства і оформляється відповідним протоколом, а також грифом "Затверджую" на титульному аркуші.

При обговоренні плану розвитку гірничих робіт і нормативів втрат і збіднювання на підприємстві (об'єднанні) та у вищій організації має бути проведений аналіз роботи підприємства в звітному році. При оцінюванні роботи гірничодобувного підприємства і його керівників має враховуватися виконання плану розвитку гірничих робіт з основних показників і дотримання нормативів використання надр за звітний рік.