Алгоритми розв'язку завдання перспективного планування розвитку гірничих робіт
Принципова блок-схема розв'язку завдання. Як видно із принципової блок-схеми розв'язку завдання (рис. 3.8), можна виділити чотири основні етапи проведених розрахунків: визначення оптимальних обсягів розробки на підставі даних по максимальним запасам блоків (блоки 1-6 при h = 0); попередній розрахунки обсягів і показників якості в контурах, близьких до оптимальних (блоки 7-8); розв'язок завдання на збіжність і уточнення гірничо-геологічної побудови блоків у контурах, відповідних до оптимальних обсягів (блоки 10—6—9 при h= I);розрахунки обсягів і показників якості в запасах руди, підготовлених і готових до виймання на кінець планованого періоду. Формування документів і масивів вихідної інформації (блоки 11-14). Визначення оптимальних обсягів розробки на підставі гірничо-геологічної інформації по максимальним можливостям блоків. Для складання матриці розв'язку завдання лінійного програмування (ЗЛП) необхідно мати інформацію про гірничо-геологічну будову розроблювальних блоків. Ці дані надходять із завдання формування показників якості в заданих контурах.
Початок теми 5поточне планування гірничих робіт Основні положення
Згідно з чинним законодавством України гірничі підприємства зобов'язані мати плани розвитку гірничих робіт, узгоджені з органами гірничого нагляду і затверджені вищими організаціями. Плани розвитку гірничих робіт є основним документом, який регламентує роботу гірничих підприємств. Вони розробляються відповідно до затверджених проектів розробки родовищ, планових завдань і техніко-екологічних показників підприємства.
При складанні планів розвитку гірничих робіт слід керуватися галузевими нормативними документами і наступними основними положеннями.
Призначення планів розвитку гірничих робіт
Основним завданням планів розвитку гірничих робіт є забезпечення виконання плану видобування корисної копалини і підвищення економічної ефективності роботи підприємства в плановому році з врахуванням: забезпечення створення нормальних і безпечних умов праці виробничого персоналу гірничого підприємства; оптимізації технології та організації гірничих робіт, максимального ступеня механізації всіх виробничих процесів; раціонального розміщення та використання гірничого і транспортного обладнання; економії матеріально-технічних ресурсів; технічно правильного, економічно доцільного використання геологічних і гірничотехнічних умов розробки родовищ; комплексного використання мінеральної сировини, запобігання наднормативних втрат і збіднювання; проведення заходів з охорони надр, навколишнього природного середовища і рекультивації земель, порушених гірничими роботами; своєчасного проведення експлуатаційної розвідки і підготовки до виймання корисної копалини; обов'язкового дотримання встановленого проектом і планом розвитку гірничих робіт порядку розробки родовища; забезпечення ритмічної та безаварійної роботи. Плани розвитку гірничих робіт складають, зазвичай, на рік. Крім річних планів на великих гірничих підприємствах з видобування мінеральної сировини можуть складатися також квартальні плани з поділом календарного відпрацювання по місяцях і місячні з поділом по декадах залежно від складності гірничотехнічних умов розробки та обсягів гірничих робіт.
Метою квартального і місячного оперативно-виробничого планування є детальніша ув'язка гірничих робіт з роботою обладнання гірничого підприємства, а також прогнозування якості та сортності сировини і товарної продукції. Квартальні і місячні плани складають згідно з річним затвердженим планом розвитку гірничих робіт.
Вихідні дані для складання планів розвитку гірничих робіт
В основу складання плану розвитку гірничих робіт покладені наступні вихідні дані: планове завдання вищої господарської організації з випуску товарної продукції, її асортименту і якості; завдання з рекультивації земель, порушених гірничими розробками, зниження втрат і збіднювання корисної копалини, створення необхідних запасів підготовленої до виймання сировини і дотримання інших, установлених або прийнятих у процес експлуатації родовища нормативів; проект розробки родовища; проект гірничотехнічного відновлення земель, порушених гірничими розробками; геологічна документація і геологічний звіт, протокол затвердження запасів, дані експлуатаційної розвідки і опробування (форма обліку стану і руху запасів); маркшейдерські плани і розрізи, поповнені до початку складання плану розвитку гірничих робіт; техніко-економічні показники роботи кар'єру за звітний рік, який передує року, для якого складається план; відомості про наявність розкритих, підготовлених і готових до виймання запасів на початок планового року; відомості про наявність і технічний стан наявного гірничого обладнання, транспортних засобів і ремонтної бази; відомості про приймальну здатність дробильно-сортувальних, збагачувальних та інших перероблювальних установок і можливостях збільшення їх продуктивності; матеріали узгоджень обсягів і строки виконання підрядних робіт.