Тема 8.Сутність міжнародного фінансового менеджменту

8.1. Поняття про міжнародний фінансовий менеджмент та його основні функції.

8.2. Ризики в діяльності міжнародних фірм та заходи їх регулювання.

8.3. Міжнародна диверсифікація портфелів.

8.1. Поняття про міжнародний фінансовий менеджмент та його основні функції

Міжнародний менеджмент — це теорія і практика управління міжнародним бізнесом, тобто діяльністю, пов'язаною з переміщенням ресурсів (сировини, капіталу, технології, людей), товарів та послуг за межі національних кордонів.

Міжнародний фінансовий менеджмент — це система прийняття економічних рішень, які виникають при реалізації завдань фінансового менеджменту в умовах інтернаціоналізації господарчої діяльності фірми, ТНК.

Міжнародний фінансовий менеджмент вирішує такі специфічні завдання:

• аналіз стану платіжного балансу країни;

• планування фінансових операцій з точку зору використання в міжнародних розрахунках різних валют;

• кредитування експортної діяльності;

• міжнародне капітальне бюджетування, мотивація проведення прямих та портфельних інвестицій;

• операції на євровалютному, єврокредитному ринках та євроринку цінних паперів.

Реалізація завдань фірми визначається вибором географії міжнародного ринку, для якого характерним є:

• еластичність, тобто на ринку діє достатня кількість кредитних інструментів та фінансових інститутів, що швидко відкликаються на зміни відсоткових ставок та умови кредитування;

• акумулювання вільних фінансових ресурсів;

• стабільність фінансових важелів та інструментів, несприйнятливість відсоткових ставок до зовнішньоекономічних процесів;

• низька вартість участі в операціях на ринку, тобто існує невелика різниця між ставкою відсотка за кредитом та відсотком за депозитом;

• легке прогнозування умов розміщення коштів на даному ринку та умов кредитування;

• порівняно легкий доступ до фінансових ресурсів ринку міжнародних облігацій.

Підприємницька стратегія ТНК будується, виходячи з її глобальної мети (місії) і має п'ять напрямів:

1. стратегію в галузі дослідження і розвитку;

2. операційну стратегію;

3. фінансову стратегію;

4. маркетингову стратегію;

5. стратегію людських відносин.

Згідно з цим виділяються три основні функції менеджменту: виробничий менеджмент, котрий охоплює перший, другий і п'ятий напрями, маркетинговий менеджмент та фінансовий менеджмент.

В управлінні ТНК ці функції утворюють систему, в якій усі функції головні, рівнозначні і взаємообумовлені підсистеми (підрозділи) єдиної системи управління, котрі діють (повинні діяти) в інтересах організації в цілому. Її загальним завданням є досягнення поставленої мети якомога ефективніше і продуктивніше, ніж конкуренти.

Управління виробництвом покликане забезпечити ефективне функціонування виробничих систем для реалізації загальної мети фірми в заданих межах щодо витрат і прибутку. Виробничий менеджмент пов'язаний з функцією пропозиції.

Маркетинг безпосередньо пов'язаний з функцією попиту, що визначає зміст виробничої діяльності фірми. Його місце визначається тим, що загальна стратегія забезпечення конкурентоспроможності фірми і стратегічні рішення в галузі виробничої і фінансової діяльності приймаються тільки після ретельного аналізу і визначення потреб і самого продукту. Функцією фінансового менеджменту є взаємопов'язання попиту і пропозиції в рамках фінансів фірми. Управління щодо ефективного розподілу коштів в активах підприємства та їх збільшення є головним завданням фінансового менеджменту. В його віданні знаходяться важелі фінансового регулювання, а також фінансовий облік і контроль, який дозволяє кожну операцію в корпорації виміряти в показниках прибутку і збитків і кожному менеджеру пред'явити позов за успіх або невдачу на довіреній йому дільниці. Зв'язок фінансового менеджменту з виробничниками йде по лінії управління матеріально-технічними засобами, насамперед в частині системи управління запасами «точно в строк», котра залежить від коливань валютного курсу, обмеження експорту, великих відстаней, відмінностей у відносних витратах на робочу силу і валюти оплати праці в різних країнах. З маркетингом фінансовий менеджмент пов'язаний по лінії фінансування міжнародної торгівлі, ціноутворення і коливань обмінних курсів.

Фінансовий менеджмент ТНК виконує як загальні для всіх фірм функції (хоча вони й мають свої особливості в рамках ТНК), так і функції, притаманні лише міжнародному менеджменту, котрі зумовлені функціонуванням в неоднорідному середовищі, в умовах валютного ризику, обмежень на міжнародну торгівлю й інвестиції, політичного ризику, особливих умов оподаткування й обліку.

Якщо фірму розглядати як сукупність капіталів, що надходять з різних джерел (від інвесторів, що вкладають свої кошти в капітал компанії, кредитів, доходів, отриманих внаслідок діяльності фірми) і спрямовуються на різні цілі (придбання основних коштів, створення товарних запасів, придбання цінних паперів, готівкові гроші тощо), то управління таким рухом капіталу і є функцією фінансового менеджменту.

Основними специфічними операціями, які виконуються фінансовим менеджментом ТНК, є такі:

• зарубіжна інвестиційна діяльність, що включає в себе:

• фінансове планування, тобто процес оцінювання і вибору інвестицій довгострокового призначення, прямих іноземних інвестицій;

• управління інвестиційним ризиком;

• управління портфельними інвестиціями і визначення диверсифікації портфеля за країнами;

• складання кошторисів міжнародних капіталовкладень з визначенням їх окупності;

• вибір джерел та оптимального рівня фінансування;

• визначення валюти отримання позики й виплати позики;

• фінансування міжнародної торгівлі;

• визначення вартості капіталу і прибутку на інвестований капітал;

• грошові операції між філіями в різних країнах;

• купівля-продаж іноземної валюти;

• управління валютно-кредитним і валютно-фінансовим ризиком;

• визначення шляхів зниження фінансового ризику ТНК;

• питання оподаткування;

• постійний зв'язок з ринками іноземних валют, євровалюти, єврооблігацій і т. ін.;

• визначення дивідендної політики.