Міністерство Зміст матеріалу
1. Урок – як основна форма фізичного виховання школярів
(семінарське заняття № 7)...................................................................................4-11
2. Дозування навантаження (семінарське заняття № 8).......................................11-17
3. Особливості змісту і методики проведення уроку з дітьми різного
віку та статі, оцінка діяльності учнів на уроках, педагогічна оцінка
або аналіз уроку фізичної культури. (семінарське заняття № 9)...................17-23
4. Підготовка до самостійних занять фізичними вправами
(семінарське заняття № 10)................................................................................24-25
5. Планування роботи з фізичного виховання школярів
(семінарське заняття № 11)................................................................................25-38
6. Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі навчального дня та
позакласні заняття фізичними вправами (семінарське заняття №12)............38-45
7. Фізичне виховання учнів поза школою (семінарське заняття №13)...............45-49
8. Література..............................................................................................................50-51
Урок як основна форма фізичного виховання школярів. План
Урок – як основна форма фізичного виховання школярів.
Характерні риси, зміст і побудова уроку.
Зміст уроку.
Структура уроку.
Загальні вимоги до уроку.
6. Різновиди шкільних уроків фізичної культури.
7. Організація діяльності учнів на уроці.
1. Педагогічний процес фізичного виховання здійснюється через різноманітні форми занять, на яких учні оволодівають предметом фізичної культури, роблячи його своїм надбанням, формуючи і збагачуючи особисту фізичну культуру.
Так, наприклад, процес навчання може бути подано в урочних заняттях, а вдосконалення фізичних якостей – у позаурочних, де вибір навчального матеріалу буде визначатися завданнями підвищення функціональних можливостей учнів. Ця обставина свідчить про значення кожної форми занять у педагогічному процесі з фізичного виховання і вимагає їх чіткості, взаємо узгодженості та вирішення завдань з фізичного виховання. Вилучення будь-якої форми занять із організованої структури фізичного виховання суттєво знижує його ефективність як наслідок унеможливлює досягнення бажаного результату.
2. Фізична культура як навчальний предмет передбачена в усіх класах загальноосвітньої і професійної школи. В умовах, коли освіта все більш професійно орієнтованою фізична культура належить до обов’язкових предметів. Зміст предмету регламентується програмами, практичної реалізації якої здійснюється на уроках фізичної культури.. Відвідування уроків є обов’язковим для всіх учнів школи. Залежно від стану здоров’я після проведення щорічного лікарського контролю лікар розподіляє учнів на медичні (основна, підготовча і спеціальна) групи.
Характерними рисами уроку, що відрізняють його від інших форм фізичного виховання є:
На уроках фізичної культури вчитель створює найкращі умови для розглядання розв’язання усіх завдань фізичного виховання та спрямовує самостійну роботу учнів.
Уроки визначають основний зміст інших форм фізичного виховання школярів.
На уроках яскраво виражена дидактична спрямованість зумовлена вирішенням освітніх завдань.
Діяльність учнів чітко регламентується, а навантаження строго дозується згідно з іншими індивідуальними можливостями.
Отже, урок „фізичної культури” можна розглядати як своєрідний системоутворюючий фактор.
3. Зміст уроків фізичної культури – це не тільки набір фізичних вправ як це часто практикується. Головним для досягнення даного результату в змісті уроку є виконання учнями запланованих вправ і пов’язана з цим всебічна навчальна праця учнів, яка включає такі дії:
1. Інтелектуальні – що проявляються у спостереженні, слуханні, сприйнятті та осмисленні одержаної інформації, запам’ятовування, пошуку власних шляхів вирішення завдання.
2. Рухові – які налягають у виконанні спроектованих дій, розучувати, закріпленні та вдосконаленні фізичних вправ у сприятливих і несприятливих умовах, спрямованому розвитку фізичних якостей.
3. Контрольно-оцінюючі дії передбачають організацію самоконтролю і самооцінки, виявлення та усунення помилок, обговорення питань, які виникають у процесі навчання з учителем і товаришами.
Від цих елементів діяльності учнів залежить кінцевий результат уроку. Отже, зміст уроку фізичної культури – складне явище. Це певний набір фізичних вправ і пов’язаних з ними знань, діяльність учнів і робота вчителів, а також результати, які являються наслідками роботи вчителя та учня на уроці.
Зміст уроку планує вчитель, але педагог не може завчасно передбачати всі деталі, ситуації та умови спілкування з дітьми. Тому в практиці розрізняють зміст уроку: спроектований і реальний (той, що склався у процесі його проведення). Зміст реального уроку не збігається повністю з написаним заздалегідь. Ця обставина повинна бути врахована педагогом до початку уроку, а знання можливих варіантів, рівень методичної підготовки, педагогічна інтуїція дадуть йому змогу завжди приймати правильні рішення в його ході, реагуючи на реальні ситуації, стан учнів і умови проведення уроків.
4. У процесі побудови уроку вчитель проектує елементи його змісту. Основою для проектування в біологічні закономірності функціонування організму, що визначають його працездатність, а, отже, логіка розгортання навчального виховного процесу зумовлюється біологічною працездатністю.
Як відомо існує 4 зони працездатності:
зона передстартового стану;
зона впрацювання;
зона відносної стабілізації;
зона тимчасової витрати працездатності.
Це зумовлює і відповідну логіку навчально-виховного процесу, яка передбачає:
Послідовне залучення учнів до пізнавальної діяльності.
Поступове досягнення необхідного рівня фізичної і психічної працездатності.
Розв’язання передбачених для певних загальноосвітніх, оздоровчих завдань та виховних.
Забезпечення оптимального після робочого стану організму, котрий сприяв би успішній наступній діяльності учнів.
Згідно з цією логікою урок умовно поділяють на 3 частини: підготовчу (припадає на перші дві зони працездатності), основну (відповідає фазі вирішення передбачених завдань), заключну (покликану забезпечити перехід учнів до наступних після уроку дій).
Розв’язуючі окремі завдання, кожна частина служить найефективнішому досягненню кінцевого результату уроку.
Три умови побудови структури уроку:
Урок є строго-регламентованим, що не дозволяє у будь-якій частині робити те, що не відповідає її ролі та місцю загально структури заняття і зобов’язує будувати урок у певній послідовності.
Полягає у визначенні фізичних вправ та їхньої послідовності, що дасть змогу найкраще розв’язати загальні і окремі завдання.
Вирішення третім етапом побудови уроку є визначення взаємопов’язаної послідовності дій педагога на учня під час розв’язання кожного педагогічного завдання, застосування вправ, методів і методичних прийомів, що використовуються у процесі уроку.
