М'яч, забитий у ворота (правило X)

М'яч вважається забитим тільки тоді, коли всією своєю окружністю він перетне лінію воріт між двома стояками, під поперечиною, і ніхто із гравців атакуючої команди не торкнувся його рукою. Виграє команда, яка за час матчу забила більше м'ячів. Якщо під час гри жодній із команд забити м'яч не вдалося або обидві команди забили однакову кількість м'ячів, вважає­ться, що матч закінчився внічию. М'яч, спрямований у ворота і затриманим сторонньою особою, яка участі у грі не бере, до уваги не береться. Суддя визнає гол забитим і у випадках, коли гравець команди, яка захищалася, застосував недозволені прийоми, а м'яч все-таки лінію воріт перетнув, що фіксує тільки суддя.

М'яч забивають безпосередньо з початкового удару, удару від воріт, штрафного удару, з подачі кутового. Гол не зараховується, якщо забитий безпосередньо з вільного удару, вкинутий із-за бічної лінії. Не зараховується і тоді, коли м'яч перед лінією воріт втратив форму, передбачену правилом II.

Положення поза грою (правило XI)

Гравець вважаються у положенні "поза грою", якщо знаходиться ближ­че до лінії воріт суперників, ніж м'яч і передостанній гравець команди су­перників.

Гравець не буде перебувати в положенні "поза грою", якщо:

• він знаходиться на своїй половині поля;

• м'яч потрапив до гравця від суперника;

• якщо він знаходиться на одному рівні з передостаннім гравцем коман­ди суперників.

Команда, гравець якої перебуває у положенні "поза грою", карається тільки в тому випадку, якщо в момент торкання м'яча будь-яким партнером по команді він, на думку арбітра, активно втручався в гру, тобто:

• брав безпосередню участь в діях з м'ячем;

• або втручався в дії суперників;

• або мав відповідну користь із своєї позиції.

Гравець не буде знаходитися в положенні "поза грою" у випадках: удару від воріт, вкидання м'яча із-за бічної лінії, кутового удару.

За порушення правила "поза грою" арбітр повинен призначити вільний удар на користь команди суперника з місця порушення.

Неспортивна поведінка і недозволена гра (правило XII)

Порушення правил вважається навмисним, коли гравець:

1. Ударить або намагається вдарити суперника.

1. Підставляє або намагається підставити ногу, нахиляється попереду або позаду суперника, щоб збити його з ніг.

2. Стрибає на суперника.

3. Затримує або штовхає суперника.

2. Зупиняє, передає, ударяє м'яч рукою в межах власного штрафного майданчика (крім воротаря).

За згадану вище неспортивну поведінку та недозволену гру спортсмен карається суддею штрафним ударом з місця порушення правил. Вільним ударом гравець карається за те, що:

1. Грає небезпечно (намагається ногою вибити м'яч із рук воротаря су­перників).

2. Атакує суперника правильно (плечем в плече), але не з метою заволоді­ти м'ячем, який в той час перебуває на недосяжній відстані (понад 2 м).

3.Навмисно перешкоджає супернику, наприклад, перебігає між ним і м'ячем без наміру заволодіти м'ячем.

4. Атакує воротаря, який тримає м'яч в руках або перешкоджає діям суперника, перебуваючи за межами штрафного майданчика.

5. Якщо воротар з м'ячем в руках ударяє м'ячем об землю і ловить його, затримуючи гру понад 6 с.

Футболіст грає грубо, якщо навмисне травмує суперника або має намір це зробити.

Атака "підкатом", виконана з різних боків, вважається правиль­ною, коли бутс гравця, торкнувшись землі, зіткнувся безпосередньо з м'ячем. За неправильно виконаний "підкат" гравець карається штрафним ударом.

Атака тулубом проведена правильно, якщо виконана:

а) плечем в плече;

б) не неочікуваним і не небезпечним способом;

в) на ігровій відстані (не понад 2 м від м'яча);

г) з наміром заволодіти м'ячем.

Атака проведена правильно, якщо хоча б одна нога нападаючого гравця контактує із землею. Можна атакувати, штовхаючи плечем в лопат­ку суперника, якщо той затулив м'яч, повернувшись до атакуючого спиною.

Випадкове зіткнення м'яча з рукою не карається. Використання рук для прикриття обличчя та інших вразливих місць тіла від сильно і неочікувано пробитих м'ячів з близької відстані, від яких ухилитися неможливо, вважа­ється ненавмисною грою. Некоректною є навмисна гра рукою з метою при­пинити атаку суперника, вона карається попередженням, а у випадку зриву гольової ситуації — усуненням з поля.

Коли головна мета гравця заволодіти м'ячем, а вибір способу гри загроз­ливий для суперника або й самого гравця, вважають, що він грає небезпечно.

Ризикованою є і така гра, коли суперник перебуває на відстані до 2 м від м'яча, але:

а) ногу підносить дуже високо (вище стегна суперника);

б) дуже низько нахиляє голову (нижче стегна суперника);

в) виконує удар "ножицями", коли поруч перебуває суперник;

г) під час стрибка виносить ногу вбік суперника;

д) занадто високо піднімає коліно;

є) м'яч атакує прямою ногою вперед;

є) вибиває або намагається вибити м'яч з рук воротаря ногою чи голо­вою;

ж) виставленою ногою заважає воротареві вибити м'яч.

В межах штрафного майданчика воротаря атакують так, як і всіх інших гравців, а в межах воротарського майданчика — тільки тоді, коли він не тримає м'яч в руках, а його ноги — на землі (тобто, коли ще не цілком оволодів м'ячем).

Гравці, які не відходять на встановлену від м'яча відстань під час пробиття вільних, штрафних ударів, одержують попередження (жовту картку).

Неспортивною поведінкою гравця на полі є:

1. Відмова виконати початковий удар, відновити гру або пробити штрафний удар,

2. Повторно неправильно виконаний початковий удар або відновлення гри після свистка судді.

3. Відмова воротаря захищати ворота під час пробиття штрафного удару.

4. Затримка м'яча або кидання в гравця будь-які предмети.

5. Навмисне неправильне виконання удару.

6. Воротар з м'ячем в руках випустив м'яч на землю і ловить йот повторно, після ловлі затримує м'яч в руках понад 5 — 6 с, за що повинен бути покараним вільним ударом з місця порушення.

Гравця усувають з поля, якщо він:

1. Після попередження повторно зробив порушення, яке карається но­вим попередженням.

2. Самовільно покинув поле, демонструючи незадоволення рішенням судді.

3. Бурхливо протестує проти рішень судді, використовуючи вульгарні вислови.

4. Навмисне ударяє або намагається вдарити суперника чи партнера по команді.

Гравець усувається з поля й за інші дії, які суддя кваліфікує як неспортивну поведінку.

Гравцеві, якого усувають з поля, суддя показує червону картку. Якщо той не покидає поля, суддя припиняє змагання. Покараний гравець не може брати участі в наступних іграх, поки його поведінку не розгляне колектив та Федерація футболу, яка дискваліфікує винуватця на передбачений положенням змагань термін. Щоб не користуватися правилом на користь винного, суддя карні санкції може застосувати після закінчення ігрового епізоду.

(Вільний та штрафний удари (правило XIII)

Вільний удар

ІВільний удар здійснюється з місця порушення правил гри. Гол, забитий з вільного удару, зараховується тільки тоді, коли м'яч потрапляє у ворота після дотику іншого гравця будь-якої команди. Гравець, який виконував удар, не має права торкнутися м'яча вдруге, доки того не зробить інший футболіст. Якщо вільний удар пробивається зі штрафного майданчика, то всі гравці команди суперника мають перебувати за його межами і на відстані не ближче, ніж 9,15 м від м'яча. М'яч вважається у грі, коли покине межі штрафного майданчика. Якщо ці вимоги гравцями порушуються, удар потрібно повторити. Коли вільний удар виконується з-за штрафного майданчика, гравці команди, яка захищається, зобов'язані перебувати від м'яча на відстані не ближче, ніж 9,15 м. Під час виконання вільного удару нерухомий м'яч розігрується через іншого гравця будь-якої команди. Вільний удар із воротарського майданчика пробивають довільно, з будь-якого місця тієї половини, де гравець порушив правила.

Про виконання вільного удару суддя сигналізує, піднявши руку вгору і тримаючи її доти, доки не буде здійснено удар та інший гравець не торкнеться м'яча або доки м'яч не вийде за межі поля. Якщо гравці команди, до якої спрямовано вільний удар, не відходять від м'яча на встановлену правилами гри відстань, вони мають бути покарані.

Вільний удар виконується за провину, зроблену гравцем, коли м'яч перебуває у грі. Однак, бувають випадки, коли м'яч десь в іншому місці. Суддя може дозволити здійснити вільний удар і без свистка. Невикористана вимога відстані від м'яча не може бути причиною повторення удару.

Коли гравець вимагає відсунути гравців суперника на відстань вимог правил гри, це мусить зробити суддя і тільки після того дати дозвіл на вико­нання удару. Якщо гравці команди, яка захищається, не відходять на встанов­лену відстань, суддя попереджає одного із них за неспортивну поведінку, а удар повторюють. Коли гравець пробиває вільний удар з-поза меж штрафного майданчика в свої ворота, тоді призначається кутовий удар (якщо до м'яча ніхто не доторкнувся), а коли такого удару по ворогах завдає футболіст команди суперників, м'яч вводиться в гру ударом від воріт.

Штрафний удар

М'яч, забитий безпосередньо у ворота покараної команди при штрафно­му ударі, зараховується.

Під час виконання гравцем штрафного удару зі свого штрафного май­данчика, всі гравці протилежної команди мають бути за межами цього май­данчика на відстані 9,15 м від м'яча доти, доки м'яч не покине його межі. Після удару м'яч увійде в гру після того, як опиниться за межами штрафно­го майданчика.

Воротар не може торкатися м'яча руками, якщо до нього останнім до­торкнувся гравець команди, до якої належить воротар. Якщо м'яч безпосе­редньо після штрафного удару не покине межі штрафного майданчика, удар повторюється.

Якщо штрафний удар виконується з-поза меж штрафного майданчик;і, всі гравці протилежної команди мусять перебувати на відстані 9,15 м від м'яча доти, доки він увійде у гру. Такої відстані не дотримуються тільки у випадках, якщо доводиться розташовуватися на лінії воріт (між стояками).

Якщо будь-хто із гравців протилежної команди увійде до штрафного май­данчика до удару або опиниться ближче до м'яча, ніж 9,15 м, суддя затримує виконання удару доти, доки всі умови цього правила не будуть виконані.

Під час виконання штрафного удару м'яч лежить нерухомо. Гравець, виконавши удар, не торкається його повторно доти, доки цього не зробить хтось інший.

Визначаючи місце виконання штрафного удару, дотримуються таких умов:

1. Будь-який штрафний удар, призначений за порушення, скоєні гравцями команди, яка атакувала в межах воротарського майданчика, вико­нується з будь-якого місця тієї половини воротарського майданчика, де мало місце порушення.

2. Якщо гравець, виконуючи штрафний удар, торкнеться м'яча повтор­но раніше від інших гравців, то протилежна команда здобуде право на виконання вільного удару з місця, де відбувся повторний дотик.

3. Гравець, який навмисне не відходить на визначену відстань під час ви­конання штрафного удару, одержує попередження, а якщо неодноразо­во допускає це порушення — усувається з поля. Будь-яка спроба зава­дити виконанню штрафного удару сприймається суддею, як недисциплінована поведінка (як і вистрибування, розмахування руками, щоб відвернути увагу суперника), за що порушник одержує попередження.

11-метровий штрафний удар (правило XIV)

Якщо футболіст порушив правила гри в межах свого штрафного майданчика, команда суперників отримує право на виконання 1І-метрового удару.

Всі гравці, крім воротаря, і той, що виконує удар з 11-метрової позначки, перебувають за межами штрафного майданчика на відстані 9,15 м від м'яча. Воротар перед і під час удару може пересуватися по лінії воріт (між бічними стояками). Удар спрямовано вперед, але можна і розігріті м'яч з одним із партнерів, тільки не назад а вбік. М'яч, забитий у ворота безпосередньо із штрафного удару, зараховується.

Для виконання 11-метрового штрафного удару час першої чи другої половини гри подовжується. Якщо 11-метровий удар виконується за подовженого часу (в першій або другій половині) і м'яч після торкання воротарем руками влітає у ворота, гол зараховується.

За кожне порушення цих правил гри футболістами команди, що захищається, у разі якщо гол не забито, удар повторюється. Коли ці правила порушує гравець команди, що атакує, крім виконавця удару, забитий гол не зараховується, а удар повторюється.

Коли виконувати удар перешкоджають гравці команди суперників, її повторюють.

Якщо після подачі свистка суддя виявив будь-які порушення правил розташуванні гравців, він дає можливість виконати удар. Залежно від того забито гол чи ні, суддя вирішує, чи порушення мало місце з боку гравця команди, що атакує або захищається, зараховує гол або призначає повторне виконання удару.

Під час виконання штрафного удару воротар стоїть обличчям до поля, м'яч нерухомий. Суддя має бачити, хто із гравців здійснюватиме удар.

У випадках передачі м'яча назад під час виконання 11-метрового удару суддя попереджає гравця, а гру поновлюють вільним ударом гравці команди суперниці.

Перед виконанням 11-метрового штрафного удару, воротаря можна замінити польовим гравцем, але про це слід повідомити суддю, гравець, який замінятиме воротаря мусить змінити одяг. Якщо воротар відмовиться захищати ворота під час 11-метрового штрафного удару, суддя його попереджає, а після повторної відмови усуває з поля. Іншого воротаря (замість того, якого усунуто з поля) призначає капітан команди. Коли ж призначений капітаном гравець відмовляється захищати ворота, суддя оголошує закінчення гри.

Під час виконання штрафних ударів з-поза меж штрафного майданчика всі гравці команди, яка захищається, розташовуються на відстані 9,15 від м'яча.