13.Охарактеризуйте основні напрямки регуляторної політики держави

До основних напрямків відносять:

1.Державні замовлення – це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній договірній основі складу та обсягів товару, робіт і послуг необхідних для забезпечення пріоритетів державних потреб.

2.Ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує права ліцензіата на провадження зазначеного виду госп-ої діяльності протягом визначеного строку в разі його встановлення Кабміном за умови виконання ліцензійних умов.

3.Торговий патент – державне свідоцтво, яке посвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування, ведеться відповідним органом.

4.Сертифікація – діяльність вповноважених органів з підтвердження відповідності товару, роботи або послуг з обов’язковими вимогами стандартизації і видачі документів відповідності.

5.Стандартизація – це діяльність, що полягає у встановленні положень загального і багаторазового застосування, щодо наявних завдань з метою досягнення в оптимізації продукції в певній сфері, результат якої є підвищення ступеня відповідної продукції, принципи усунення бар’єрів у торгівлі і сприяння науково-технічного співробітництва.

6.Державне регулювання цін і тарифів – засіб досягнення певних соціально-економічних цілей політики держави.

7.Спеціальні інвестиційні пільги: - інвес-ний новіаційний податковий кредит; - інвестиції об’єктів інфраструктури; - пільги з енергозбереження; - податкові пільги (переваги які надаються певним платникам можливість не сплачувати податок); - дотація (доплата з державного б’юджету); - компенсації (відшкодування збитків); - субсидії (фінансові або інвестиційні підтримки державними органами).

14.Поняття ресурсів, факторів виробництва,які використовують п-тва. Виробництво – це процес створення матеріал.благ. Марксиська теорія виділяє: 1.Особистий фактор- трудові колективи, люди зайняті сусп.корисною працею в галузі матеріального і не матеріального виробництва; 2.Речовий фактор- усі засоби виробництва, сукупність предметів і засобів праці, які викор.у сусп. Виробництві для ств. матеріальних благ. Робоча сила –це здатність людини до праці, сукуп.із розумових здібностей і проф.навичок що вик. в процесі створ. матеріал. і духовних благ. Чотири групи факторів виробництва: земля, праця, капітал, підприємницькі здібності, інформація. Земля – це природ. рес. що використ. У виробничих процесах та в різних аспектах. Праця- це свідома дільність людини спрямована на створення необхідних для задоволення особистих і сусп. Потреб, мат.і духовних благ. Капітал-це товари тривалого використання, вироблені для виробництва іншого товару. Підприємницькі здібності-це особливий вид людського капіталу який передбач.використання ініціативи винахідливості та ризику в організації виробництва.

15.Роль і необхідність землі як фактору виробництва.Земля є одночасно операційним базисом виробництва, сховище прир.рес. природною основою с\г виробництва. З врахуванням фізико-біолог. властивостей землі, які відображу. в ЗК, декларовані різні способи викор.землі:землі с/г признач.; зем. житл.забудов.; зем.природ-охорон.признач.; зем. оздоровч.признач.; зем.рекреац.признач.; зем.Історико-культ.призн.; зем.лісового фонду,водного фонду, промисловості, трансорту,енергетики,зв’язку і оборони. Обмеженість земель зумовлює рац.викор.їхньоїприрод.родючості, поліпшення стану природ. об’єктів викор. інтенсивних технологій які забезпеч. продуктивність господарювання і подальшого викор.землі.