Концепція самоактуалізації особистості за а. Маслоу.

Американський психолог А. Маслоу, один з засновників гуманістичної теорії особистості, головною характеристикою особистості вважав потяг до самоактуалізації, самовираження, розкриття тенденцій до творчості та любові, в основі яких лежить гуманістична потреба приносити людям добро. Він стверджував, що людині, як і тварині, не властиві природжені інстинкти жорстокості й агресії, як вважав З. Фрейд. Навпаки, в людях закладений інстинкт збереження своєї популяції, що змушує їх допомагати одне одному. Потреба в самоактуалізації своїх можливостей і здібностей властива здоровій людині, а найбільшою мірою — видатним людям. Ядро особистості утворюють гуманістичні потреби в добрі, моральності, доброзичливості, з якими народжується людина і які вона може реалізувати в певних умовах.

Даний підхід А. Маслоу використовував у своїй теорії самоактуалізації. Джерелом психічного розвитку особистості він вважав її прагнення до самоактуалізації — якомога повного вияву своїх можливостей. Це прагнення ґрунтується на потребі в самоактуалізації — «вершині» в ієрархії потреб людини.

Ієрархія потреб особистості:

1. фізіологічні потреби — нижчі, керовані органами тіла, такі потреби, як дихання, харчові, сексуальні, відпочинок;

2. потреба в безпеці — прагнення матеріальної надійності, здоров’я, забезпеченості в старості, життєвої стабільності;

3. потреба у любові, прихильності, прийнятті, визнанні та оцінці;

4. потреба в самоповазі;

5. потреба в самоактуалізації — в розвитку особистості, реалізації здібностей та талантів, в осмисленні свого призначення в світі.

Якщо людина прагне зрозуміти сенс свого життя, максимально повно реалізувати себе, свої здібності, вона поступово переходить на вищий щабель свого саморозвитку.

Психологічна концепція к. Юнга

Психіка людини, на думку відомого вченого К. Юнга, це взаємодія свідомого і безсвідомого при безперервному обміні енергією між ними. Несвідоме — не звалище витіснених бажань. К. Юнг вважав його творчим, розумним принципом, який пов’язує людину зі всім людством, природою, космосом. Психіка — відкрита енергетична система.

В процесі розвитку людина може долати вузькі межі «Его» індивідуального безсвідомого та з’єднуватися з вищим «Я», сумірним всьому людству і космосу. Колективне несвідоме — спільне для всього людства і є проявом творчої космічної сили.

В центрі трансперсональних теорій — «психології за межами свідомості» — так звані «змінені стани свідомості», переживання яких може привести до зміни фундаментальних цінностей, духовного переродження і формування цілісності особистості.

Трансперсональні теорії — це моделі людської психіки, в яких визнається значимість духовного і космічного вимірів і можливостей для еволюції свідомості. Людська психіка суміcна зі Всесвітом і всім існуючим.

Психологічна структура особистості за Максименко С.Д., Жигайло Н.І.

Чинники саморегуляції особистості

Воля — система саморегуляції особистості через чинник совісті (сумління).

Совість (сумління) — усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; голос Божий в душі людини; мірило моральності наших вчинків; останній закон в душі людини перед самим вчинком.

Віра — сприйняття людиною фактів як істинних на основі внутрішнього, суб’єктивного переконання, що не потребує більш ніяких доказів. Це сильна інтелектуальна згода із чимось на підставі твердження іншої особи, чий авторитет людина визнає, оскільки вона бачить, що ця особа варта довіри. Доказ речей невидимих; запорука успіху.