Тема 2. Дослідження індивідуальних особливостей особистості та міжособистісних взаємин в соціальних групах.
1. Поняття про особистість та її структуру.
2. Структура особистості за З. Фрейдом
3. Концепція самоактуалізації особистості за А. Маслоу.
4. Психологічна концепція К. Юнга
5. Психологічна структура особистості за Максименко С.Д., Жигайло Н.І.
6. Соціалізація особистості.
Ключові поняття теми: індивід, особистість, індивідуальність, спрямованість особистості, потреби, мотиви, переконання, ідеали, інтереси, звички, світогляд, пізнавальні-психічні процеси, емоційно-вольові психічні процеси, психічні стани, психічні властивості, психічна діяльність, установки, воля, совість; віра, група, реальна група, умовна група, референтна група, офіційна група, неофіційна група, колектив, конформізм, статус, лідер, внутрішньогрупова диференціація, зірки, ізольовані, соціометрична матриця, соціалізація особистості, онтогенез, розвиток, формування, дозрівання, становлення, віковий період (вік), сензитивний період, кризовий період, провідна діяльність, пренатальний період, постнатальний період, немовля, малюк, дошкільник, підліток, юнак, молодість, зрілість, старість, геронтологія.
Поняття про особистість та її структуру.
Особистість - це свідомий індивід з індивідуально виявленими своєрідними розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями.
Одним з найяскравіших боків особистості є її індивідуальність, під якою розуміють своєрідне, неповторне сполучення таких психологічних особливостей людини як характер, темперамент, особливості перебігу психічних процесів (сприймання, пам'яті, мислення, мовлення, почуттів, волі), особливості її мотиваційної сфери, спрямованості.
Поняття «особистість» багатопланове і багатогранне. Особистість є предметом вивчення багатьох наук. Кожна наука вивчає особистість в своєму специфічному аспекті.
Для психологічного аналізу особистості потрібно чітко розмежувати поняття: «людина», «індивід», «особистість»,«індивідуальність».
Найбільш загальним (філософське визначення) є поняття «людина».
Людина — біосоціальна істота, яка володіє членороздільною мовою, свідомістю, вищими психічними функціями (абстрактно-логічне мислення, логічна пам’ять та ін.), здатна створювати знаряддя праці та використовувати їх в процесі суспільної праці.
.
Структура особистості за з. Фрейдом
Психіка людини складається з 3-х компонентів, рівнів: «Воно», «Я», «Над–Я».
«Воно» (id) — несвідома частина психіки, яка містить у собі біологічні вроджені інстинктивні потяги (сексуальні). «Воно» насичено сексуальною енергією «лібідо».
«Я» (ego) — свідомість, розумна, раціональна частина психіки. «Я» формується під впливом суспільства, яке висуває свої вимоги до людини. Тому «Я» підпорядковується «принципу реальності».
«Над–Я» (super-ego) — слугує носієм моральних стандартів, це та частина особистості, яка виконує роль судді, критика, цензора, совісті.
Індивід — приналежність до людського роду; біологічний організм; носій загальних спадкових якостей біологічного виду, людина. Представник людського роду — homo sapiens. Будь-яка людина — індивід, незалежно від рівня її фізичного і психічного здоров’я. (Наприклад: мауглі, психічно хворий).
Особистість — свідомий індивід, який займає певне місце в суспільстві і виконує певні функції — продукт людського розуму. Особистістю ми стаємо під впливом суспільства, виховання, навчання, взаємодії, спілкування тощо.
Індивідуальність — неповторна своєрідність психіки кожної людини (характер, темперамент, здібності, особливості протікання психічних процесів, сукупність почуттів тощо), що утворюють її неповторність, відмінність від інших людей.