
- •Тема 1. Методи психології
- •Формалізована структура змісту теми
- •1. Головні методи психології: спостереження, експеримент.
- •Бланк для фіксації результатів спостереження
- •2. Додаткові методи; тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка
- •3. Головні вимоги до методів психології
- •Теми рефератів
- •Література
- •Тема 2. Дослідження індивідуальних особливостей особистості та міжособистісних взаємин в соціальних групах.
- •Поняття про особистість та її структуру.
- •Структура особистості за з. Фрейдом
- •Концепція самоактуалізації особистості за а. Маслоу.
- •Психологічна концепція к. Юнга
- •Поняття духовної особистості
- •Авторська модель духовного становлення особистості в юнацькому віці
- •Соціалізація особистості
- •I. Пренатальний період (Від моменту зачаття до народження)
- •II. Немовля (постнатальний період)
- •Психологія новонародженого
- •III. Малюк (від 1 до 3 років)
- •IV. Дошкільник (3–6 років)
- •V. Молодший школяр (6 (7)–9 (10) років)
- •VII. Юнацький вік (16 (17)–21 рік)
- •Періодизація вікового розвитку
- •3. Типологія особистості (за Юнгом)
- •Інструкція
- •4. Діагностика міжособистісних взаємин в групі.
- •Обробка результатів
- •Теми для рефератів
- •Література
- •Тема 3. Індивідуально-психологічні особливості особистості (темперамент, характер, здібності, інтелект)
- •Темперамент
- •1. Поняття про темперамент.
- •2. Головні властивості та різновиди темпераменту.
- •3. Формалізована структура змісту теми
- •Обробка результатів
- •Література
- •Характер
- •1. Поняття про характер.
- •2.Головні властивості та різновиди характеру.
- •Формалізована структура змісту теми
- •Результати
- •Анкета до тесту к. Леонгарда-н. Шмішека
- •Ключова таблиця до питальника:
- •Література
- •III. Здібності
- •1.Поняття про здібності.
- •2.Головні властивості та різновиди здібностей.
- •IV.Інтелект.
- •1.Поняття про інтелект.
- •2.Головні властивості та різновиди інтелекту.
- •Тема 4. Дослідження пізнавальних психічних процесів: пам’яті, мислення, уяви та уваги. Дослідження пізнавальних психічних процесів:відчуття,сприймання , мислення, уяви, уваги та пам’яті
- •I.Відчуття
- •Відчуття
- •Формалізована структура змісту теми відчуття
- •Формалізована структура змісту теми
- •IV.Уява
- •Формалізована структура
- •1)Зосередженість уваги
- •2)Стійкість 3)переключення 4)розподіл 5)обсяг.
- •Контрольні питання
- •Методика для вивчення уваги «коректурна проба»
- •Контрольні питання
- •Завдання та проблемні ситуації
- •Література
- •Тема 5. Дослідження принципів спілкування
- •1. Поняття про спілкування та його функції.
- •Формалізована структура змісту теми
- •2. Методика “Ваш стиль спілкування”.
- •3.Методика “Рівень комунікативного контролю
- •Література
- •Рекомендована література
Методика для вивчення уваги «коректурна проба»
(Буквснний варіант)
Досліджуваним пред'являється бланк з різними буквами в кількості 40 рядків по 40 букв в кожному. Досліджувані повинні в кожному ряді викреслювати певну букву, яка стоїть першою. Робота проводиться на час з вимогою максимальної точності. Час роботи - 5 хв.
ІНСТРУКЦІЯ:
На бланку з буквами відкресліть перший ряд букв. Ваше завдання полягає в тому, щоб, переглядаючи ряди букв зліва направо, викреслювати такі ж букви, як і перші. Працювати потрібно швидко і точно. Час роботи - 5 хв.
Приклад:
ЕКРНСОАРВНЕСАРКВРЕ
Об'єм уваги оцінюється за кількістю букв, що продивився досліджуваний, концентрація - по кількості зроблених помилок. Таким чином, за допомогою даної методики оцінюються 2 показники. Норма об'єму уваги - 850 знаків і більше, концентрація - 5 помилок і менше. Методика зручна для використання.
Теми для рефератів
1.Індивідуальні особливості мислительної діяльності.
2.Мрія – особливий вид уяви.
Контрольні питання
У чому полягають специфічні особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності?
У чому виявляється істотна відмінність абстрактного пізнання дійсності від чуттєвого?
У чому полягає особливість опосередкованого способу пізнання дійсності?
Що характеризує істотні ознаки предметів та явищ, які є об'єктом мисленого пізнання?
Охарактеризуйте головні мислительні операції.
Що є кінцевим продуктом мисленого пізнання дійсності?
У чому полягає специфічність відображення дійсності в процесах уяви?
Чим зумовлена діяльність людської уяви?
Від чого залежить багатство створюваних людиною образів уяви?
У чому полягає принципова різниця образів репродуктивної та продуктивної уяви?
Альтернативно-тестові завдання
Чи достатньо буде, характеризуючи мислення, вказати на такі його ознаки: це спосіб опосередкованого та узагальненого відображення внутрішніх властивостей об'єктів та явищ дійсності?
Чи є соціальна природа мислення необхідною умовою його розвитку?
Чи всі мислительні операції перелічені: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація?
Чи достатньою є така характеристика мислительної операції аналізу: аналіз — це розкладання цілого на частини?
Чи достатньою є така характеристика мислительної операції синтезу: синтез — це об'єднання в ціле елементів, виокремлених в об'єкті в процесі аналізу?
Чи згодні ви з твердженням, що без уяви неможлива будь-яка практична діяльність людини?
Чи завжди уява включається в процес мислительної діяльності?
Чи є принципова різниця між уявленнями творчої уяви та галюцинаціями?
Чи згодні ви з твердженням, що продуктом мислительної діяльності можуть бути лише поняття?
Завдання та проблемні ситуації
У чому виявляється принципова відмінність мислення людини та "мислення машини"? Наведіть аргументи, які б переконливо доводили таку відмінність.
2 . Про які якості розуму йдеться в наведеному описанні: "Він мав ґрунтовні знання в царині як соціальних, так і природничій наук, і вмів цими знаннями чудово користуватися. У досліджуваних явищах він прагнув віднайти їхню сутність, з'ясувати головні причини, зв'язки. Відкидаючи будь-які шаблони, при аналізі нових фактів умів бачити їх з нового боку й не боявся критично оцінити свої попередні погляди Іноді він припускався помилок, але вмів усувати їх згодом”.
3. Поясніть, чому деякі люди, неосвічені в медицині, прочитавши опис того чи іншого захворювання, схильні уявляти, що й вони захворіли саме на цю хворобу, що й у них виявляються симптоми цієї хвороби.