
- •Тема 1. Методи психології
- •Формалізована структура змісту теми
- •1. Головні методи психології: спостереження, експеримент.
- •Бланк для фіксації результатів спостереження
- •2. Додаткові методи; тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка
- •3. Головні вимоги до методів психології
- •Теми рефератів
- •Література
- •Тема 2. Дослідження індивідуальних особливостей особистості та міжособистісних взаємин в соціальних групах.
- •Поняття про особистість та її структуру.
- •Структура особистості за з. Фрейдом
- •Концепція самоактуалізації особистості за а. Маслоу.
- •Психологічна концепція к. Юнга
- •Поняття духовної особистості
- •Авторська модель духовного становлення особистості в юнацькому віці
- •Соціалізація особистості
- •I. Пренатальний період (Від моменту зачаття до народження)
- •II. Немовля (постнатальний період)
- •Психологія новонародженого
- •III. Малюк (від 1 до 3 років)
- •IV. Дошкільник (3–6 років)
- •V. Молодший школяр (6 (7)–9 (10) років)
- •VII. Юнацький вік (16 (17)–21 рік)
- •Періодизація вікового розвитку
- •3. Типологія особистості (за Юнгом)
- •Інструкція
- •4. Діагностика міжособистісних взаємин в групі.
- •Обробка результатів
- •Теми для рефератів
- •Література
- •Тема 3. Індивідуально-психологічні особливості особистості (темперамент, характер, здібності, інтелект)
- •Темперамент
- •1. Поняття про темперамент.
- •2. Головні властивості та різновиди темпераменту.
- •3. Формалізована структура змісту теми
- •Обробка результатів
- •Література
- •Характер
- •1. Поняття про характер.
- •2.Головні властивості та різновиди характеру.
- •Формалізована структура змісту теми
- •Результати
- •Анкета до тесту к. Леонгарда-н. Шмішека
- •Ключова таблиця до питальника:
- •Література
- •III. Здібності
- •1.Поняття про здібності.
- •2.Головні властивості та різновиди здібностей.
- •IV.Інтелект.
- •1.Поняття про інтелект.
- •2.Головні властивості та різновиди інтелекту.
- •Тема 4. Дослідження пізнавальних психічних процесів: пам’яті, мислення, уяви та уваги. Дослідження пізнавальних психічних процесів:відчуття,сприймання , мислення, уяви, уваги та пам’яті
- •I.Відчуття
- •Відчуття
- •Формалізована структура змісту теми відчуття
- •Формалізована структура змісту теми
- •IV.Уява
- •Формалізована структура
- •1)Зосередженість уваги
- •2)Стійкість 3)переключення 4)розподіл 5)обсяг.
- •Контрольні питання
- •Методика для вивчення уваги «коректурна проба»
- •Контрольні питання
- •Завдання та проблемні ситуації
- •Література
- •Тема 5. Дослідження принципів спілкування
- •1. Поняття про спілкування та його функції.
- •Формалізована структура змісту теми
- •2. Методика “Ваш стиль спілкування”.
- •3.Методика “Рівень комунікативного контролю
- •Література
- •Рекомендована література
Формалізована структура змісту теми
Запитання для самостійної роботи
1.Який психічний процес називається сприйманням?
2.У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням і відчуттям?
3.Охарактеризуйте загальні властивості сприймань.
4.Що таке структурність сприймання та який її механізм?
5.Що таке константність сприймання та який її механізм?
6.Як виявляється апперцепція у процесах сприймання?
7.Який вплив на сприймання може справляти попередній досвід?
8.Які чинники визначають об’єктивні умови сприймання?
9.Які чинники визначають суб’єктивні умови сприймання?
10.Що таке спостереження?
Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю
1.Чи погодитеся ви з думкою, що відмінності між сприйманням і відчуття зводяться переважно до кількісних характеристик результату відображення? 2. Чи можна визначити процес сприймання як синтез відчуттів? 3. Чи всі основні властивості сприймань перелічено: предметність, цілісність, структурність, осмисленість, константність? 4. Чи завжди апперцепція позитивно впливає на процес сприймання об’єктів? 5. Чи можлива структурність сприймання без його осмисленості? 6. Чи можна стверджувати, що осмисленість сприймання зумовлена виключно такою його властивістю, як предметність? 7. Чи є константність сприймання об’єктивно детермінованим явищем? 8. Чи погодитеся ви з твердженням, що акт сприймання — це завжди аналітико-синтетичний процес? 9. Чи завжди у сприйманні просторових характеристик об’єктів бере участь кінестетичний аналізатор?
ІІІ.Мислення
Ключові поняття теми: Мислення, аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація, судження, умовивід, поняття, проблемна ситуація, завдання, гіпотеза, наочно-дійове мислення, наочно образне мислення,словесно-логічне мислення.
1) Поняття про мислення 2) Головні властивості та різновиди мислення
3) Формалізована структура змісту теми мислення
Мислення — це процес опосередкованого й узагальненого відобра-ження людиною предметів та явищ об’єктивної дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях.
Опосередковане відображення в психіці людини здійснюється завдяки розумовим діям.
Розумові дії — це дії з об’єктами, відображеними в образах, уявленнях і поняттях про них. Ці дії відбуваються подумки за допомогою мовлення.
У розумових діях можна виокремити їх основні процеси: -порівняння
- аналіз
-синтез
-абстрагування
-узагальнення
-класифікація
-систематизація.
Порівняння - важлива мислительна операція. За її допомогою пізнаються схожі та відмінні ознаки та властивості об'єктів.
Аналіз являє собою мисленне розчленування об'єктів свідомості, виокремлення в них їхніх частин, боків, аспектів, елементів, ознак і властивостей.
Синтез - це мисленне об'єднання окремих частин, боків, аспектів, елементів, ознак і властивостей об'єктів в єдине якісно нове ціле.
Абстрагування - мислене виокремлення даних ознак і властивостей предметів від інших їхніх рис і від самих предметів, яким вони властиві.
Узагальнення - це продовження і поглиблення синтезуючої діяльності мозку за допомогою слова.
Розуміння — це складна аналітико-синтетична діяльність мозку,спрямована на розкриття внутрішньої сутності об’єктів, на усвідомлення зв’язків,відносин, залежностей, які в ній відображуються. Результати процесу мислення (думки) існують у формі :суджень, міркувань, умовиводів і понять.
Розрізняють три головних різновиди мислення: наочно-дійове, наочно-образне та абстрактне.
Індивідуальними властивостями мислення є його самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість.
Формалізована структура теми
Запитання для самостійної роботи
1. У чому полягають специфічні особливості мислення як вищої форми пізнавальної діяльності?
2. У чому виявляється істотна відмінність абстрактного пізнання дійсності від чуттєвого?
3. У чому полягає особливість опосередкованого способу пізнання дійсності?
4. Що характеризує істотні ознаки предметів та явищ, які є об’єктом пізнання мислення?
5. Охарактеризуйте основні розумові операції.
6. Що є кінцевим продуктом розумового пізнання дійсності?
7. У чому полягає відмінність понять від уявлень як форм пізнання дійсності?
8. Як співвідносяться проблемна ситуація та розумове завдання?
9. Наведіть основні етапи процесу розв’язання розумового завдання.
10. За якими принципами мислення можна поділити на види?
Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю
Чи достатньо, характеризуючи мислення, вказати на такі його ознаки: це спосіб опосередкованого та узагальненого відображення внутрішніх властивостей об’єктів та явищ дійсності?
2. Чи є соціальна природа мислення необхідною умовою його розвитку?
3. Чи всі розумові операції перелічено: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація?
4. Чи достатньою є така характеристика розумової операції аналізу: аналіз —це розкладання цілого на частини?
5. Чи достатньою є така характеристика розумової операції синтезу: синтез — це об’єднання в ціле елементів, виокремлених в об’єкті у процесі аналізу?
6. Чи згодні ви з твердженням, що продуктом розумової діяльності можуть бути лише поняття?
7. Чи згодні ви з твердженням, що в поняттях як формі мислення найповніше відображуються всі властивості та якості об’єктів?
8. Чи вважаєте ви, що поняття “завдання” іноді може бути ширшим, ніж поняття “проблемна ситуація”?
9. Чи правильно названі форми мислення: наочно-дійове, наочнообразне,словесно-логічне, поняттєве?