Література

1. Психологія / За ред. Г.С.Костюка. — Київ: Радянська школа, 1968.

2. Общая психология / Под ред. А.В.Петровского. — М.: Просвещение, 1977.

3. Немов Р.С. Психология. —М.: Просвещение, 1995.

4. Белоус В.В. К исследованию влияния типов темперамента на эффективность индивидуальной й совместной деятельности // Вопросы психологии. — 1986 —№3.

5. Белоус В.В. Темперамент й деятельность: Учебное пособие. — Пятигорск, 1990.

6. Мерлин В.С. Очерк теории темперамента. — М., 1964.

7. Небылицын В.Д. Основные свойства нервной системи человека. — М.: Просвещение, 1966.

8. Психология индивидуальных различий: Тексты. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982.

9. Русалов В.М. О природе темперамента и его месте в структуре инди­видуальных свойств человека // Вопросы психологии. — 1985. — N 11.

10. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. — М.: 1982.

11. Теплов Б.М. Психология индивидуальных различий. — М.: Педагогика, 1985.

12. Хрестоматия по психологии. — М.; Просвещение, 1977.

2. Характер

1. Поняття про характер.

2. Головні властивості та різновиди характеру.

3. Формалізована структура змісту теми: «Характер».

Ключові поняття теми: характер, структура характеру, тип характеру, акцентуація характеру, риси характеру, моральні риси, вольові, емоційні, інтелектуальні, повнота характеру, цілісність характеру, визначеність характеру, сила характеру.

1. Поняття про характер.

Характер - це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, в ставленні до колективу, до інших людей, праці, навколишньої діяльності та самої себе.

2.Головні властивості та різновиди характеру.

У структурі характеру виокремлюють такі його компоненти:

1. спрямованість 2. переконання, 3. розумові риси 4. емоції 5. воля

6. темперамент 7. повнота 8. цілісність 9. визначеність 10.сила

Спрямованість є провідною в структурі характеру особистості. Вона виявляється у вибірковому оцінному ставленні до вчинків і діяльності людей і до самої себе.

Переконання - знання, ідеї, погляди, що є мотивами поведінки людини, стають рисами її характеру й визначають ставлення до дійсності, вчинки, поведінку.

Розумові риси характеру виявляються в розсудливості, спостережливості, поміркованості.

Емоції стають підґрунтям таких рис характеру, як гарячковість, запальність, надмірна або вдавна співчутливість, всепрощення або брутельність, грубість, товстошкірість, нечутливість до страждань інших, нездатність співпереживати.

Воля в структурі характеру зумовлює його силу, твердість. Отже, воля являє собою стрижневий компонент сформованого характеру.

Темперамент у структурі характеру є динамічною формою його прояву. Характер - це єдність типологічного та набутого за життя досвіду .

Внутрішня єдність рис характеру визначає його цілісність. Вона виявляється в єдності слова та діла, або в її відсутності у вчинках.

Головні властивості:

Повнота характеру - це всебічний розвиток головних структурних його компонентів - розумових, моральних, емоційно-вольових. Розсудливість вчинків такої людини завжди узгоджена з емоційною врівноваженістю та самовладанням.

Особливо важливою в характері є його визначеність. Твердість і незалежність особистості в її прагненнях і переконаннях, у боротьбі за досягнення окреслених цілей, свідчить про визначеність її характеру.

Сила характеру виявляється в енергійних діях , завзятті та активності в її діяльності, боротьбі за доведення справи до кінця, не зважаючи ні на які перешкоди.

Цілісність характеру - це єдність психічного складу людини, незалежність проявів рис характеру від ситуацій, відсутність розбіжностей у поглядах, єдність слова та діла.