Львівський національний університет
імені Івана Франка
НАТАЛІЯ ЖИГАЙЛО
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до практичних занять
з навчальної дисципліни
„ПСИХОЛОГІЯ ”
Для студентів всіх спеціальностей
економічного факультету
Львів – 2012
Уклала: доктор психологічних наук, професор кафедри менеджменту ЛНУ імені Івана Франка Жигайло Н. І.
Рецензенти: доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту ЛНУ імені Івана Франка Хоронжий А. Г.
кандидат психологічних наук, завідувач кафедри психології управління Львівського державного університету внутрішніх справ Макаренко С. С.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до практичних занять
з навчальної дисципліни
„ПСИХОЛОГІЯ ”
Для студентів всіх спеціальностей
економічного факультету
Львів – 2012
З М І С Т
Стор.
ВСТУП 4
Заняття 1. Методи психології. 5
Заняття 2. Дослідження індивідуальних особливостей особистості та міжособистісних взаємин в соціальних групах 10
Заняття 3. Дослідження темпераменту і характеру 38
Заняття 4. Дослідження пізнавальних психічних процесів:
пам’яті, мислення, уяви та уваги 77
Заняття 5. Дослідження принципів спілкування. 100
Питання до екзамену 108
Рекомендована література 110
В С Т У П
Інтеграція незалежної України у світове співтовариство висуває підвищені вимоги до перебудови всіх сфер суспільного життя, і передусім освітянської сфери як провідного чинника духовного, соціально-економічного та технічного розвитку держави.
Стратегічним напрямом цього процесу є подальша гуманізація вищої освіти як важливого аспекту її оновлення на сучасному етапі розбудови України. Саме цій меті слугує введення у навчальні програми вищих закладів дисципліни “Психологія і педагогіка”. Вона покликана сприяти розширенню кола знань майбутніх фахівців про людську особистість, підвищенню їхньої психологічної культури, допомогти глибше усвідомити свої якості як суб’єкта професійної діяльності, забезпечити формування системи психологічних умінь, на яких грунтується професійна діяльність майбутнього працівника.
Методичні рекомендації до семінарських занять з розділу “Психологія” дають можливість майбутньому економісту глибше засвоїти основи загальних закономірностей виникнення, розвитку та прояву психічних явищ, пізнати свої індивідуальні особливості за допомогою пропонованих методик, а також навчитись методам психологічного дослідження та порадництва.
Знання психології людини, оволодіння психосоматичними кореляціями впливу психіки на стан здоров’я, оволодіння найпростішими методами психологічної діагностики особистості розкриває нові можливості професійної діяльності економіста, що охоплюють психологічну саморегуляцію, різноманітні варіанти індивідуалізації процесу спілкування.
Висока психологічначна культура і професіоналізм майбутнього працівника, уміле спілкування, етична підготовка значною мірою визначаються рівнем психологічної освіти як в теоретичному, так і в практичному контексті.
Тема 1. Методи психології
1. Головні методи психології.
2.Додаткові методи: опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка.
3. Головні вимоги до методів психології.
Ключові поняття теми: метод, принцип об'єктивності, метод інтроспекції, метод спостереження, метод експерименту, метод бесіди, метод тестів, метод соціометрії, метод аналізу продуктів діяльності, метод анкетування, метод узагальнення незалежних характеристик, метод самооцінки, генетичний метод, кількісний аналіз результатів, якісний аналіз результатів.
Формалізована структура змісту теми
Метод — шлях наукового пізнання явищ і процесів об'єктивної дійсності.
1. Головні методи психології: спостереження, експеримент.
Спостереження як метод об'єктивного дослідження широко застосовується в психології, в педагогічній практиці, у соціологічних дослідженнях.
Об'єктом спостереження є поведінка особистості у найрізноманітніших її виявах.
Щоб спостереження набуло наукового характеру, потрібно, щоб воно:
1) було цілеспрямованим, а не випадковим;
2) здійснювалося планомірно й систематично;
3) було забезпечене достатньо широкою інформацією про спостережуване явище;
4) щоб результати спостереження точно фіксувалися.
Наукове спостереження висуває вимоги й до особистих якостей дослідника. Він повинен:
1) бути об'єктивним при фіксації, словесному описанні та класифікації спостережень;
2) володіти собою, щоб його настрій та особисті характерологічні якості не впливали й не позначалися на спостереженні та зроблених висновках;
3) не бути тенденційно упередженим в організації спостереження та очікуванні його наслідків, щоб не зробити безпідставних висновків;
4) не піддаватися першим враженням про піддослідного;
5) не приписувати піддослідному власних якостей і не пояснювати його поведінку з власної позиції.
Спостереження потребує чіткості й точності фіксації його даних. Цього можна досягти, використовуючи бланки (див. таблицю 1.).
Таблиця 1.
Бланк для фіксації результатів спостереження
Дата спостереження |
За яких умов проводилося спостереження |
Що спостерігалося |
Що виявлено в процесі спостереження |
Пояснення даних спостереження |
Експеримент є одним з головних методів психології. Розрізняють лабораторний та природний експерименти. Перший — проводиться в спеціальних психологічних лабораторіях за допомогою відповідної апаратури. Другий — здійснюється за звичайних для піддослідного умов діяльності.
2. Додаткові методи; тест, опитування, бесіда, аналіз продуктів діяльності, узагальнення незалежних характеристик, самооцінка
Тест — це проба, іспит, один із способів психологічної діагностики рівня розвитку психічних процесів та властивостей людини.
Бесіда — це цілеспрямована розмова з піддослідним з метою з'ясування уявлення або розуміння ним явищ природи та суспільства, наукових питань, взаємозалежностей, причин та наслідків, переконань, ідеалів, ідейної спрямованості.
Одним з варіантів бесіди є метод інтерв'ю, який використовується в психологічних та соціологічних дослідженнях. В інтерв'ю виявляються думки, погляди, факти з життя респондента, його ставлення до політичних подій, ситуацій, соціальних явищ тощо.
Анкета — один із способів психологічного опитування. За допомогою анкети досліджуються літературні, мистецькі, спортивні, професійні інтереси та вподобання, мотиви, ставлення до вибору дій, вчинків, різновидів праці, до тих чи інших переживань.
Соціометричне дослідження, або метод вибору, застосовується для з’ясування надання переваги одним членам колективу чи групи перед іншими при виборі керівника, товариша тощо.
Метод аналізу продуктів діяльності. У діяльності людини виявляються її знання, вміння та навички, здібності, уважність і спостережливість, риси характеру. Отже, продукти діяльності дають можливість побачити в них найрізноманітніші психічні якості та властивості особистості, рівень їх розвитку.
Аналіз продуктів діяльності студента може здійснюватися в процесі їх створення. Спостерігаючи цей процес, можна виявити, не тільки його якість, а й динаміку, темп роботи, вправність в дії, ставлення до завдання. Дані спостереження допомагають глибше та всебічно пізнати розумові, емоційні, вольові та характерологічні якості та властивості особистості.
Метод узагальнення незалежних характеристик — це об'єднання та узагальнення даних багатьох спостережень, проведених незалежно одне від одного в різний час, за різних умов та у різноманітних видах діяльності.
Одержані незалежні характеристики узагальнюються в певній системі під певним кутом зору, наприклад: розумові дані особистості, моральна вихованість, дисциплінованість, спрямованість інтересів і здібностей, рівень культурності, темп розвитку тих чи інших якостей особистості.
За допомогою методу самооцінки виявляють рівень здатності особистості оцінювати себе загалом або свої окремі морально-психологічні якості — психічні процеси, стани та властивості.