- •Тема1.Вступ.Державотворча роль мови. Функції мови. Стилі,типи і форми мовлення.
- •2. Нормативні документи про державний статус української мови.
- •3. Мова як генетичний код нації, засіб пізнання, мислення, спілкування, як показник рівня культури людини.
- •4. Функції мови
- •5. Стилі сучасної укр.. Літературної мови.
- •6.Особливості лексики та синтаксичної організації офіційно-ділового стилю.
- •7. Типи мовлення
- •Тема 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови.
- •1. Літературна мова.
- •2. Мовна норма.
- •3. Культура мови.
- •Тема3: Риторика як предмет. Закони і жанри риторики
- •1. Предмет і основні завдання риторики.
- •2. Вимоги до вживання риторичного слова у спортивній сфері. Ораторські уміння і навички у контексті професійної діяльності спортовця
- •3. Закони риторики
- •3.1. Концептуальний закон
- •3.2. Закон моделювання аудиторії
- •3.3. Стратегічний закон
- •3.4. Тактичний закон
- •3.5 Мовленнєвий закон
- •3.6. Закон ефективної комунікації
- •4. Жанри риторики
- •4.1. Академічний жанр
- •4.2. Соціально-побутовий жанр
- •4.3. Лекційно-пропагандистський жанр
- •4.4. Дипломатичний жанр
- •4.5. Військовий жанр
- •4.6. Рекламний жанр
- •Тема 4. Етика ділового спілкування
- •2. Сутність і зміст етики ділового спілкування. Ділове спілкування та його особливості.
- •3. Етичні норми і нормативи. Особливості ділового етикету.
- •Тема 5. Складання професійних документів
- •1. Поняття про документ. Реквізити документів.
- •3. Заява. Види заяв.
- •Тема 6. Загальні вимоги до складання та оформлення документів
- •1. Документи, їх призначення і класифікація.
- •2. Реквізити документа.
- •3. Правила написання тексту документа.
- •4. Стандартизація тексту документів
- •5. Скорочення в текстах документів.
- •6. Мовний етикет у писемному професійному мовленні.
- •Тема 7 . Текстове оформлення довідково інформ.. Докум..
- •1. Службове лист
- •2. Доповідна записка
- •3.Объяснительная записка
- •4. Телеграма
- •5.Телефонограмма
- •6.Телекс
- •7. Протокол
- •9. Довідка. Електронна пошта
Тема3: Риторика як предмет. Закони і жанри риторики
1. Предмет і основні завдання риторики.
Красномовство — це мистецтво, розкута гра словом, якою можна милуватися, як милуються виступом артиста.
Водночас риторика — це ще й наука про способи переконання та ефективні форми впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей. Риторика (від грец.) — наука про ораторське мистецтво, красномовство.
Поетика й риторика мають між собою чимало спільного (особливо якщо йдеться про використання риторами поетичних прийомів). Слово художнє і слово повсякденне не тотожні. Якщо в поетичному слові важлива полісемія (багатозначність), то в повсякденному житті цінується точність вислову.
Мовознавство озброює її знанням законів формування та розвитку людського мовлення. Літературознавство відкриває закони творення художнього образу словесними засобами. Філософія вводить у світ інтелектуально-духовного пошуку людства, а окремі філософські дисципліни ознайомлюють із цінностями моралі (етика), принципами розуміння та творення прекрасного (естетика), законами мислення (логіка). Психолінгвістика допомагає зрозуміти, наскільки вибір слова зумовлено емоційно-вольовим станом людини. Психологія дозволяє ораторові контролювати власний душевний стан і настрій аудиторії.
2. Вимоги до вживання риторичного слова у спортивній сфері. Ораторські уміння і навички у контексті професійної діяльності спортовця
Визначимо комплекс вимог до оратора, що склався за століття розвитку ораторського мистецтва.
Оратор повинен чітко визначити тему свого виступу і не відхилятися від неї. Основна думка виступу повинна поступово розгортатися у процесі промови, що й буде розкриттям теми.
Виступ на спортивну тематику повинен порушувати проблему, яка хвилює людей в аудиторії, є актуальною або, принаймні, несе в собі нову й потрібну слухачеві інформацію. Водночас знавець лише свого предмета швидко надокучить слухачам. Отже, загальна ерудиція, обізнаність у різних галузях науки та культури в жодному разі не завадять.
Аудиторія очікує від оратора духовного насичення, чіткого визначення моральних оцінок. Ситуація вимагає від оратора вміння чітко визначитися щодо своїх уподобань і бажань. Позиція оратора повинна бути зрозумілою для аудиторії: промовець, який "напускає туману", приховуючи власну точку зору, ризикує не лише породити підозріння у нещирості, а й просто залишитися незрозумілим.
Оратор повинен зважати на те, чого від нього очікує конкретна аудиторія (учні, студенти-спортовці, тренери тощо), думати, насамперед, не про власний успіх; а зважати на те, що відбувається у свідомості слухача.
Мета промови — досягнути прихильної реакції аудиторії. Оратор повинен бути насамперед співрозмовником, тому за інтонацією промова повинна нагадувати звичайну бесіду.
Ораторові необхідно хоча б іноді використовувати метод імпровізації: адже матеріал потрібно викладати невимушено, вільно і цікаво.
Оратор повинен контролювати свою поведінку під час виступу (погляд, голос, міміку, жести тощо), постійно підтримувати духовно-емоційний контакт з аудиторією.