6.Особливості лексики та синтаксичної організації офіційно-ділового стилю.

Офіційно-діловий стиль належить до книжкового стилю літературної мови і існує в писемній та усній формі. Неоднорідність тематики і різноманітність дають змогу виділяти такі підстилі:

- Законодавчий(закони,укази,статути) – пов'язаний з діяльністю держ.. органів.

- Дипломатичний(міжнародні угоди,повідомлення,протоколи) – з міжнародними відносинами.

- Адміністративно-канцелярський(інструкції,довідки,звіти) –з діяльністю установ,приватних підприємств та окремих осіб.

Призначення стилю – регулювати ділові стосунки мовні у держ.. правовій і суспільно виробничих сферах обслуговування господарських потреб людей.

Основні ознаки:

- Документальність

- Стабільність

- Стислість

- Чіткість

- Висока стандартизація вислову

- Регламентація тексту.

Мовні засоби:

Усім документам властива особливо-ділова канцелярська лексика; активно вживаються суспільно-політичні та адміністративно-канцелярські терміни;характерна наявність численних мовних стандартів;у текстах часто трапляються словосполучення з дієсловами у формі тепер. часу із значенням поза часовості, постійної дії;характерна наявність безособових неозначених і наказових форм дієслова.

В офіційно-ділових текстах відсутні емоційно-експресивна лексика й будь-яка мовна індивідуальність автора.

Багато видів ділових документів мають загальноприйняті форми викладу і розташування матеріалу у практиці часто використовуються готові бланки. Речення мають розповідний характер і прямий порядок слів використовується ускладнена конструкція з однорідними членами речення,дієприкметниками та прислівниковими зворотами,вставними конструкціям. Будова і розміщення тексту чітко регламентовані.

7. Типи мовлення

В українській мові існує три типи мовлення: опис, розповідь, роздум. Кожна людина впродовж свого життя перебуває в різних ситуаціях і користується різними типами мовлення.

Розповідь – повідомлення про певні події, що відтворюються в часі. Загальна структура розповіді наступна: початок, розвиток, кінець події. Розповідь має деякі різновиди: повідомлення, оповідання, відповідь, найменування, перелік, оголошення.

Опис – розповідь про властивості, ознаки певного предмета або явища. В ньому подається характеристика людини, предмету, явища природи шляхом перерахунку їх суттєвих ознак. Саме головне в описі – надати читачу повне, конкретне або цікаве уявлення про головний об’єкт. Описи бувають: пейзажні, портретні, інтер’єру, характеристики явищ, предметів, людини.

Роздум – висловлювання про причини якостей, ознак, подій. У роздумі обов’язково присутні три частини: теза, докази, висновок. Чисті описи, роздуми, розповіді використовуються рідко. У текстах найчастіше зустрічається, що описи входять до змісту розповіді або зв’язані з роздумом, або роздум може доповнювати розповідь.

Тема 2. Літературна мова. Мовна норма. Культура мови.