
- •Конспект лекцій
- •1. Дискретні електричні компоненти 8
- •1.1. Електричні дроти та кабелі 8
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі 23
- •1.5. Перемикачі та реле 26
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої 33
- •1. Дискретні електричні компоненти
- •1.1. Електричні дроти та кабелі
- •1.1.1. Основні відомості про електричні провідники
- •1.1.2. Описи і назви кабелів
- •Ізоляція і матеріал оболонки
- •1.1.3. Енергетичні та інсталяційні кабелі – позначення типів відповідно до стандартів cenelec
- •1.1.4. Позначення кабелів за стандартом американським awg
- •1.2.1. Основні методи постійного з’єднання провідників
- •1.2.2. Основні типи сучасних роз’ємів
- •1.3. Запобіжники
- •1.3.1. Означення параметрів
- •1.3.2. Конструктивне виконання
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі
- •1.4.1. Струми витоку
- •1.4.2. Принцип дії різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.4.3. Схема та конструкція різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.5. Перемикачі та реле
- •1.5.1. Перемикачі
- •1.5.2. Виконувані перемикачем функції
- •1.5.3. Реле та контактори
- •1.5.4. Захист з’єднувальних пристроїв
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої
- •1.6.1. Трансформатори
- •1.6.2. Мережні перетворювачі
- •1.6.3. Завади
- •1.7.1. Електрохімічна чарунка - основа електрохімічних пристроїв
- •1.7.2. Первинні джерела напруги (гальванічні елементи)
- •1.7.3. Акумулятори (вторинні гальванічні елементи)
- •Заряджання свинцевих акумуляторів
- •1.7.4. Інтегратори, основані на ефекті поверхневого накопичення заряду (“іонікси”)
- •1.7.5. Ртутно-капілярні кулонометри
- •1.7.6. Сонячні елементи і панелі
- •1.8. Електричні світлові пристрої
- •1.8.1. Класифікація джерел світла
- •1.8.2. Величини і технічні одиниці світла
- •1.8.3. Електричні джерела світла
- •1.9. Сенсори
- •1.10. Електричні лічильники імпульсів і лічильники часу
- •1.10.1. Електричні лічильники імпульсів
- •1.10.2. Лічильники часу
- •1.11. Сигналізації
- •1.12. Відведення тепла
- •1.12.1. Радіатори
- •1.12.2. Вентилятори
- •1.13. Електромагніти і двигуни
- •1.13.1 Електромагніти
- •1.13.2. Електричні двигуни
- •1.14. Світловоди
- •1.15. Основні відомості про корпуси для електронних пристроїв
- •1.15.1. Матеріали корпусів
- •1.15.2. Пожежостійкість корпусів
- •1.15.3. Екранувальні властивості корпусів
- •1.15.4. Відведення тепла з корпусів
- •1.15.5. Корпуси стандартного типоряду 19"
- •1.15.6. Класи щільності електричних пристроїв. Норми ір
- •П ерша цифра Друга цифра
- •2. Дискретні електронні компоненти
- •2.1. Котушки індуктивності та дроселі
- •2.1.1. Приклади застосувань котушок індуктивності
- •2.1.2. Імпеданс котушок індуктивності
- •2.1.3. Резонанс
- •2.1.4. Підрахунок параметрів котушок індуктивності без осердь
- •2.1.5. Підрахунок параметрів котушок індуктивності з осердями
- •2.1.6. Магнітне поле
- •2.1.7. Магнітна проникність
- •2.1.8. Магнітні втрати
- •2.1.9. Поверхневий ефект
- •2.1.10. Підрахунок параметрів котушки з осердям
- •2.1.11. Індукція (густина потоку) в осерді
- •2.1.12. Виділення тепла
- •2.1.13. Залежність від температури
- •2.2. Резистори
- •2.2.1. Позначення резисторів
- •2.2.2. Залежність від частоти
- •2.2.3. Залежність від температури
- •2.2.4. Технічні характеристики
- •2.2.5. Шуми
- •2.2.6. Залежність від напруги
- •2.2.7. Конструкція
- •2.2.9. Потенціометри
- •2.2.10. Основні технічні характеристики потенціометрів
- •2.3. Конденсатори
- •2.3.1. Приклади застосувань конденсаторів
- •2.3.2. Типи конденсаторів
- •2.4. Напівпровідникові дискретні компоненти
- •2.4.1. Загальні відомості про напівпровідники
- •2.4.3. Різновиди діодів
- •2.4.4. Основні області використання діодів
- •2.4.4. Тиристори
- •2.4.6. Транзистори
- •2.4.7. Двобазові діоди
- •2.4.8. Електронні лампи
- •2.4.9. Оптоелектронні елементи
- •2.4.10. Основні відомості про виготовлення друкованих плат
- •3. Підсилювачі з від’ємним зворотним зв’язком
- •3.1. Інтегральні операційні підсилювачі
- •3.1.1 Визначення
- •3.1.2 Принципові схеми інтегральних операційних підсилювачів
- •3.1.3 Еквівалента схема операційного підсилювача для низьких частот
- •3.1.4. Основні параметри операційних підсилювачів
- •3.1.5. Частотна корекція оп
- •3.2. Інвертувальний і неінвертувальний підсилювачі
- •3.2.1. Схеми інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.2 Похибки підсилювачів
- •3.2.3. Адитивна складова похибки
- •3.2.4 Вхідні і вихідні опори інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.5. Динамічні властивості інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.3. Диференційні підсилювачі
- •3.3.1. Найпростіший диференційний підсилювач
- •3.3.2. Схеми диференціальних підсилювачів з регульованим коефіцієнтом підсилення
- •3.3.3. Інструментальні диференційні підсилювачі
- •3.3.4. Похибки диференційних підсилювачів
- •3.4. Операційні перетворювачі на базі підсилювачів з від`ємним зворотним зв`язком
- •3.4.1. Підсилювачі з т-подібним ланцюгом від`ємного зворотного зв`язку
- •3.4.2. Підсилювачі змінної напруги
- •3.4.3. Підсилювачі з транзисторним вихідним каскадом
- •3.4.4. Підсилювачі струму
- •3.4.5. Підсилювач заряду
- •3.4.6. Багатовходовий суматор–сустрактор
- •3.4.7. Аналогові інтегратори
- •3.4.8. Аналогові диференціатори
- •3.4.9. Виділення модуля змінної напруги
- •3.4.10. Виділення середньоквадратичного значення напруги
- •3.4.11. Компаратори
- •3.4.12. Пристрої вибірки-зберігання
- •3.4.13. Джерела струму
- •3.4.14. Генератори сигналів синусоїдної форми
- •3.4.15. Генератори прямокутних імпульсів
- •3.4.16. Генератори трикутних імпульсів
- •4. Інтегральні ацп та цап
- •4.1. Аналого-цифрове перетворення
- •4.1.1. Похибка від зміни сигналу протягом перетворення
- •4.1.2. Основні метрологічні характеристики ацп
- •4.1.3. Класифікація аналого-цифрових перетворень
- •4.1.3.3. Ацп з квантуванням параметрів інтенсивності. В ацп даного типу перетворення може відбуватися паралельним чи послідовним способом.
- •4.2. Цифро-аналогові перетворювачі
- •4.2.1. Цап на основі резисторних матриць
- •4.2.2. Цап на основі ємнісних матриць
- •5.1.1.2. Класифікація цифрових пристроїв.
- •5.1.2. Перевід чисел з однієї системи числення в іншу
- •5.2. Принцип дії основних типів логічних елементів
- •5.2.1. Транзисторний ключ – основа схемотехніки логічних елементів
- •5.2.2. Базові елементи транзистор-транзисторної логіки
- •5.2.3. Елементи емітерно-зв`язаної логіки
- •5.2.4. Елементи інтегральної інжекційної логіки
- •5.2.5. Логічні елементи на основі комплементарних мдн-транзисторів
- •5.3. Основні поняття та закони булевої алгебри
- •5.3.1. Основні поняття булевої алгебри
- •5.3.2. Аксіоми Булевої алгебри
- •5.3.3. Основні закони бульової алгебри
- •5.3.4. Властивості логічних функцій
- •5.3.5. Форми зображення логічних функцій
- •5.3.6. Мінімізація логічних функцій
- •5.3.7. Форма зображення цифрових сигналів та способи їх передачі
- •5.4. Інтегральні цифрові мікросхеми
- •5.4.1. Вимоги до інтегральних мікросхем
- •5.4.2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •5.4.3. Загальні параметри цифрових мікросхем
- •5.4.4. Основні характеристики мікросхем логічних елементів
- •5.4.5. Застосування логічних елементів
- •5.5. Шифратори, дешифратори та перетворювачі кодів
- •5.5.1. Шифратори
- •5.5.2. Дешифратори
- •5.5.3. Перетворювачі кодів
- •5.6. Мультиплексори та демультиплексори
- •5.6.1. Мультиплексор
- •5.6.2. Демультиплексори
- •5.6.3. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів та мульплексорів
- •5.6.3.1. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів.
- •5.7. Тригери
- •5.7.1. Структурна схема тригерів
- •5.7.2. Види тригерів
- •5.7.3. Двоступеневі тригери
- •5.8. Регістри
- •5.8.1. Регістри пам’яті
- •5.8.2. Регістри зсуву
- •5.8.3. Кільцеві лічильники
- •5.9. Лічильники
- •5.10. Арифметичні пристрої. Комбінаційні суматори. Накопичувальні суматори.
- •5.11. Цифрові компаратори
- •5.11.1. Цифрове порівняння чисел
- •5.11.2. Реалізація компараторів однорозрядних чисел
- •5.11.3. Реалізація компараторів багаторозрядних чисел
- •5.12. Арифметико-логічні пристрої
- •6. Мікропроцесори
- •6.1 Мікропроцесори. Узагальнена структурна схема мікропроцесора. Основні режими роботи.
- •6.2. Класифікація команд мікропроцесора. Види адресації. Структура і формат команд мікропроцесора
- •6.3.Структура програмного забезпечення
- •6.4. Способи проектування програмного забезпечення
- •6.5. Інтерфейси
- •6.5.1. Програмований паралельний інтерфейс
- •6.5.2. Приладний інтерфейс
- •6.5.3. Послідовний інтерфейс
- •Перелік посилань
- •Електронні пристрої випробувальних систем
6.5.3. Послідовний інтерфейс
К580ВВ51
Повний дуплексний режим, детектування фа стартових помилок, перевірка помилок парності і у форматі. Для керування ПСЛІнфр – два формати слів керування. ВСРР (встановлення режиму роботи) – визначає режим роботи ПСЛІнфр, передається зразу після скиду. КСІ – (кер. слово інструкції) після ВСРР. ССТ – слово статусу.
Таблиця 6.2 - Послідовність подачі сигналів
Вхідні сигнали |
Операція і вид інформації |
|||
Кер/
|
|
|
скид |
|
0 0 1 1 х |
0 1 0 1 х |
1 0 1 0 х |
0 0 0 0 1 |
І Ш Д ІТФ (дані) І ТФ ШД (стан) зчит. стану Ш Д ІТФ (слово керування) ШД – високий імпеданс |
Рис. 6.12. Структура послідовного інтерфейсу
Синхронний режим
При ГТПр- перший символ іде в ЛЗ по сигналу СИПер. Після передачі
П
Пер
Вих.одиничний стан
Асинхронний режим
Дві підсистеми мають тактові генератори, які працюють з однаковою частотою. Кожен байт поміщається в рамку із старт. і стоп. бітів. СНПер з fac/16 або fac/64. Прийом посередині біту.
Скид |
|
|
|
ВССР |
Слово кер.: вст. режим роботи |
|
Символ синхрон. |
Використовується тільки у синхронному режимі роботи |
|
КСІ |
Кер. слово інструкції |
|
Дані |
Байт даних або блок даних |
|
КСІ |
Зміна кер. слова інструкції (зміна режиму прийому - передачі) |
|
Дані |
|
|
КСІ |
|
Багаторежимні буферні регістри К589НР12
DO … D7 |
RG RG |
DO … D7 |
RD |
||
W R |
||
RES |
||
|
||
|
Перелік посилань
1. Цифровые и аналоговые интегральные микросхемы: Справочник / Под ред. С.В. Якубовского. – М.: Радио и связь, 1990. – 496 с.
2. Ногин В.Н. Аналоговые электронные устройства, на МОП – интегральных микросхемах. М: Радио и связь, 1990. - 98 с.
3. Дорожовець М., Мотало В., Стадник Б., Василюк В., Борек Р, Ковальчик А.
Основи метрології та вимірювальної техніки. Том-2, 2005.-654с.
4. Метрологія та вимірювальна техніка: Підручник / Поліщук Є.С., Дорожовець М.М., Яцук В.О. та ін.; За ред. проф. Є.С.Поліщука. – Львів: Вид-во “Бескид Біт”, 2003. – 544 с.
5. Internet: http: //www.elfa.com / Katalog ELFA.
6. Internet: http:// www.analog.com / Katalog Analog Device.
7. Reference Design-in Manual // Analog Device, Inc. – 1994. – 2000 p.
8. System Extension Data Book // Dallas Semiconductor. - 1996. – 2600 p.
9. Алексенко А.Г., Коломбет Е.А., Стародуб Г.И. Применение прецизионных аналоговых ИС. – М.: Радио и связь, 1981. – 224 с.
10. Гутников В.С. Применение операционных усилителей в измерительной технике. – Л.: Энергия, 1975. –118 с
11. Аналоговые интегральные схемы: Пер. с англ. / Под ред. Дж. Конелли – М.: Мир, 1977. – 439 с.
12. Пейтон А. Дж., Волш В. Аналоговая электроника на операционных усилителях: Пер. с англ. – М.: БИНОМ, 1994.- 352 с.
13. Усилители с полевыми транзисторами / Немчинов В.М., Никитаев В.Г., Ожогин М.А., Ляхович В.В.; Под ред. И.П.Степаненко. – М.: Сов. радио, 1980. – 192 с.
14. Остапенко Г.С. Аналоговые полупроводниковые интегральные микросхемы. – М.: Радио и связь, 1981. – 280 с.
15. Федорков Б.Г., Телец В.А., Дегтяренко В.П. Микроэлектронные цифро-аналоговые и аналого-цифровые преобразователи. – М.: Радио и связь, 1984. – 320 с.
16. Шило В.Л. Линейные щет-ные схемы. М.: Сов. радио, 1979. – 368 с.
17. Марше Ж. Операционные усилители и их применение:
Пер. с англ. – М.: Энергия, 1974. – 215 с.
18. J. Dostal. Operational Amplifiers. – Elsevier: Amsterdam, 1981. – 488 c.
19. Де Пиан Л. Теория линейных активных цепей: Пер. с англ. – М.: Энергия, 1967. – 536 с.
20. Принцип инвариантности в сумерительной технике / Б.Н. Петров, В.А. Викторов, Б.В. Мункин, А.С. Совпуков. – М.: Наука, 1976. -224с.
21. Гутников В.С. Интегральная электроника в сум-х устройствах.
– Л.: Энергия, 1980. – 248с.
22. Волгин Л.И. Аналоговые операторные преобразователи для измерительных приборов и систем. – М.: Энергоатомудат, 1983. – 208с.
23. Руденко В.С, Сенько В.И, Трифонюк В.В. Приборы и устройства промышленной электроники. – К.: Техника, 1990. – 368с.
24. Современные линейные щит-ные микросхемы и их применение: Пер. с англ. / Под общ.ред. М.В. Гальиерина. – М.: Энергия, 1980. -272с.
25. Пейтон А. Д., Волш В. Аналоговая электроника на операционных усилителях. – М.: БИНОМ, 1994. – 352 с.
26. Шорыгин А.П. Электрохимические элементы (общие свойства и классификация). М., «Энергия», 1965 (Экспресс-информация,вып.8)
27. Генераторы прямого преобразования тепловой и химической энергии в электрическую. Т. 2. Химические источники тока. Под ред. В.Е. Дмитреко. М., ВИНИТИ, 1975.
28. Закгейм Л.Н. Электролитические конденсаторы. М.-Л. Госэнергоиздат,1963
29. Менджерицкий Э.А. Ртутно-цинковые элементы и их аналоги М., Информэлектро, 1968
30. В.В. Трейер Электрохимические приборы, М., «Советское радио», 1978 Выпуск 39.
31. Тугов Н.М., Глебов Б.А., Чарыков Н.А. Полупроводниковые приборы. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 320 с.
32. Степаненко И.П. Основы теории транзисторов и транзисторных схем. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергия, 1977. – 672 с.
33. Шорыгин А.П. Электрохимические элементы (общие свойства и классификация). М., «Энергия», 1965 (Экспресс-информация,вып.8)
34. Генераторы прямого преобразования тепловой и химической энергии в электрическую. Т. 2. Химические источники тока. Под ред. В.Е. Дмитреко. М., ВИНИТИ, 1975.
Закгейм Л.Н. Электролитические конденсаторы. М.-Л. Госэнергоиздат,1963
Менджерицкий Э.А. Ртутно-цинковые элементы и их аналоги М., Информэлектро, 1968
37. В.В. Трейер Электрохимические приборы, М., «Советское радио», 1978 Выпуск 39.
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
Яцук Василь Олександрович