
- •Конспект лекцій
- •1. Дискретні електричні компоненти 8
- •1.1. Електричні дроти та кабелі 8
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі 23
- •1.5. Перемикачі та реле 26
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої 33
- •1. Дискретні електричні компоненти
- •1.1. Електричні дроти та кабелі
- •1.1.1. Основні відомості про електричні провідники
- •1.1.2. Описи і назви кабелів
- •Ізоляція і матеріал оболонки
- •1.1.3. Енергетичні та інсталяційні кабелі – позначення типів відповідно до стандартів cenelec
- •1.1.4. Позначення кабелів за стандартом американським awg
- •1.2.1. Основні методи постійного з’єднання провідників
- •1.2.2. Основні типи сучасних роз’ємів
- •1.3. Запобіжники
- •1.3.1. Означення параметрів
- •1.3.2. Конструктивне виконання
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі
- •1.4.1. Струми витоку
- •1.4.2. Принцип дії різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.4.3. Схема та конструкція різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.5. Перемикачі та реле
- •1.5.1. Перемикачі
- •1.5.2. Виконувані перемикачем функції
- •1.5.3. Реле та контактори
- •1.5.4. Захист з’єднувальних пристроїв
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої
- •1.6.1. Трансформатори
- •1.6.2. Мережні перетворювачі
- •1.6.3. Завади
- •1.7.1. Електрохімічна чарунка - основа електрохімічних пристроїв
- •1.7.2. Первинні джерела напруги (гальванічні елементи)
- •1.7.3. Акумулятори (вторинні гальванічні елементи)
- •Заряджання свинцевих акумуляторів
- •1.7.4. Інтегратори, основані на ефекті поверхневого накопичення заряду (“іонікси”)
- •1.7.5. Ртутно-капілярні кулонометри
- •1.7.6. Сонячні елементи і панелі
- •1.8. Електричні світлові пристрої
- •1.8.1. Класифікація джерел світла
- •1.8.2. Величини і технічні одиниці світла
- •1.8.3. Електричні джерела світла
- •1.9. Сенсори
- •1.10. Електричні лічильники імпульсів і лічильники часу
- •1.10.1. Електричні лічильники імпульсів
- •1.10.2. Лічильники часу
- •1.11. Сигналізації
- •1.12. Відведення тепла
- •1.12.1. Радіатори
- •1.12.2. Вентилятори
- •1.13. Електромагніти і двигуни
- •1.13.1 Електромагніти
- •1.13.2. Електричні двигуни
- •1.14. Світловоди
- •1.15. Основні відомості про корпуси для електронних пристроїв
- •1.15.1. Матеріали корпусів
- •1.15.2. Пожежостійкість корпусів
- •1.15.3. Екранувальні властивості корпусів
- •1.15.4. Відведення тепла з корпусів
- •1.15.5. Корпуси стандартного типоряду 19"
- •1.15.6. Класи щільності електричних пристроїв. Норми ір
- •П ерша цифра Друга цифра
- •2. Дискретні електронні компоненти
- •2.1. Котушки індуктивності та дроселі
- •2.1.1. Приклади застосувань котушок індуктивності
- •2.1.2. Імпеданс котушок індуктивності
- •2.1.3. Резонанс
- •2.1.4. Підрахунок параметрів котушок індуктивності без осердь
- •2.1.5. Підрахунок параметрів котушок індуктивності з осердями
- •2.1.6. Магнітне поле
- •2.1.7. Магнітна проникність
- •2.1.8. Магнітні втрати
- •2.1.9. Поверхневий ефект
- •2.1.10. Підрахунок параметрів котушки з осердям
- •2.1.11. Індукція (густина потоку) в осерді
- •2.1.12. Виділення тепла
- •2.1.13. Залежність від температури
- •2.2. Резистори
- •2.2.1. Позначення резисторів
- •2.2.2. Залежність від частоти
- •2.2.3. Залежність від температури
- •2.2.4. Технічні характеристики
- •2.2.5. Шуми
- •2.2.6. Залежність від напруги
- •2.2.7. Конструкція
- •2.2.9. Потенціометри
- •2.2.10. Основні технічні характеристики потенціометрів
- •2.3. Конденсатори
- •2.3.1. Приклади застосувань конденсаторів
- •2.3.2. Типи конденсаторів
- •2.4. Напівпровідникові дискретні компоненти
- •2.4.1. Загальні відомості про напівпровідники
- •2.4.3. Різновиди діодів
- •2.4.4. Основні області використання діодів
- •2.4.4. Тиристори
- •2.4.6. Транзистори
- •2.4.7. Двобазові діоди
- •2.4.8. Електронні лампи
- •2.4.9. Оптоелектронні елементи
- •2.4.10. Основні відомості про виготовлення друкованих плат
- •3. Підсилювачі з від’ємним зворотним зв’язком
- •3.1. Інтегральні операційні підсилювачі
- •3.1.1 Визначення
- •3.1.2 Принципові схеми інтегральних операційних підсилювачів
- •3.1.3 Еквівалента схема операційного підсилювача для низьких частот
- •3.1.4. Основні параметри операційних підсилювачів
- •3.1.5. Частотна корекція оп
- •3.2. Інвертувальний і неінвертувальний підсилювачі
- •3.2.1. Схеми інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.2 Похибки підсилювачів
- •3.2.3. Адитивна складова похибки
- •3.2.4 Вхідні і вихідні опори інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.5. Динамічні властивості інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.3. Диференційні підсилювачі
- •3.3.1. Найпростіший диференційний підсилювач
- •3.3.2. Схеми диференціальних підсилювачів з регульованим коефіцієнтом підсилення
- •3.3.3. Інструментальні диференційні підсилювачі
- •3.3.4. Похибки диференційних підсилювачів
- •3.4. Операційні перетворювачі на базі підсилювачів з від`ємним зворотним зв`язком
- •3.4.1. Підсилювачі з т-подібним ланцюгом від`ємного зворотного зв`язку
- •3.4.2. Підсилювачі змінної напруги
- •3.4.3. Підсилювачі з транзисторним вихідним каскадом
- •3.4.4. Підсилювачі струму
- •3.4.5. Підсилювач заряду
- •3.4.6. Багатовходовий суматор–сустрактор
- •3.4.7. Аналогові інтегратори
- •3.4.8. Аналогові диференціатори
- •3.4.9. Виділення модуля змінної напруги
- •3.4.10. Виділення середньоквадратичного значення напруги
- •3.4.11. Компаратори
- •3.4.12. Пристрої вибірки-зберігання
- •3.4.13. Джерела струму
- •3.4.14. Генератори сигналів синусоїдної форми
- •3.4.15. Генератори прямокутних імпульсів
- •3.4.16. Генератори трикутних імпульсів
- •4. Інтегральні ацп та цап
- •4.1. Аналого-цифрове перетворення
- •4.1.1. Похибка від зміни сигналу протягом перетворення
- •4.1.2. Основні метрологічні характеристики ацп
- •4.1.3. Класифікація аналого-цифрових перетворень
- •4.1.3.3. Ацп з квантуванням параметрів інтенсивності. В ацп даного типу перетворення може відбуватися паралельним чи послідовним способом.
- •4.2. Цифро-аналогові перетворювачі
- •4.2.1. Цап на основі резисторних матриць
- •4.2.2. Цап на основі ємнісних матриць
- •5.1.1.2. Класифікація цифрових пристроїв.
- •5.1.2. Перевід чисел з однієї системи числення в іншу
- •5.2. Принцип дії основних типів логічних елементів
- •5.2.1. Транзисторний ключ – основа схемотехніки логічних елементів
- •5.2.2. Базові елементи транзистор-транзисторної логіки
- •5.2.3. Елементи емітерно-зв`язаної логіки
- •5.2.4. Елементи інтегральної інжекційної логіки
- •5.2.5. Логічні елементи на основі комплементарних мдн-транзисторів
- •5.3. Основні поняття та закони булевої алгебри
- •5.3.1. Основні поняття булевої алгебри
- •5.3.2. Аксіоми Булевої алгебри
- •5.3.3. Основні закони бульової алгебри
- •5.3.4. Властивості логічних функцій
- •5.3.5. Форми зображення логічних функцій
- •5.3.6. Мінімізація логічних функцій
- •5.3.7. Форма зображення цифрових сигналів та способи їх передачі
- •5.4. Інтегральні цифрові мікросхеми
- •5.4.1. Вимоги до інтегральних мікросхем
- •5.4.2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •5.4.3. Загальні параметри цифрових мікросхем
- •5.4.4. Основні характеристики мікросхем логічних елементів
- •5.4.5. Застосування логічних елементів
- •5.5. Шифратори, дешифратори та перетворювачі кодів
- •5.5.1. Шифратори
- •5.5.2. Дешифратори
- •5.5.3. Перетворювачі кодів
- •5.6. Мультиплексори та демультиплексори
- •5.6.1. Мультиплексор
- •5.6.2. Демультиплексори
- •5.6.3. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів та мульплексорів
- •5.6.3.1. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів.
- •5.7. Тригери
- •5.7.1. Структурна схема тригерів
- •5.7.2. Види тригерів
- •5.7.3. Двоступеневі тригери
- •5.8. Регістри
- •5.8.1. Регістри пам’яті
- •5.8.2. Регістри зсуву
- •5.8.3. Кільцеві лічильники
- •5.9. Лічильники
- •5.10. Арифметичні пристрої. Комбінаційні суматори. Накопичувальні суматори.
- •5.11. Цифрові компаратори
- •5.11.1. Цифрове порівняння чисел
- •5.11.2. Реалізація компараторів однорозрядних чисел
- •5.11.3. Реалізація компараторів багаторозрядних чисел
- •5.12. Арифметико-логічні пристрої
- •6. Мікропроцесори
- •6.1 Мікропроцесори. Узагальнена структурна схема мікропроцесора. Основні режими роботи.
- •6.2. Класифікація команд мікропроцесора. Види адресації. Структура і формат команд мікропроцесора
- •6.3.Структура програмного забезпечення
- •6.4. Способи проектування програмного забезпечення
- •6.5. Інтерфейси
- •6.5.1. Програмований паралельний інтерфейс
- •6.5.2. Приладний інтерфейс
- •6.5.3. Послідовний інтерфейс
- •Перелік посилань
- •Електронні пристрої випробувальних систем
6.2. Класифікація команд мікропроцесора. Види адресації. Структура і формат команд мікропроцесора
Принципіальна перевага мікропроцесора – програмованість – на вхід мікропроцесора подаються команди, він виконує потрібну послідовність операцій, тобто реалізує певний алгоритм. Алгоритм може бути як завгодно складним, але він повинен бути розбитим на кроки у відповідності із системою команд даного мікропроцесора. Тому система команд важлива саме з точки зору виконання алгоритму. Кожна команда має свій код.
Команди передачі даних |
А) команди із звернення до МЕМ;
б) команди із зверненням до RG;
в) команди із звернення до I/O.
а) –ЗАВАНТАЖИТИ (ПРОЧИТАТИ) вміст однієї із комірок завантажується в RG;
- ЗАПАМ’ЯТАТИ (ЗАПИСАТИ) – вміст RG в комірку МЕМ. Тут вказується номер RG, адреса комірки (і/або номер модуля МЕМ).
б
)
– ПЕРЕСЛАТИ вміст одного RG
пересилається в інший;
Рис. 6.4. Класифікація команд мікропроцесора
– БЕЗПОСЕРЕДНЬО ЗАВАНТАЖИТИ – в RG записується const,вказана в коді команди (дуже часто для встановлення RG в "0" або "1"). Команда має: номер джерела інформації, номер RG результату;
в) – ВВІД – вміст пристрою вводу засилається у RG мікропроцесора;
- ВИВІД – вміст RG мікропроцесора (найчастіше акумулятор) пересилається в пристрій виводу.
Ці команди повинні іти за командами перемикання ПВ/В в режим приймання/пересилання інформації.
Команди керування |
БП: - БП – в програмі лічильника записується вміст адресного поля команди БП, тобто забезпечується перехід в програмі до адреси, вказаній в команді;
ПРОПУСТИТИ – пропускається наступна команда ;
БП з поверненням (перехід до підпрограми) – в програмі в лічильник записується адреса першої команди підпрограми, але зберігається попередній стан програми лічильника і деяких RG. Після виконання підпрограми відновлюється вміст програми лічильника і RG.
Команди УП перевіряють стан певного розряду певного RG, тригера прапорців, або якогось іншого параметра. Від результату перевірки залежить чи буде виконуватись перехід. Як правило УП виконується при виконанні умови.
УП на адресу: в коді команди УП обов’язково вказується умова переходу. Це, як правило, "0" або не"0" результату; "+", "-" результату; наявність/відсутність сигналів переносу, переповнення і т.д. При виконані умови в програмі лічильника записується адреса, вказана в команді переходу. При невиконанні умови відбувається перехід до наступної команди.
УП з поверненням – перехід до підпрограми відбувається тільки при виконанні вказаної умови;
УМОВНО ПРОПУСТИТИ – при виконанні вказаної умови пропускається наступна команда;
ПРОПУСТИТИ ЗА ПРАПОРЦЕМ – для організації взаємодії з ПВ/В. ця команда перевіряє стан RG прапорців.
ПОРІВНЯТИ/ПРОПУСТИТИ – порівнюються стани двох RG у випадку рівності наступна команда пропускається;
ЦИКЛ- вміст певного RG або комірки МЕМ збільшується або зменшується на "1" і якщо він = 0, то пропускається наступна команда.
Є ще ряд додаткових команд, які дозволяють керувати станами RG або Ж,які впливають на виконання УП, наприклад:"ВСТАНОВИТИ ПРАПОРЕЦЬ", "ЗКИНУТИ ПРАПОРЕЦЬ", "ВСТАНОВИТИ СТАРШИЙ РОЗРЯД АКУМУМЯТОРА", "ЗКИНУТИ СТАРШИЙ РОЗРЯД АКУМУРЯТОРА".
Команди обробки даних |
Арифметичні:
ДОДАТИ – вміст двох RG, або RG і комірки МЕМ;
ВІДНЯТИ - вміст двох RG, або RG і комірки МЕМ;
ЗБІЛЬШИТИ на "1" (ІНКРЕМЕНТ) – вміст комірки МЕМ або RG, наприклад вказівника стену,акумулятора, індексного RG;
ЗМЕНШИТИ на "1" (ДЕКРЕМЕНТ) - вміст комірки МЕМ або RG, наприклад вказівника стену,акумурятора, індексного RG;
ДОДАТИ із ВРАХУВАННЯМ ПЕРЕНОСУ – для обробки чисел великої довжини;
ВІДНЯТИ із ВРАХУВАННЯМ ЗАПОЗИЧЕННЯ - для обробки чисел великої довжини;
ЗСУВ – вмісту RG або комірки МЕМ(як правило на один розряд).
Логічні:
І (ЛОГІЧНО ПОМНОЖИТИ) -"^" вмісту двох RG, або комірки МЕМ і RG;
АБО (ЛОГІЧНО ДОДАТИ) -"
" вмісту двох RG, або комірки МЕМ і RG;
НЕРІВНОЗНАЧНІСТЬ – порозрядне порівняння вмісту двох RG, або комірки МЕМ і RG;
ІНВЕРСІЯ - вмісту двох RG, або комірки МЕМ і RG;
Види адресації |
Великий об’єм пам’яті потребує великої довжини адреси n – розрядна адреса→пам'ять 2 n слів.
Типові восьми розрядні. 256 комірок МЕМ, що дуже мало.
Звернення до МЕМ дуже часто зустрічаються, тому дуже важливо оптимальність.
Проста система адресування масивів, таблиць і вказівників суттєво спрощує процес програмування.
Сторінкова організація МЕМ – об’єм МЕМ при n – розрядній адресі(восьми розрядні) комірок (256 слів). Розмір сторінки повинен бути таким, щоб програмні модулі і підпрограми поміщались на одній сторінці, тому що зв'язок між сторінками досить складний.
Для узгодження адресного поля малої розрядності з МЕМ великого об’єму,для вирішення "сторінкової " проблеми в мікропроцесорі використовуються різні види адресації.
Пряма адресація до поточної сторінки – програмний лічильник розбивається на два поля: старші розряди вказують номер сторінки , молодші – адреса комірки на сторінці.
В адресному полі команди розміщається адреса комірки на сторінці і для переходу на нову сторінку її номер повинен встановлюватись за допомогою спеціальної команди.
Пряма адресація до нульової сторінки - в полі команди встановлюється розряд, який показує якою є дана сторінка нульовою чи поточною – через нульову сторінку можна організувати зв'язок сторінок.
Пряма адресація з використанням сторінок RG – в мікропроцесорі повинен бути передбачений програмно – доступний сторінковий RG, який завантажується спеціальною командою. Цей RG додає до адресного поля декілька розрядів, необхідних для адресації всієї МЕМ.
Пряма адресація з використанням подвійних слів, якщо потрібно, то і потрійних. Розширена адресація.
Адресація відносно програмного лічильника. Адресне поле команди – ціле із знаком - , яке додається до вмісту програмного лічильника. Ця відносна адресація створює плаваючу сторінку і спрощує переміщення програм у МЕМ.
Адресація відносно індексного RG – сума індексного RG і адресного поля команди. Індексний RG завантажується спеціальними командами.
Непряма адресація – в адресному полі команди вказується адреса на поточній сторінці, за якою зберігається адреса для виконання. В полі команди потрібен додатковий розряд – признак неправильної адресації.
Стекова адресація – використовується чергова комірка стекової МЕМ.
Структура і формати команд
Всі команди мікропроцесора мають поля, які визначать тип команди, її довжину. В командах звернення до МЕМ можуть бути передбачені поля, визначають адресу комірки, номер RG – джерело інформації і RG результату, номера індексного RG, признак непрямої адресації. В командах звернення до RG – номер, RG – джерело інформації і RG результату.
Команди зміни вмісту RG – три поля
-
Тип
команди
Код
операції
Номер
RG
Команди виконання операцій над вмістом RG
-
Тип
команди
Код
операції
RG 1
RG 2
Команди, зв’язані із зверненням до МЕМ
Тип команди |
Код операції |
Вид адресації |
Номер RG |
ADR |
Команди безпосередньої адресації
Тип команди |
Код операції |
Номер RG |
Константа |
Мови програмування
Всі команди в мікропроцесорі в двох кодах. Але програмувати дуже важко. Тому при програмуванні використовуються символічні зображення всіх полів команд. Машинні коди, мова асемблера, складні програми – мови вищого рівня ПАСКАЛЬ. Спеціальні програми – транслятори.