- •Конспект лекцій
 - •1. Дискретні електричні компоненти 8
 - •1.1. Електричні дроти та кабелі 8
 - •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі 23
 - •1.5. Перемикачі та реле 26
 - •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої 33
 - •1. Дискретні електричні компоненти
 - •1.1. Електричні дроти та кабелі
 - •1.1.1. Основні відомості про електричні провідники
 - •1.1.2. Описи і назви кабелів
 - •Ізоляція і матеріал оболонки
 - •1.1.3. Енергетичні та інсталяційні кабелі – позначення типів відповідно до стандартів cenelec
 - •1.1.4. Позначення кабелів за стандартом американським awg
 - •1.2.1. Основні методи постійного з’єднання провідників
 - •1.2.2. Основні типи сучасних роз’ємів
 - •1.3. Запобіжники
 - •1.3.1. Означення параметрів
 - •1.3.2. Конструктивне виконання
 - •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі
 - •1.4.1. Струми витоку
 - •1.4.2. Принцип дії різницево-струмових захисних вимикачів
 - •1.4.3. Схема та конструкція різницево-струмових захисних вимикачів
 - •1.5. Перемикачі та реле
 - •1.5.1. Перемикачі
 - •1.5.2. Виконувані перемикачем функції
 - •1.5.3. Реле та контактори
 - •1.5.4. Захист з’єднувальних пристроїв
 - •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої
 - •1.6.1. Трансформатори
 - •1.6.2. Мережні перетворювачі
 - •1.6.3. Завади
 - •1.7.1. Електрохімічна чарунка - основа електрохімічних пристроїв
 - •1.7.2. Первинні джерела напруги (гальванічні елементи)
 - •1.7.3. Акумулятори (вторинні гальванічні елементи)
 - •Заряджання свинцевих акумуляторів
 - •1.7.4. Інтегратори, основані на ефекті поверхневого накопичення заряду (“іонікси”)
 - •1.7.5. Ртутно-капілярні кулонометри
 - •1.7.6. Сонячні елементи і панелі
 - •1.8. Електричні світлові пристрої
 - •1.8.1. Класифікація джерел світла
 - •1.8.2. Величини і технічні одиниці світла
 - •1.8.3. Електричні джерела світла
 - •1.9. Сенсори
 - •1.10. Електричні лічильники імпульсів і лічильники часу
 - •1.10.1. Електричні лічильники імпульсів
 - •1.10.2. Лічильники часу
 - •1.11. Сигналізації
 - •1.12. Відведення тепла
 - •1.12.1. Радіатори
 - •1.12.2. Вентилятори
 - •1.13. Електромагніти і двигуни
 - •1.13.1 Електромагніти
 - •1.13.2. Електричні двигуни
 - •1.14. Світловоди
 - •1.15. Основні відомості про корпуси для електронних пристроїв
 - •1.15.1. Матеріали корпусів
 - •1.15.2. Пожежостійкість корпусів
 - •1.15.3. Екранувальні властивості корпусів
 - •1.15.4. Відведення тепла з корпусів
 - •1.15.5. Корпуси стандартного типоряду 19"
 - •1.15.6. Класи щільності електричних пристроїв. Норми ір
 - •П ерша цифра Друга цифра
 - •2. Дискретні електронні компоненти
 - •2.1. Котушки індуктивності та дроселі
 - •2.1.1. Приклади застосувань котушок індуктивності
 - •2.1.2. Імпеданс котушок індуктивності
 - •2.1.3. Резонанс
 - •2.1.4. Підрахунок параметрів котушок індуктивності без осердь
 - •2.1.5. Підрахунок параметрів котушок індуктивності з осердями
 - •2.1.6. Магнітне поле
 - •2.1.7. Магнітна проникність
 - •2.1.8. Магнітні втрати
 - •2.1.9. Поверхневий ефект
 - •2.1.10. Підрахунок параметрів котушки з осердям
 - •2.1.11. Індукція (густина потоку) в осерді
 - •2.1.12. Виділення тепла
 - •2.1.13. Залежність від температури
 - •2.2. Резистори
 - •2.2.1. Позначення резисторів
 - •2.2.2. Залежність від частоти
 - •2.2.3. Залежність від температури
 - •2.2.4. Технічні характеристики
 - •2.2.5. Шуми
 - •2.2.6. Залежність від напруги
 - •2.2.7. Конструкція
 - •2.2.9. Потенціометри
 - •2.2.10. Основні технічні характеристики потенціометрів
 - •2.3. Конденсатори
 - •2.3.1. Приклади застосувань конденсаторів
 - •2.3.2. Типи конденсаторів
 - •2.4. Напівпровідникові дискретні компоненти
 - •2.4.1. Загальні відомості про напівпровідники
 - •2.4.3. Різновиди діодів
 - •2.4.4. Основні області використання діодів
 - •2.4.4. Тиристори
 - •2.4.6. Транзистори
 - •2.4.7. Двобазові діоди
 - •2.4.8. Електронні лампи
 - •2.4.9. Оптоелектронні елементи
 - •2.4.10. Основні відомості про виготовлення друкованих плат
 - •3. Підсилювачі з від’ємним зворотним зв’язком
 - •3.1. Інтегральні операційні підсилювачі
 - •3.1.1 Визначення
 - •3.1.2 Принципові схеми інтегральних операційних підсилювачів
 - •3.1.3 Еквівалента схема операційного підсилювача для низьких частот
 - •3.1.4. Основні параметри операційних підсилювачів
 - •3.1.5. Частотна корекція оп
 - •3.2. Інвертувальний і неінвертувальний підсилювачі
 - •3.2.1. Схеми інвертувального і неінвертувального підсилювачів
 - •3.2.2 Похибки підсилювачів
 - •3.2.3. Адитивна складова похибки
 - •3.2.4 Вхідні і вихідні опори інвертувального і неінвертувального підсилювачів
 - •3.2.5. Динамічні властивості інвертувального і неінвертувального підсилювачів
 - •3.3. Диференційні підсилювачі
 - •3.3.1. Найпростіший диференційний підсилювач
 - •3.3.2. Схеми диференціальних підсилювачів з регульованим коефіцієнтом підсилення
 - •3.3.3. Інструментальні диференційні підсилювачі
 - •3.3.4. Похибки диференційних підсилювачів
 - •3.4. Операційні перетворювачі на базі підсилювачів з від`ємним зворотним зв`язком
 - •3.4.1. Підсилювачі з т-подібним ланцюгом від`ємного зворотного зв`язку
 - •3.4.2. Підсилювачі змінної напруги
 - •3.4.3. Підсилювачі з транзисторним вихідним каскадом
 - •3.4.4. Підсилювачі струму
 - •3.4.5. Підсилювач заряду
 - •3.4.6. Багатовходовий суматор–сустрактор
 - •3.4.7. Аналогові інтегратори
 - •3.4.8. Аналогові диференціатори
 - •3.4.9. Виділення модуля змінної напруги
 - •3.4.10. Виділення середньоквадратичного значення напруги
 - •3.4.11. Компаратори
 - •3.4.12. Пристрої вибірки-зберігання
 - •3.4.13. Джерела струму
 - •3.4.14. Генератори сигналів синусоїдної форми
 - •3.4.15. Генератори прямокутних імпульсів
 - •3.4.16. Генератори трикутних імпульсів
 - •4. Інтегральні ацп та цап
 - •4.1. Аналого-цифрове перетворення
 - •4.1.1. Похибка від зміни сигналу протягом перетворення
 - •4.1.2. Основні метрологічні характеристики ацп
 - •4.1.3. Класифікація аналого-цифрових перетворень
 - •4.1.3.3. Ацп з квантуванням параметрів інтенсивності. В ацп даного типу перетворення може відбуватися паралельним чи послідовним способом.
 - •4.2. Цифро-аналогові перетворювачі
 - •4.2.1. Цап на основі резисторних матриць
 - •4.2.2. Цап на основі ємнісних матриць
 - •5.1.1.2. Класифікація цифрових пристроїв.
 - •5.1.2. Перевід чисел з однієї системи числення в іншу
 - •5.2. Принцип дії основних типів логічних елементів
 - •5.2.1. Транзисторний ключ – основа схемотехніки логічних елементів
 - •5.2.2. Базові елементи транзистор-транзисторної логіки
 - •5.2.3. Елементи емітерно-зв`язаної логіки
 - •5.2.4. Елементи інтегральної інжекційної логіки
 - •5.2.5. Логічні елементи на основі комплементарних мдн-транзисторів
 - •5.3. Основні поняття та закони булевої алгебри
 - •5.3.1. Основні поняття булевої алгебри
 - •5.3.2. Аксіоми Булевої алгебри
 - •5.3.3. Основні закони бульової алгебри
 - •5.3.4. Властивості логічних функцій
 - •5.3.5. Форми зображення логічних функцій
 - •5.3.6. Мінімізація логічних функцій
 - •5.3.7. Форма зображення цифрових сигналів та способи їх передачі
 - •5.4. Інтегральні цифрові мікросхеми
 - •5.4.1. Вимоги до інтегральних мікросхем
 - •5.4.2. Класифікація інтегральних мікросхем
 - •5.4.3. Загальні параметри цифрових мікросхем
 - •5.4.4. Основні характеристики мікросхем логічних елементів
 - •5.4.5. Застосування логічних елементів
 - •5.5. Шифратори, дешифратори та перетворювачі кодів
 - •5.5.1. Шифратори
 - •5.5.2. Дешифратори
 - •5.5.3. Перетворювачі кодів
 - •5.6. Мультиплексори та демультиплексори
 - •5.6.1. Мультиплексор
 - •5.6.2. Демультиплексори
 - •5.6.3. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів та мульплексорів
 - •5.6.3.1. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів.
 - •5.7. Тригери
 - •5.7.1. Структурна схема тригерів
 - •5.7.2. Види тригерів
 - •5.7.3. Двоступеневі тригери
 - •5.8. Регістри
 - •5.8.1. Регістри пам’яті
 - •5.8.2. Регістри зсуву
 - •5.8.3. Кільцеві лічильники
 - •5.9. Лічильники
 - •5.10. Арифметичні пристрої. Комбінаційні суматори. Накопичувальні суматори.
 - •5.11. Цифрові компаратори
 - •5.11.1. Цифрове порівняння чисел
 - •5.11.2. Реалізація компараторів однорозрядних чисел
 - •5.11.3. Реалізація компараторів багаторозрядних чисел
 - •5.12. Арифметико-логічні пристрої
 - •6. Мікропроцесори
 - •6.1 Мікропроцесори. Узагальнена структурна схема мікропроцесора. Основні режими роботи.
 - •6.2. Класифікація команд мікропроцесора. Види адресації. Структура і формат команд мікропроцесора
 - •6.3.Структура програмного забезпечення
 - •6.4. Способи проектування програмного забезпечення
 - •6.5. Інтерфейси
 - •6.5.1. Програмований паралельний інтерфейс
 - •6.5.2. Приладний інтерфейс
 - •6.5.3. Послідовний інтерфейс
 - •Перелік посилань
 - •Електронні пристрої випробувальних систем
 
5.12. Арифметико-логічні пристрої
АЛП: призначені для виконання над операндами А і В як арифметичних так і логічних операцій. Вид тих чи інших операцій кодується із спеціальних входів керування. Для чотирьох розрядних мікросхем – 16 оперцій
Чотири розрядний код операції і двох розрядний код типу операції (арифметичної або логічної) ––> 16 арифметичних або 16 логічних операцій.
АЛП мають дуже широкі функціональні можливості: входять до скалду мікропроцесорів ЕОМ. У комплекті з АЛП є ще мікросхеми груповоо переносу для виконання прискореного підсумовування багато розрядих чисел.
АЛП: ТТЛ–155НПЗ(155НП4 – сх. прискорення переносу)
КМОН–564НПЗ(564НПЗ – сх. прискорення переносу)
Складні операції – мікропроцесора BIC
M=0 – арифметичний
M=1 – логічний
G – генерація переносу
P – поширення переносу
–
сприйняття
рівня переносу
CO – вихід сигналу переносу (при появі вхідного переносу Pi на вході )
G, P – перенос між корпусами
			  | 
		
			  | 
		
			  | 
		
			  | 
		
  | 
		
			  | 
		
			  | 
	
0  | 
		0  | 
		0  | 
		0  | 
		
			  | 
		
			  | 
	|
0  | 
		0  | 
		0  | 
		1  | 
		
			  | 
		
			  | 
	|
0  | 
		0  | 
		1  | 
		0  | 
		
			  | 
		
			  | 
	|
0  | 
		0  | 
		1  | 
		1  | 
		0000  | 
		
			  | 
	|
0  | 
		1  | 
		0  | 
		0  | 
		
			  | 
		
			  | 
	|
0  | 
		1  | 
		0  | 
		1  | 
		
			  | 
		
			  | 
	|
0  | 
		1  | 
		1  | 
		0  | 
		
			  | 
		
			  | 
	|
0  | 
		1  | 
		1  | 
		1  | 
		
			  | 
		
			  | 
	|
1  | 
		0  | 
		0  | 
		0  | 
		
			  | 
		
			  | 
	|
1  | 
		0  | 
		0  | 
		1  | 
		
			  | 
		
			  | 
	|
1  | 
		0  | 
		1  | 
		0  | 
		
			  | 
		
			  | 
	|
1  | 
		0  | 
		1  | 
		1  | 
		
			  | 
		
			  | 
	|
1  | 
		1  | 
		0  | 
		0  | 
		1111  | 
		
			  | 
	|
1  | 
		1  | 
		0  | 
		1  | 
		
			  | 
		
			  | 
	|
1  | 
		1  | 
		1  | 
		0  | 
		
			  | 
		
			  | 
	|
1  | 
		1  | 
		1  | 
		1  | 
		
			  | 
		
			  | 
	
6. Мікропроцесори
6.1 Мікропроцесори. Узагальнена структурна схема мікропроцесора. Основні режими роботи.
Мікропроцесор - це програмно–керований пристрій обробки і керування, виконаний за технологією великих ІС. Збільшення складності алгоритму обробки – це зменшення області його застосування. Це протиріччя між складністю та її універсальністю вдалось усунути в мікропроцесорах (рис. 6.1).
Рис. 6.1. Загальна структура мікропроцесорної схеми
ЦПП- для виконання необхідного набору арифметичних і логічний операцій над інформацією, яка подається на його вхід. Програма вказує, які саме операції і в якій послідовності потрібно виконувати. З виходу мікропроцесора поступає оброблена інформація.
Ввід інформації :
від аналогових здавачів фізичних величин з допомогою аналого-цифрового перетворювача (АЦП);
від дискретних пристроїв (схеми порівняння, установок, фіксації станів ключових паралельних елементів);
з клавіатури – керування та дані – програма споживача(для метрологічних пристроїв);
Вивід інформації – запам’ятовування ,передача до інших обчислювальних пристроїв,реєстрація, виконавчі пристрої, сприйняття оператором – дисплей.
Набула поширення магістральна система побудови (рис. 6.2). На рис. 6.2 позначено: ПЗП – зберігається програма, за якою функціонує пристрій; ОЗП – зберігаються проміжні дані. Може не тільки зберігати, але й видавати записану раніше інформацію. Окремі розряди інформації несуть адресу зовнішнього пристрою до якого звертається ЦПП- шина адресних даних; ПВ/В – пристрої вводу/виводу для узгодження магістралі з джерелами - приймачами інформації; БМ – буфер магістралі – збільшує її навантажувальну здатність і, в окремих випадках, перетворює сигнали.
Р
  
ис.
6.2. Магістральна система побудови
мікропроцесорів
Структура класичного мікропроцесора КР580ВМ80 INTEL 8080 (рис. 6.3). Всі пристрої рис. 6.3 можуть виконуватися на різних кількостях мікросхеми:
Рис. 6.3. Структура класичного мікропроцесора
а) мікропроцесорні набори К580; КР1821 – сумісно за прийнятою системою команд, рівнями сигналів, принципами передачі сигналів магістралях,дозволяють будувати на їх основі функціонально завершені МП – системи;
б) однокристальні мікро-ЕОМ на одному чіпі ЦПП, ПЗП, ОЗП, ПВ/В;
в) мікро–ЕОМ для вимірювальної техніки АЦП, ЦПП, ПЗП, ОЗП, контролер індикації: рідкокристалічної; світло-динамічної.
БШД, БША, БШК – збільшення навантажувальної здатності шин;
Три окремі шини – конструктивно провідники.
ШД – можуть бути 4, 8, 16, 32 – розрядні ;
Двонаправлена – читати/запам’ятовувати RD/WR.
ША – 16 розрядів = 65536 комірок по 1 байт = 8 біт; всього 64 Кбайт;
АЛУ – (в АЛУ є також RG тимчасового зберігання );
RGA – регістр - акумулятор – зберігається операнд;
RGF – регістр –- 5 розрядів про признаки результату в АЛУ після чергової операції:
с – біт переносу(переповнений розряд сітки) 1 в старший розряд байту результату;
ас – біт додаткового переносу – з молодшого півбайта у старший (при переводі двійкових чисел в десяткові);
z = 1 – нульовий результат ;
s = 1 – в сьомому (старшому) разряді результату є 1 біт знаку;
біт парності – в результаті є парна кількість кодових одиниць.
Вміст RGF доповнюється до восьми трьома сталими нулями.
RGB, C, D, E, H, L – надоперативний ЗП. Використовується або окремо, або парами BC, DB, HL.
Регістр
стену SP
вказівник стену - RG
інформація в якому вказує адресу чергової
вільної ячейки. Станова пам'ять працює
за принципом (останній увійшов, перший
вийшов)магазинна пам'ять. Виділяється
область ОЗП під стек і поміщається в SP
адреса
останньої ячейки пам’яті.
Потім в стек можуть відправлятися слова
AF,
BC,
DE,
HL.
Кожне таке слово займає дві ячейки з
адресами (
)
і (SA-1),
де (SP)-
вміст RG
вказаного стеку.
При
заповненні стеку : =(SP)i-1
+2. При
читанні стеку :
=(SP)i-1
– 2. Операції
зі стеком зручні для реалізації швидких
коротких однобайтових команд .
РС – (programme counter) – програмний лічильник його слово виводиться на 16-ти розрядну шину адрес.(ША) Після виконання кожної команди (за винятком команд переходів) його слово збільшується на число одиниць , рівних числу байтів кожної команди, за винятком команд переходів, при яких його вміст може змінюватись скачком.
ПК – забезпечує правильне функціонування всіх внутрішніх вузлів ЦПП, синхронізує їх, видає і сприймає сигнал керування на зовнішню шину.
Внутрішні шини буферизовані. ША, ШД можуть знаходитись у високобітному стані.
Режим роботи мікропроцесорної системи. Це є цифровий програмований автомат.
Основний режим роботи – робота по програмі записаній в ПЗП.
Після початкового пуску (скиду)в РС вставляється число 0000Н (Н означає, що код шістнадцятковий). Це число на ША і ЦПП читає байт інформації з ПЗП, з ячейки даної адреси. Вміст цього байту розшифровується в ЦПП як код відповідної операції. Там же буде і число байт цієї операції. Одно - , дво – і трибайтні команди. За кодом операції однозначно встановлюється довжина коду команди.
Нехай з ячейки 0000Н → трибайтна команда, то в наступних машинних циклах зчитуються слова з ячейок 0001Н і 0002Н. Після цього ЦПП повертається до виконання основних програм.
Зчитує слово 0003Н і розшифровується як код операції. Далі все аналогічно описаному вище.
Якщо попадається команда переходу, то (РС) скачком змінюється у відповідності з нею, далі знову таким чином однобайтні слова, які є в ПЗП і ОЗП, можуть представляти собою як коди операцій, так і числові константи. Зміст самого слова не вказує на його приналежність. Потрібно проглядати програму з початку.
Режим очікування - для роботи з повільними зовнішніми пристроями. Запит зовнішнього пристрою → МПП повинен отримати на шині керування сигнал RDY =1, якщо RDY = 0, то МПП очікує. При появі RDY робота продовжується.
Зупинка мікропроцесора командою HLT (код операції 76Н). В подальшому або скид, або подача сигналу переривання.
Режим переривання – за сигналом від зовнішнього пристрою виконується спеціальна підпрограма. Спочатку завершаються операції поточної команди, а потім виконання основної програми переривається ЦПП запитує адресу ЗП, в якій зберігається код операції першої команди підпрограмної оборки переривання. Цю адресу називають вектором переривання. Далі виконуються команди, записані в підпрограмі, останньою командою якої є повернення до виконання основної програми. Перед обробкою переривань у стеку запам’ятовуються стани всіх RG ЦПП, а в кінці підпрограми відновлюються ці стани.
Декілька входів переривань – різні режими і пріоритети переривань.
Прямий доступ до пам’яті (ПДП). У звичайному режимі інформація із зовнішніх пристроїв записується в ЗП через ЦПП. При пересилці великих масивів інформації – ПДП:ЦПП відкидається від ШД і ША (високоімпульсний стан), приходить захоплення лише контролером ПДП (спеціальна мікросхема) - він керує роботою шин і організовує обмін інформацією в режимі ПДП.
