
- •Конспект лекцій
- •1. Дискретні електричні компоненти 8
- •1.1. Електричні дроти та кабелі 8
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі 23
- •1.5. Перемикачі та реле 26
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої 33
- •1. Дискретні електричні компоненти
- •1.1. Електричні дроти та кабелі
- •1.1.1. Основні відомості про електричні провідники
- •1.1.2. Описи і назви кабелів
- •Ізоляція і матеріал оболонки
- •1.1.3. Енергетичні та інсталяційні кабелі – позначення типів відповідно до стандартів cenelec
- •1.1.4. Позначення кабелів за стандартом американським awg
- •1.2.1. Основні методи постійного з’єднання провідників
- •1.2.2. Основні типи сучасних роз’ємів
- •1.3. Запобіжники
- •1.3.1. Означення параметрів
- •1.3.2. Конструктивне виконання
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі
- •1.4.1. Струми витоку
- •1.4.2. Принцип дії різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.4.3. Схема та конструкція різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.5. Перемикачі та реле
- •1.5.1. Перемикачі
- •1.5.2. Виконувані перемикачем функції
- •1.5.3. Реле та контактори
- •1.5.4. Захист з’єднувальних пристроїв
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої
- •1.6.1. Трансформатори
- •1.6.2. Мережні перетворювачі
- •1.6.3. Завади
- •1.7.1. Електрохімічна чарунка - основа електрохімічних пристроїв
- •1.7.2. Первинні джерела напруги (гальванічні елементи)
- •1.7.3. Акумулятори (вторинні гальванічні елементи)
- •Заряджання свинцевих акумуляторів
- •1.7.4. Інтегратори, основані на ефекті поверхневого накопичення заряду (“іонікси”)
- •1.7.5. Ртутно-капілярні кулонометри
- •1.7.6. Сонячні елементи і панелі
- •1.8. Електричні світлові пристрої
- •1.8.1. Класифікація джерел світла
- •1.8.2. Величини і технічні одиниці світла
- •1.8.3. Електричні джерела світла
- •1.9. Сенсори
- •1.10. Електричні лічильники імпульсів і лічильники часу
- •1.10.1. Електричні лічильники імпульсів
- •1.10.2. Лічильники часу
- •1.11. Сигналізації
- •1.12. Відведення тепла
- •1.12.1. Радіатори
- •1.12.2. Вентилятори
- •1.13. Електромагніти і двигуни
- •1.13.1 Електромагніти
- •1.13.2. Електричні двигуни
- •1.14. Світловоди
- •1.15. Основні відомості про корпуси для електронних пристроїв
- •1.15.1. Матеріали корпусів
- •1.15.2. Пожежостійкість корпусів
- •1.15.3. Екранувальні властивості корпусів
- •1.15.4. Відведення тепла з корпусів
- •1.15.5. Корпуси стандартного типоряду 19"
- •1.15.6. Класи щільності електричних пристроїв. Норми ір
- •П ерша цифра Друга цифра
- •2. Дискретні електронні компоненти
- •2.1. Котушки індуктивності та дроселі
- •2.1.1. Приклади застосувань котушок індуктивності
- •2.1.2. Імпеданс котушок індуктивності
- •2.1.3. Резонанс
- •2.1.4. Підрахунок параметрів котушок індуктивності без осердь
- •2.1.5. Підрахунок параметрів котушок індуктивності з осердями
- •2.1.6. Магнітне поле
- •2.1.7. Магнітна проникність
- •2.1.8. Магнітні втрати
- •2.1.9. Поверхневий ефект
- •2.1.10. Підрахунок параметрів котушки з осердям
- •2.1.11. Індукція (густина потоку) в осерді
- •2.1.12. Виділення тепла
- •2.1.13. Залежність від температури
- •2.2. Резистори
- •2.2.1. Позначення резисторів
- •2.2.2. Залежність від частоти
- •2.2.3. Залежність від температури
- •2.2.4. Технічні характеристики
- •2.2.5. Шуми
- •2.2.6. Залежність від напруги
- •2.2.7. Конструкція
- •2.2.9. Потенціометри
- •2.2.10. Основні технічні характеристики потенціометрів
- •2.3. Конденсатори
- •2.3.1. Приклади застосувань конденсаторів
- •2.3.2. Типи конденсаторів
- •2.4. Напівпровідникові дискретні компоненти
- •2.4.1. Загальні відомості про напівпровідники
- •2.4.3. Різновиди діодів
- •2.4.4. Основні області використання діодів
- •2.4.4. Тиристори
- •2.4.6. Транзистори
- •2.4.7. Двобазові діоди
- •2.4.8. Електронні лампи
- •2.4.9. Оптоелектронні елементи
- •2.4.10. Основні відомості про виготовлення друкованих плат
- •3. Підсилювачі з від’ємним зворотним зв’язком
- •3.1. Інтегральні операційні підсилювачі
- •3.1.1 Визначення
- •3.1.2 Принципові схеми інтегральних операційних підсилювачів
- •3.1.3 Еквівалента схема операційного підсилювача для низьких частот
- •3.1.4. Основні параметри операційних підсилювачів
- •3.1.5. Частотна корекція оп
- •3.2. Інвертувальний і неінвертувальний підсилювачі
- •3.2.1. Схеми інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.2 Похибки підсилювачів
- •3.2.3. Адитивна складова похибки
- •3.2.4 Вхідні і вихідні опори інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.5. Динамічні властивості інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.3. Диференційні підсилювачі
- •3.3.1. Найпростіший диференційний підсилювач
- •3.3.2. Схеми диференціальних підсилювачів з регульованим коефіцієнтом підсилення
- •3.3.3. Інструментальні диференційні підсилювачі
- •3.3.4. Похибки диференційних підсилювачів
- •3.4. Операційні перетворювачі на базі підсилювачів з від`ємним зворотним зв`язком
- •3.4.1. Підсилювачі з т-подібним ланцюгом від`ємного зворотного зв`язку
- •3.4.2. Підсилювачі змінної напруги
- •3.4.3. Підсилювачі з транзисторним вихідним каскадом
- •3.4.4. Підсилювачі струму
- •3.4.5. Підсилювач заряду
- •3.4.6. Багатовходовий суматор–сустрактор
- •3.4.7. Аналогові інтегратори
- •3.4.8. Аналогові диференціатори
- •3.4.9. Виділення модуля змінної напруги
- •3.4.10. Виділення середньоквадратичного значення напруги
- •3.4.11. Компаратори
- •3.4.12. Пристрої вибірки-зберігання
- •3.4.13. Джерела струму
- •3.4.14. Генератори сигналів синусоїдної форми
- •3.4.15. Генератори прямокутних імпульсів
- •3.4.16. Генератори трикутних імпульсів
- •4. Інтегральні ацп та цап
- •4.1. Аналого-цифрове перетворення
- •4.1.1. Похибка від зміни сигналу протягом перетворення
- •4.1.2. Основні метрологічні характеристики ацп
- •4.1.3. Класифікація аналого-цифрових перетворень
- •4.1.3.3. Ацп з квантуванням параметрів інтенсивності. В ацп даного типу перетворення може відбуватися паралельним чи послідовним способом.
- •4.2. Цифро-аналогові перетворювачі
- •4.2.1. Цап на основі резисторних матриць
- •4.2.2. Цап на основі ємнісних матриць
- •5.1.1.2. Класифікація цифрових пристроїв.
- •5.1.2. Перевід чисел з однієї системи числення в іншу
- •5.2. Принцип дії основних типів логічних елементів
- •5.2.1. Транзисторний ключ – основа схемотехніки логічних елементів
- •5.2.2. Базові елементи транзистор-транзисторної логіки
- •5.2.3. Елементи емітерно-зв`язаної логіки
- •5.2.4. Елементи інтегральної інжекційної логіки
- •5.2.5. Логічні елементи на основі комплементарних мдн-транзисторів
- •5.3. Основні поняття та закони булевої алгебри
- •5.3.1. Основні поняття булевої алгебри
- •5.3.2. Аксіоми Булевої алгебри
- •5.3.3. Основні закони бульової алгебри
- •5.3.4. Властивості логічних функцій
- •5.3.5. Форми зображення логічних функцій
- •5.3.6. Мінімізація логічних функцій
- •5.3.7. Форма зображення цифрових сигналів та способи їх передачі
- •5.4. Інтегральні цифрові мікросхеми
- •5.4.1. Вимоги до інтегральних мікросхем
- •5.4.2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •5.4.3. Загальні параметри цифрових мікросхем
- •5.4.4. Основні характеристики мікросхем логічних елементів
- •5.4.5. Застосування логічних елементів
- •5.5. Шифратори, дешифратори та перетворювачі кодів
- •5.5.1. Шифратори
- •5.5.2. Дешифратори
- •5.5.3. Перетворювачі кодів
- •5.6. Мультиплексори та демультиплексори
- •5.6.1. Мультиплексор
- •5.6.2. Демультиплексори
- •5.6.3. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів та мульплексорів
- •5.6.3.1. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів.
- •5.7. Тригери
- •5.7.1. Структурна схема тригерів
- •5.7.2. Види тригерів
- •5.7.3. Двоступеневі тригери
- •5.8. Регістри
- •5.8.1. Регістри пам’яті
- •5.8.2. Регістри зсуву
- •5.8.3. Кільцеві лічильники
- •5.9. Лічильники
- •5.10. Арифметичні пристрої. Комбінаційні суматори. Накопичувальні суматори.
- •5.11. Цифрові компаратори
- •5.11.1. Цифрове порівняння чисел
- •5.11.2. Реалізація компараторів однорозрядних чисел
- •5.11.3. Реалізація компараторів багаторозрядних чисел
- •5.12. Арифметико-логічні пристрої
- •6. Мікропроцесори
- •6.1 Мікропроцесори. Узагальнена структурна схема мікропроцесора. Основні режими роботи.
- •6.2. Класифікація команд мікропроцесора. Види адресації. Структура і формат команд мікропроцесора
- •6.3.Структура програмного забезпечення
- •6.4. Способи проектування програмного забезпечення
- •6.5. Інтерфейси
- •6.5.1. Програмований паралельний інтерфейс
- •6.5.2. Приладний інтерфейс
- •6.5.3. Послідовний інтерфейс
- •Перелік посилань
- •Електронні пристрої випробувальних систем
5.10. Арифметичні пристрої. Комбінаційні суматори. Накопичувальні суматори.
Крім логічних функцій в цифровій техніці розглядається також арифметичні операції над двійковими числами. Ці операції виконуються за допомогою арифметичних пристроїв – складова частина мікропроцесорної і обчислюваної техніки. Це суматори, віднімані ( субстратори ), перемножувачі, подільники, пристрої порівняння і порогові схеми ( цифрові компілятори, пристрої виявлення парності заданих чисел, арифметично - логічні пристрої ).
Особливість двійкової арифметики: арифметичні дії виконуються над арифметичними числами 0 і 1, а не над логічними змінними. Найважливіший вузол – двійковий суматор, оскільки всі математичні операції зводяться до операцій підсумовування прямих, обернених, зсунутих двійкових чисел.
0+0 = 0; 0+1 =1; 1+0 = 1; 1+1 = 10 ( 1 – перенос в старших розрядах ).
Суматор – пристрій додавання двійкових чисел; напівсуматор – пристрій підсумовування молодших розрядів.
Підсумовування за модулем 2: 0Å 0 = 0; 0 Å 1 =1; 1 Å 0 = 1; 1Å 1 = 0.
Правила додавання двійкових чисел.
1) Якщо є два числа з однаковими знаками, то додаються модулі цих чисел і присвоюється попередній знак.
Приклад:
14 + 10 =2410 =110002; 1110 = 1410 – 14 –10 = –2410 = 001112.
+
1010 =1010
110002 = 2410 ;
2) Підсумовування з переносом.
Приклад: 14 – 10 = 410 = 01002; A>B; A>0.
1110 = 1410
0101 = 1010
10111
1
01002 = 410.
3) П ідсумовування без переносу. Результату додавання присвоюють знак більшого за модулем числа.
Приклад:
A>B; A<O; – 1410 + 1010 = – 410 = 10112;
–1410 = 00012
1010 = 10102
Комбінаційні суматори – здійснюють арифметичне підсумовування (додавання) чисел. Додавання багаторозрядного двійкового слова пороздільно з урахуванням переносу в старий розряд. Можливість не тільки появи переносу в старий розряд, але й сприйняття переносу з молодшого.
Комбінаційні і накопичувальні суматори: в накопичувальних суматорах результати проміжного порозрядного додавання зберігаються. В комбінаційних суматорах додавання відбувається паралельним кодом одночасно. Результат зникає одразу після припинення дії вхідних сигналів. Тому в них завжди є вхідні і вихідні реєстри пам’яті.
Можуть застосовуватися як одно-, так і багаторозрядні суматори, а процедура підсумовування може здійснюватись або послідовно, починаючи з молодшого розряду, або паралельно, одночасно. Важливо як організовується перенос: послідовний, паралельний ( наскрізний ), груповий.
Всі суматори базуються на основі однорозрядного суматора, що складається з напівсуматора.
Н
апівсуматор:
S
= a
в
= a
Å
в сума p=
a
в
Таблиця 11.1
-
a
в
p
S
0
0
0
0
0
1
0
1
1
0
0
1
1
1
1
0
В напівсуматорі немає переносу з молодшого розряду. Ця проблема вирішена в повному суматорі.
Додавання двох однорозрядних двійкових чисел з урахуванням переносу з молодшого розряду. Три входи (аі, ві, , pі); два виходи ( Sі, pі)
Таблиця 11.2
аі |
ві |
pі |
pі+1
|
S |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
(
аіÅ
ві)
pі (аіÅ ві)
З
а
таблицею істинності: Sі
=
(
Å
)
(
Å
) =
Å
Å
=
=
(
Å
)
Для додавання двох n – розрядних двійкових чисел А і В потрібно n- однорозрядних повних суматорі. Послідовне або паралельне підсумовування.
Послідовний суматор.
,
змінюються
через певний час;
затримується на _________.
Д
За один такт – один розряд. Простота реалізації,але низька швидкодія.
Паралельний суматор – два багаторозрядні числа одночасно різні способи передачі переносів.
З послідовним переносом.
Швидкодія
визначається часом проходження сигналу
переносу до виходу. Принцип паралельного
переносу: вхідний перенос кожного
розряду в
ибирається
незалежно від переносу сусіднього
молодшого розряду. Застосовуються
спеціальні схеми ( блоки) прискореного
(наскрізного) переносу.
Принцип
прискореного переносу: для кожного
двійкового і-го розряду додатково
утворюються два сигнали:
– переносу і поширення переносу
(
аіÅ
ві)
Біт переносу у будь-якому розряді формується зразу після p0. Реалізація складна. Велика швидкодія.
Груповий ( паралельно - послідовний). n- розрядний SM має N груп.
В групі перенос формується паралельно і використовується для формування переносу старшої групи.
Промисловість випускає мікросхеми суматорів і на основі таких схем будують багаторозрядні суматори.
Спосіб інвертування і циклічного переносу.
RGA
Суматор – сустрактор.
Множення – багатократне виконання додавання. Ділення – віднімання.
Накопичувальні суматори.
Накопичувач – Т- тригер .
Особливість – приймання доданків А і В та з чергою і накопичення їх та зберігання результату на виході після припинення подачі вхідних сигналів.
Є суматори з послідовним і паралельним переносом.
1) 10-6 1010
+ 1001
10011
1002=410
&
&
1
встановлення Т-тригера в «0»: Q = 0;
= 1
аі, ві, , pі надходять послідовно такт за тактом
2
1)
аі
= 0
0лл=
$
;
аі
= 0
;
– момент
2
2)
=0
;
ві
= 1
– момент
$
и
Q(
)
=
Å
;
(
)
=
Å
;
3)
= 0:
= Q(
)
= Q(
)Å
=
Å
Å
(згідно з
табл..11.1)
Y’ ( ) = Q ( ) = ( Å )
Y
(
)
=
(
)
=
(
Å
)
=
(
)
=
(
)=
= ( )( ) = ( ) = ( )=
= = =
= Y’ ( ) Y” ( ) = ( Å )
Р еалізація проста. Мала швидкодія – три точки на один розряд. Багаторозрядні ланцюжок одно розрядних, кола переносів через елементи затримки.
Швидкодія визначається часом проходження сигналу переносу до виходу. Принцип паралельного переносу: вхідний перенос кожного розряду вибирається незалежно від переносу сусіднього молодшого розряду. Застосовуються спеціальні схеми ( блоки) прискореного (наскрізного) переносу.
Принцип прискореного переносу: для кожного двійкового і-го розряду додатково утворюються два сигнали: – переносу і поширення переносу ( аіÅ ві)
Біт
переносу у будь-якому розряді формується
зразу після
.
Реалізація складна. Велика швидкодія.
Груповий ( паралельно - послідовний). n- розрядний SM має N груп.
В групі перенос формується паралельно і використовується для формування переносу старшої групи.
Промисловість випускає мікросхеми суматорів і на основі таких схем будують багаторозрядні суматори.