
- •Конспект лекцій
- •1. Дискретні електричні компоненти 8
- •1.1. Електричні дроти та кабелі 8
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі 23
- •1.5. Перемикачі та реле 26
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої 33
- •1. Дискретні електричні компоненти
- •1.1. Електричні дроти та кабелі
- •1.1.1. Основні відомості про електричні провідники
- •1.1.2. Описи і назви кабелів
- •Ізоляція і матеріал оболонки
- •1.1.3. Енергетичні та інсталяційні кабелі – позначення типів відповідно до стандартів cenelec
- •1.1.4. Позначення кабелів за стандартом американським awg
- •1.2.1. Основні методи постійного з’єднання провідників
- •1.2.2. Основні типи сучасних роз’ємів
- •1.3. Запобіжники
- •1.3.1. Означення параметрів
- •1.3.2. Конструктивне виконання
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі
- •1.4.1. Струми витоку
- •1.4.2. Принцип дії різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.4.3. Схема та конструкція різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.5. Перемикачі та реле
- •1.5.1. Перемикачі
- •1.5.2. Виконувані перемикачем функції
- •1.5.3. Реле та контактори
- •1.5.4. Захист з’єднувальних пристроїв
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої
- •1.6.1. Трансформатори
- •1.6.2. Мережні перетворювачі
- •1.6.3. Завади
- •1.7.1. Електрохімічна чарунка - основа електрохімічних пристроїв
- •1.7.2. Первинні джерела напруги (гальванічні елементи)
- •1.7.3. Акумулятори (вторинні гальванічні елементи)
- •Заряджання свинцевих акумуляторів
- •1.7.4. Інтегратори, основані на ефекті поверхневого накопичення заряду (“іонікси”)
- •1.7.5. Ртутно-капілярні кулонометри
- •1.7.6. Сонячні елементи і панелі
- •1.8. Електричні світлові пристрої
- •1.8.1. Класифікація джерел світла
- •1.8.2. Величини і технічні одиниці світла
- •1.8.3. Електричні джерела світла
- •1.9. Сенсори
- •1.10. Електричні лічильники імпульсів і лічильники часу
- •1.10.1. Електричні лічильники імпульсів
- •1.10.2. Лічильники часу
- •1.11. Сигналізації
- •1.12. Відведення тепла
- •1.12.1. Радіатори
- •1.12.2. Вентилятори
- •1.13. Електромагніти і двигуни
- •1.13.1 Електромагніти
- •1.13.2. Електричні двигуни
- •1.14. Світловоди
- •1.15. Основні відомості про корпуси для електронних пристроїв
- •1.15.1. Матеріали корпусів
- •1.15.2. Пожежостійкість корпусів
- •1.15.3. Екранувальні властивості корпусів
- •1.15.4. Відведення тепла з корпусів
- •1.15.5. Корпуси стандартного типоряду 19"
- •1.15.6. Класи щільності електричних пристроїв. Норми ір
- •П ерша цифра Друга цифра
- •2. Дискретні електронні компоненти
- •2.1. Котушки індуктивності та дроселі
- •2.1.1. Приклади застосувань котушок індуктивності
- •2.1.2. Імпеданс котушок індуктивності
- •2.1.3. Резонанс
- •2.1.4. Підрахунок параметрів котушок індуктивності без осердь
- •2.1.5. Підрахунок параметрів котушок індуктивності з осердями
- •2.1.6. Магнітне поле
- •2.1.7. Магнітна проникність
- •2.1.8. Магнітні втрати
- •2.1.9. Поверхневий ефект
- •2.1.10. Підрахунок параметрів котушки з осердям
- •2.1.11. Індукція (густина потоку) в осерді
- •2.1.12. Виділення тепла
- •2.1.13. Залежність від температури
- •2.2. Резистори
- •2.2.1. Позначення резисторів
- •2.2.2. Залежність від частоти
- •2.2.3. Залежність від температури
- •2.2.4. Технічні характеристики
- •2.2.5. Шуми
- •2.2.6. Залежність від напруги
- •2.2.7. Конструкція
- •2.2.9. Потенціометри
- •2.2.10. Основні технічні характеристики потенціометрів
- •2.3. Конденсатори
- •2.3.1. Приклади застосувань конденсаторів
- •2.3.2. Типи конденсаторів
- •2.4. Напівпровідникові дискретні компоненти
- •2.4.1. Загальні відомості про напівпровідники
- •2.4.3. Різновиди діодів
- •2.4.4. Основні області використання діодів
- •2.4.4. Тиристори
- •2.4.6. Транзистори
- •2.4.7. Двобазові діоди
- •2.4.8. Електронні лампи
- •2.4.9. Оптоелектронні елементи
- •2.4.10. Основні відомості про виготовлення друкованих плат
- •3. Підсилювачі з від’ємним зворотним зв’язком
- •3.1. Інтегральні операційні підсилювачі
- •3.1.1 Визначення
- •3.1.2 Принципові схеми інтегральних операційних підсилювачів
- •3.1.3 Еквівалента схема операційного підсилювача для низьких частот
- •3.1.4. Основні параметри операційних підсилювачів
- •3.1.5. Частотна корекція оп
- •3.2. Інвертувальний і неінвертувальний підсилювачі
- •3.2.1. Схеми інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.2 Похибки підсилювачів
- •3.2.3. Адитивна складова похибки
- •3.2.4 Вхідні і вихідні опори інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.5. Динамічні властивості інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.3. Диференційні підсилювачі
- •3.3.1. Найпростіший диференційний підсилювач
- •3.3.2. Схеми диференціальних підсилювачів з регульованим коефіцієнтом підсилення
- •3.3.3. Інструментальні диференційні підсилювачі
- •3.3.4. Похибки диференційних підсилювачів
- •3.4. Операційні перетворювачі на базі підсилювачів з від`ємним зворотним зв`язком
- •3.4.1. Підсилювачі з т-подібним ланцюгом від`ємного зворотного зв`язку
- •3.4.2. Підсилювачі змінної напруги
- •3.4.3. Підсилювачі з транзисторним вихідним каскадом
- •3.4.4. Підсилювачі струму
- •3.4.5. Підсилювач заряду
- •3.4.6. Багатовходовий суматор–сустрактор
- •3.4.7. Аналогові інтегратори
- •3.4.8. Аналогові диференціатори
- •3.4.9. Виділення модуля змінної напруги
- •3.4.10. Виділення середньоквадратичного значення напруги
- •3.4.11. Компаратори
- •3.4.12. Пристрої вибірки-зберігання
- •3.4.13. Джерела струму
- •3.4.14. Генератори сигналів синусоїдної форми
- •3.4.15. Генератори прямокутних імпульсів
- •3.4.16. Генератори трикутних імпульсів
- •4. Інтегральні ацп та цап
- •4.1. Аналого-цифрове перетворення
- •4.1.1. Похибка від зміни сигналу протягом перетворення
- •4.1.2. Основні метрологічні характеристики ацп
- •4.1.3. Класифікація аналого-цифрових перетворень
- •4.1.3.3. Ацп з квантуванням параметрів інтенсивності. В ацп даного типу перетворення може відбуватися паралельним чи послідовним способом.
- •4.2. Цифро-аналогові перетворювачі
- •4.2.1. Цап на основі резисторних матриць
- •4.2.2. Цап на основі ємнісних матриць
- •5.1.1.2. Класифікація цифрових пристроїв.
- •5.1.2. Перевід чисел з однієї системи числення в іншу
- •5.2. Принцип дії основних типів логічних елементів
- •5.2.1. Транзисторний ключ – основа схемотехніки логічних елементів
- •5.2.2. Базові елементи транзистор-транзисторної логіки
- •5.2.3. Елементи емітерно-зв`язаної логіки
- •5.2.4. Елементи інтегральної інжекційної логіки
- •5.2.5. Логічні елементи на основі комплементарних мдн-транзисторів
- •5.3. Основні поняття та закони булевої алгебри
- •5.3.1. Основні поняття булевої алгебри
- •5.3.2. Аксіоми Булевої алгебри
- •5.3.3. Основні закони бульової алгебри
- •5.3.4. Властивості логічних функцій
- •5.3.5. Форми зображення логічних функцій
- •5.3.6. Мінімізація логічних функцій
- •5.3.7. Форма зображення цифрових сигналів та способи їх передачі
- •5.4. Інтегральні цифрові мікросхеми
- •5.4.1. Вимоги до інтегральних мікросхем
- •5.4.2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •5.4.3. Загальні параметри цифрових мікросхем
- •5.4.4. Основні характеристики мікросхем логічних елементів
- •5.4.5. Застосування логічних елементів
- •5.5. Шифратори, дешифратори та перетворювачі кодів
- •5.5.1. Шифратори
- •5.5.2. Дешифратори
- •5.5.3. Перетворювачі кодів
- •5.6. Мультиплексори та демультиплексори
- •5.6.1. Мультиплексор
- •5.6.2. Демультиплексори
- •5.6.3. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів та мульплексорів
- •5.6.3.1. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів.
- •5.7. Тригери
- •5.7.1. Структурна схема тригерів
- •5.7.2. Види тригерів
- •5.7.3. Двоступеневі тригери
- •5.8. Регістри
- •5.8.1. Регістри пам’яті
- •5.8.2. Регістри зсуву
- •5.8.3. Кільцеві лічильники
- •5.9. Лічильники
- •5.10. Арифметичні пристрої. Комбінаційні суматори. Накопичувальні суматори.
- •5.11. Цифрові компаратори
- •5.11.1. Цифрове порівняння чисел
- •5.11.2. Реалізація компараторів однорозрядних чисел
- •5.11.3. Реалізація компараторів багаторозрядних чисел
- •5.12. Арифметико-логічні пристрої
- •6. Мікропроцесори
- •6.1 Мікропроцесори. Узагальнена структурна схема мікропроцесора. Основні режими роботи.
- •6.2. Класифікація команд мікропроцесора. Види адресації. Структура і формат команд мікропроцесора
- •6.3.Структура програмного забезпечення
- •6.4. Способи проектування програмного забезпечення
- •6.5. Інтерфейси
- •6.5.1. Програмований паралельний інтерфейс
- •6.5.2. Приладний інтерфейс
- •6.5.3. Послідовний інтерфейс
- •Перелік посилань
- •Електронні пристрої випробувальних систем
5.8.3. Кільцеві лічильники
На базі регістрів зсуву можуть бути реалізовані так звані кільцеві лічильники шляхом охоплення додатним зворотним зв`язком виходу Qn-1 останнього тригера із D-входом першого тригера (рис. 5.53).
Коефіцієнт підрахунку кільцевого лічильника дорівнює кількості тригерів, замкнутих в кільце. Недоліком такого лічильника є можливість виникнення збоїв у кільці, які жодним способом не можна виявити під час роботи. Для уникнення можливих збоїв застосовують спеціальні елементи, наприклад, схеми збігу (рис. 5.54). Тільки після обнуління усіх тригерів кільця на виході
Р
ис.
5.53 – Схема (а) та часова діаграма (б)
роботи кільцевого лічильника
схеми збігу – елемента n АБО-НЕ можлива поява логічної одиниці, яка в подальшому циркулюватиме в кільці. Коефіцієнт підрахунку такого лічильника дорівнює
Рис. 5.54 – Схема кільцевого лічильника із захистом від збоїв кількості тригерів плюс одиниця n+1.
Суттєво збільшити (у два рази при тій самій кількості тригерів) коефіцієнт підрахунку лічильника дає можливість використання кільцевого лічильника Джонсона, в якому загальний зворотний зв`язок уводиться з інверсного виходу останнього тригера до інформаційного входу першого (рис. 5.55.а).
Як показує аналіз часової діаграми роботи (рис. 5.55.б) і таблиці істинності (рис. 5.55.в) нв регістрі лічильника спочатку наростає хвиля одиниць (для перших п`яти імпульсів), а потім – хвиля нулів (для наступних п`яти імпульсів).
Ці процеси повторюються періодично. Після асинхронного скиду усі процеси в лічильнику Джонсона повторюються.
Рис.
5.55 - Лічильник Джонсона – схема (а),
часова діаграма роботи (б) та таблиця
істинності (в)
5.9. Лічильники
Лічильники класифікують як двійкові, десяткові; асинхронні, синхронні; реверсивні; з довільним модулем лічби.
Лічильник – це функціональний пристрій призначений для підрахунку числа імпульсів, які надійшли на його вхід і фіксації цього числа на його регістрі у вигляді коду.
Використання: в ЦВП, обчислювальній, побутовій техніці, метрологічних пристроях.
Лічильник – це скінчений автомат, стан якого визначається тільки кількістю логічних 1, які надійшли на його вхід. Складається з кількох тригерів, певним чином з’єднаних між собою. Виходи тригерів являють собою вихідний регістр лічильника, на якому фіксується код.
Модуль лічби – основний параметр лічильника (коефіцієнт підрахунку).
М1 2m , m – число розрядів лічильника – число стійких внутрішніх станів, в тому числі 0000.
Заданий
модуль лічби Мл:
m - кількість
необхідних тригерів m=int
На виході лічильника частота в 2m разів менша від вхідної f, тобто лічильник може використовуватись, як подільник f на число, рівне модулю його лічби.
Класифікація лічильників.
В залежності від Мл лічильники є двійкові (Мл=2m), двійково-десяткові, з довільним модулем Мл2m.
Лічильники можуть бути асинхронні, синхронні, з потенціальним або імпульсним записом інформації.
За цільовим призначенням: прості – підсумовувальні, віднімальні, реверсивні. Відповідно, прямий, зворотний підрахунок числа імпульсів. Перенос в старший розряд в лічильниках: послідовний, паралельний, послідовно-паралельний.
Послідовний перенос: вхідний імпульс подається тільки на синхровхід першого підраховувального каскаду, а на на входи наступних підраховувальних каскадів (тригерів) - з виходів попереднього.
Паралельний перенос: одночасно на входи всіх тригерів.
Послідовно-паралельний перенос: послідовне з’єднання паралельних лічильників (корпусів лічильників, всередині яких здійснюється паралельний перенос).
Роздільна здатність – мінімальний період проходження вхідного сигналу, при якому забезпечується надійна робота лічильника.
Час реєстрації – максимальний часовий інтервал між моментом закінчення передачі вхідного сигналу та моментом встановлення його на регістрі лічильника.
Послідовний лічильник (рис. 5.56).
Р
ис.
5.56 – Схема (а) та часова діаграма роботи
(б) послідовного трирозрядного лічильника
В підсумовувальному послідовному (асинхронному) лічильнику перед початком роботи здійснюється скид.
На
JК-тригерах:
при J=К=1;
=1;
R=0.
(серійні мікросхеми двійково-десяткового
К155ИЕ2
та двійкового К155ИЕ5 лічильників).
Віднімальний послідовний лічильник
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Q0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
Q1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
Q2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
Невелика швидкодія послідовного лічильника
Паралельні лічильники
Підсумовувальний (велика швидкодія)
Реверсивні лічильники паралельні
Реверсивні лічильники паралельні
≤ 0
Каскадування РЛ (ліч.)
Призначення виводів. Робота ліч
Лічильники з довільним модулем лічби
Блокування переносу : із двійкового зробити двійково-десятковий.
Аналогічно для будь-якого модуля лічби