
- •Конспект лекцій
- •1. Дискретні електричні компоненти 8
- •1.1. Електричні дроти та кабелі 8
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі 23
- •1.5. Перемикачі та реле 26
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої 33
- •1. Дискретні електричні компоненти
- •1.1. Електричні дроти та кабелі
- •1.1.1. Основні відомості про електричні провідники
- •1.1.2. Описи і назви кабелів
- •Ізоляція і матеріал оболонки
- •1.1.3. Енергетичні та інсталяційні кабелі – позначення типів відповідно до стандартів cenelec
- •1.1.4. Позначення кабелів за стандартом американським awg
- •1.2.1. Основні методи постійного з’єднання провідників
- •1.2.2. Основні типи сучасних роз’ємів
- •1.3. Запобіжники
- •1.3.1. Означення параметрів
- •1.3.2. Конструктивне виконання
- •1.4. Різницево-струмові захисні вимикачі
- •1.4.1. Струми витоку
- •1.4.2. Принцип дії різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.4.3. Схема та конструкція різницево-струмових захисних вимикачів
- •1.5. Перемикачі та реле
- •1.5.1. Перемикачі
- •1.5.2. Виконувані перемикачем функції
- •1.5.3. Реле та контактори
- •1.5.4. Захист з’єднувальних пристроїв
- •1.6. Трансформатори, мережні пристрої живлення та проти аварійні пристрої
- •1.6.1. Трансформатори
- •1.6.2. Мережні перетворювачі
- •1.6.3. Завади
- •1.7.1. Електрохімічна чарунка - основа електрохімічних пристроїв
- •1.7.2. Первинні джерела напруги (гальванічні елементи)
- •1.7.3. Акумулятори (вторинні гальванічні елементи)
- •Заряджання свинцевих акумуляторів
- •1.7.4. Інтегратори, основані на ефекті поверхневого накопичення заряду (“іонікси”)
- •1.7.5. Ртутно-капілярні кулонометри
- •1.7.6. Сонячні елементи і панелі
- •1.8. Електричні світлові пристрої
- •1.8.1. Класифікація джерел світла
- •1.8.2. Величини і технічні одиниці світла
- •1.8.3. Електричні джерела світла
- •1.9. Сенсори
- •1.10. Електричні лічильники імпульсів і лічильники часу
- •1.10.1. Електричні лічильники імпульсів
- •1.10.2. Лічильники часу
- •1.11. Сигналізації
- •1.12. Відведення тепла
- •1.12.1. Радіатори
- •1.12.2. Вентилятори
- •1.13. Електромагніти і двигуни
- •1.13.1 Електромагніти
- •1.13.2. Електричні двигуни
- •1.14. Світловоди
- •1.15. Основні відомості про корпуси для електронних пристроїв
- •1.15.1. Матеріали корпусів
- •1.15.2. Пожежостійкість корпусів
- •1.15.3. Екранувальні властивості корпусів
- •1.15.4. Відведення тепла з корпусів
- •1.15.5. Корпуси стандартного типоряду 19"
- •1.15.6. Класи щільності електричних пристроїв. Норми ір
- •П ерша цифра Друга цифра
- •2. Дискретні електронні компоненти
- •2.1. Котушки індуктивності та дроселі
- •2.1.1. Приклади застосувань котушок індуктивності
- •2.1.2. Імпеданс котушок індуктивності
- •2.1.3. Резонанс
- •2.1.4. Підрахунок параметрів котушок індуктивності без осердь
- •2.1.5. Підрахунок параметрів котушок індуктивності з осердями
- •2.1.6. Магнітне поле
- •2.1.7. Магнітна проникність
- •2.1.8. Магнітні втрати
- •2.1.9. Поверхневий ефект
- •2.1.10. Підрахунок параметрів котушки з осердям
- •2.1.11. Індукція (густина потоку) в осерді
- •2.1.12. Виділення тепла
- •2.1.13. Залежність від температури
- •2.2. Резистори
- •2.2.1. Позначення резисторів
- •2.2.2. Залежність від частоти
- •2.2.3. Залежність від температури
- •2.2.4. Технічні характеристики
- •2.2.5. Шуми
- •2.2.6. Залежність від напруги
- •2.2.7. Конструкція
- •2.2.9. Потенціометри
- •2.2.10. Основні технічні характеристики потенціометрів
- •2.3. Конденсатори
- •2.3.1. Приклади застосувань конденсаторів
- •2.3.2. Типи конденсаторів
- •2.4. Напівпровідникові дискретні компоненти
- •2.4.1. Загальні відомості про напівпровідники
- •2.4.3. Різновиди діодів
- •2.4.4. Основні області використання діодів
- •2.4.4. Тиристори
- •2.4.6. Транзистори
- •2.4.7. Двобазові діоди
- •2.4.8. Електронні лампи
- •2.4.9. Оптоелектронні елементи
- •2.4.10. Основні відомості про виготовлення друкованих плат
- •3. Підсилювачі з від’ємним зворотним зв’язком
- •3.1. Інтегральні операційні підсилювачі
- •3.1.1 Визначення
- •3.1.2 Принципові схеми інтегральних операційних підсилювачів
- •3.1.3 Еквівалента схема операційного підсилювача для низьких частот
- •3.1.4. Основні параметри операційних підсилювачів
- •3.1.5. Частотна корекція оп
- •3.2. Інвертувальний і неінвертувальний підсилювачі
- •3.2.1. Схеми інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.2 Похибки підсилювачів
- •3.2.3. Адитивна складова похибки
- •3.2.4 Вхідні і вихідні опори інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.2.5. Динамічні властивості інвертувального і неінвертувального підсилювачів
- •3.3. Диференційні підсилювачі
- •3.3.1. Найпростіший диференційний підсилювач
- •3.3.2. Схеми диференціальних підсилювачів з регульованим коефіцієнтом підсилення
- •3.3.3. Інструментальні диференційні підсилювачі
- •3.3.4. Похибки диференційних підсилювачів
- •3.4. Операційні перетворювачі на базі підсилювачів з від`ємним зворотним зв`язком
- •3.4.1. Підсилювачі з т-подібним ланцюгом від`ємного зворотного зв`язку
- •3.4.2. Підсилювачі змінної напруги
- •3.4.3. Підсилювачі з транзисторним вихідним каскадом
- •3.4.4. Підсилювачі струму
- •3.4.5. Підсилювач заряду
- •3.4.6. Багатовходовий суматор–сустрактор
- •3.4.7. Аналогові інтегратори
- •3.4.8. Аналогові диференціатори
- •3.4.9. Виділення модуля змінної напруги
- •3.4.10. Виділення середньоквадратичного значення напруги
- •3.4.11. Компаратори
- •3.4.12. Пристрої вибірки-зберігання
- •3.4.13. Джерела струму
- •3.4.14. Генератори сигналів синусоїдної форми
- •3.4.15. Генератори прямокутних імпульсів
- •3.4.16. Генератори трикутних імпульсів
- •4. Інтегральні ацп та цап
- •4.1. Аналого-цифрове перетворення
- •4.1.1. Похибка від зміни сигналу протягом перетворення
- •4.1.2. Основні метрологічні характеристики ацп
- •4.1.3. Класифікація аналого-цифрових перетворень
- •4.1.3.3. Ацп з квантуванням параметрів інтенсивності. В ацп даного типу перетворення може відбуватися паралельним чи послідовним способом.
- •4.2. Цифро-аналогові перетворювачі
- •4.2.1. Цап на основі резисторних матриць
- •4.2.2. Цап на основі ємнісних матриць
- •5.1.1.2. Класифікація цифрових пристроїв.
- •5.1.2. Перевід чисел з однієї системи числення в іншу
- •5.2. Принцип дії основних типів логічних елементів
- •5.2.1. Транзисторний ключ – основа схемотехніки логічних елементів
- •5.2.2. Базові елементи транзистор-транзисторної логіки
- •5.2.3. Елементи емітерно-зв`язаної логіки
- •5.2.4. Елементи інтегральної інжекційної логіки
- •5.2.5. Логічні елементи на основі комплементарних мдн-транзисторів
- •5.3. Основні поняття та закони булевої алгебри
- •5.3.1. Основні поняття булевої алгебри
- •5.3.2. Аксіоми Булевої алгебри
- •5.3.3. Основні закони бульової алгебри
- •5.3.4. Властивості логічних функцій
- •5.3.5. Форми зображення логічних функцій
- •5.3.6. Мінімізація логічних функцій
- •5.3.7. Форма зображення цифрових сигналів та способи їх передачі
- •5.4. Інтегральні цифрові мікросхеми
- •5.4.1. Вимоги до інтегральних мікросхем
- •5.4.2. Класифікація інтегральних мікросхем
- •5.4.3. Загальні параметри цифрових мікросхем
- •5.4.4. Основні характеристики мікросхем логічних елементів
- •5.4.5. Застосування логічних елементів
- •5.5. Шифратори, дешифратори та перетворювачі кодів
- •5.5.1. Шифратори
- •5.5.2. Дешифратори
- •5.5.3. Перетворювачі кодів
- •5.6. Мультиплексори та демультиплексори
- •5.6.1. Мультиплексор
- •5.6.2. Демультиплексори
- •5.6.3. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів та мульплексорів
- •5.6.3.1. Синтез комбінаційних пристроїв на основі дешифраторів.
- •5.7. Тригери
- •5.7.1. Структурна схема тригерів
- •5.7.2. Види тригерів
- •5.7.3. Двоступеневі тригери
- •5.8. Регістри
- •5.8.1. Регістри пам’яті
- •5.8.2. Регістри зсуву
- •5.8.3. Кільцеві лічильники
- •5.9. Лічильники
- •5.10. Арифметичні пристрої. Комбінаційні суматори. Накопичувальні суматори.
- •5.11. Цифрові компаратори
- •5.11.1. Цифрове порівняння чисел
- •5.11.2. Реалізація компараторів однорозрядних чисел
- •5.11.3. Реалізація компараторів багаторозрядних чисел
- •5.12. Арифметико-логічні пристрої
- •6. Мікропроцесори
- •6.1 Мікропроцесори. Узагальнена структурна схема мікропроцесора. Основні режими роботи.
- •6.2. Класифікація команд мікропроцесора. Види адресації. Структура і формат команд мікропроцесора
- •6.3.Структура програмного забезпечення
- •6.4. Способи проектування програмного забезпечення
- •6.5. Інтерфейси
- •6.5.1. Програмований паралельний інтерфейс
- •6.5.2. Приладний інтерфейс
- •6.5.3. Послідовний інтерфейс
- •Перелік посилань
- •Електронні пристрої випробувальних систем
5.1.2. Перевід чисел з однієї системи числення в іншу
Алгоритм: ділення числа Ар на основу р системи, в яку переводиться число:
Ділення в цілих числах числа Ар на основу р тієї системи, в яку переводиться число Ар;
Якщо частка
, вона береться за нове число і повторює операції п. 1; якщо частка =0, то перейти до п.3
У загальному випадку дробова частина числа переводиться шляхом підбору ваг розрядів основи нової системи числення так, щоб вони завжди були не більшими від неї. При цьому задається точність результату переводу, яка зазвичай дорівнює половині одиниці молодшого розряду вихідного числа.
ПРИКЛАД 1.1: число 123,32110 перевести у двійкову систему числення
123 | 2__
-122 _61 | 2__
1
60 30 |2__
МБ 1 -30 15 | 2
0 -14 7 |2__
1 -6 3 |2__
1 -2 1
1 СБ
12310=11110112
Д
ля
переводу у двійкову систему дробову
частину слід послідовно домножувати
на число 2. Двійкове число записується
у вигляді цілих частин чисел, які отримані
при перемноженні тільки дробової
частини, починаючи зверху після коми.
Тут точність +0,0005≤2-11
0
,321
0,284
0,136
0,544
0,176 0,704
×
___2
×___2
×___2
×___2
×____2
×___
2
С
Б
-
0,642
0,568
0,272
1,088
0,352
1,408
×___2
×___2
×___2
×____2
×___2
МБ
1,284 1,136 0,544 0,176 0,704
ПРИКЛАД 1.2: двійкове число 1111011,010100100012 перевести в десяткову систему числення.
Для цього записуємо двійкове число через відповідні ваги двійкових розрядів та підсумовуємо їх і отримуємо десяткове число
1111011,010100100012=26+25+24+23+21+20+2-2+2-4+2-7+2-11=64+32+16+8+2+1+ +0,25+0,0625+0,0078+0,002=123,3208 123,321
Спрощений перевід: 2
111
1 - МБ
. 55 1
27 1
13 1
6 0
3 1
1 1 – СБ 26+25+23+22+21+20=111
=100...0
=11…1
m нулів m одиниць
Приклади спрощених розрахунків:
6910=64+5=26+1012=100000+1012=10001012
3110=32-1=25-1=11111
ПРИКЛАД 1.3: десяткові числа 12310 та 172710 перевести у шістнадцятковий код
1
23
16
1727
16
-112 7 - СБ -16 107 16
11 - МБ 127 -96 6 - СБ
-112 11
15 - МБ
12310=7В16 172710=6BF16
ПРИКЛАД 1.4: шістнадцяткові числа 7В16 та 6BF16 перевести в десяткову систему числення.
7×161+11×160=12310; 6×162+11×161+15×160=1536+176+15
5.2. Принцип дії основних типів логічних елементів
5.2.1. Транзисторний ключ – основа схемотехніки логічних елементів
Транзисторний ключ - основи цифрових елементів (рис.5.1).
Транзистори – біполярні, польові з р-n переходом, польові з ізольованим затвором.
Логіка – додатня, від’ємна.
Рис. 5.1 – Позначення n-p-n транзистора (а), його заступна схема (б) та схема найпростішого транзисторного ключа
ІКS,
IЕS
– струми неосновних носіїв;
,
- відповідно, опори бази та емітера;
RКзв,
RЕзв
- опори ізоляції, відповідно, колекторного
та емітерного переходів;
- інжекційні струми, відповідно, емітера
та колектора.
В
статичному режимі можна записати:
,
де α, αІ
– коефіцієнти передавання емітерного
струму в колектор та колекторного струму
в емітер (для сучасних транзисторів їх
значення знаходяться у межах α, αІ≈1;
1-α=0,05…0,001;
1-αІ=0,2…0,01/
Математична модель транзистора - рівняння Еберса – Молла (рис. 5.2)
,
,
Рис. 5.2 – Вхідна (а) та вихідна (б) характеристики біполярних транзисторів для різних режимів роботи
,
.
;
.
Режим
відсічки:
UБЕ
0;
UКЕ
>0 (n-p-n
транзистор)
іК=ІКБ0; іЕ=UЕБ/RЕзв; іБ= ІКБ0+ UЕБ/RЕзв.
Активний режим: UБЕ > UБЕпор>0; UКЕ > UБЕ>0;
UБЕ=mφТ·ln(-іК/ІЕS); іК=βіБ+ІКЕ0(1-е(UБЕ-UКЕ)/mφT).
Режим насичення: UБЕ > UБЕпор>0; UКЕ≤UБЕ
Умова насичення : іБ≥іК/β; β=α/(1-α);
;
;
;
- інверсний коефіцієнт передавання
струму.
Рівняння робочої точки на вихідній характеристиці UКЕ=Uж-іКRК
Насичення: ІКнас≈ІКз=ЕК/RК за умови UКЕ<< ЕК.
Відсічка: UКЕ≈ ЕК.